Тема 3. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації

Мета: сформувати загальне уявлення про теорію, методологію і методику соціологічного дослідження, ознайомитися з основними категоріями соціологічного пізнання та процедурами його організації і проведення.

Ключові поняття: емпірична соціологія, соціологічне дослідження, соціальний факт, методологія соціологічного дослідження, методика соціологічного дослідження, програма соціологічного дослідження, мета соціологічного дослідження, завдання соціологічного дослідження, об'єкт і предмет соціологічного дослідження, інтерпретація понять, гіпотеза, генеральна сукупність, вибіркова сукупність, одиниця відбору, одиниця спостереження, репрезентативність, методи соціологічного дослідження.

План

1. Теоретичні і методологічні засади соціологічного аналізу.

2. Сутність, види і функції конкретного соціологічного дослідження.

3. Програма соціологічного дослідження.

4. Основні методи одержання соціологічної інформації.

1. Щоб добре орієнтуватися у сучасному суспільстві одних теоретичних знань з соціології замало, ними треба навчитися користуватися на практиці. Реалізація добутих теоретичних знань може бути здійснена через організацію і проведення соціологічного дослідження. Роль останньої о сьогодні н умовах гуманізації і демократизації суспільства значно зросла. Воно сі але незамінним засобом пізнання соціальної дійсності. Завдяки соціологічному дослідженню з'явилася можливість вивчення соціальних механізмів суспільних процесів, що створило умови для більш глибокого пізнання суспільства, його основних сфер, а також соціальних груп і індивідів. Соціологічне дослідження може стати у пригоді і спеціалісту будь-якого профілю.

В нових історичних умовах, щоб трудовий процес був успішним, ефективним, необхідно розв'язувати багато проблем не лише фахового, а й соціального характеру (наприклад проблеми внутрішньо групових відносин, трудових конфліктів, плинності кадрів та інші). Отже, спеціаліст сьогодні повинен бути не лише фахівцем у своїй професійній діяльності. Він одночасно має бути знавцем людських душ, знати і розуміти потреби тих, з ким працює і для кого виробляється продукція, уміти на демократичних засадах будувати свої відносини з підлеглими, добре володіти ситуацією, бачити тенденції розвитку на майбутнє. Такі знання можна отримати лише на основі об'єктивної інформації, яку одержують, як правило, в результаті проведення конкретного соціологічного дослідження.

Але треба знати, що організація і проведення конкретного соціологічного дослідження - процес досить складний і відповідальний, регламентований певними нормами і правилами. Як пише український соціолог І. М. Понова, його неправильно починати зі зібрання фактів. Збиранню вихідних даних повинна передувати серйозна робота мислення. Це головне правило, яким необхідно керуватися, приступаючи до організації соціологічного дослідження. Як свідчить практика, його недооцінка, і зосередження уваги на технічних процедурах аналізу (а саме, на методах), звужує можливості соціологічного пізнання до рівня відтворення лише зовнішніх характеристик соціальних об'єктів і залишає нерозкритою їх сутність. В результаті стає можливою оцінка лише найближчого ефекту дії досліджуваного об’єкту, і зовсім неможливою - оцінка його ролі в досягненні перспективних цілей суспільного розвитку. Тому відповідь логічно розпочати з аналізу теоретичних і методологічних основ соціологічного дослідження, які направляють хід соціологічного пізнання і роблять його осмисленим. Теоретично і методологічно обґрунтувати соціологічне дослідження означає розкрити логічний зв'язок теорії з копцептуалііацією предметної сфери емпіричного аналізу, зв'язок останньої з досліджуваною соціальною реальністю. З цієї точки зору соціолог, розробляючи дослідницьку програму, повинен показати, як конструюються поняття і який їх взаємозв'язок із людською діяльністю, яку вони пояснюють. Отже теорія, як пише російський соціолог В. Харчова, відповідаючи на питання, що потрібно досліджувати, вкаже соціологу, що необхідно відбирати, спостерігати і перетворювати відповідно до теоретичних положень. Методологія ж, яка відповідає на питання, як треба досліджувати, допоможе соціологу розробити структуру логічної організації соціологічного дослідження, визначити форми і методи його проведення.

Розробка надійної теоретико-методологічної основи дослідження підвищить рівень достовірності одержуваних даних, забезпечить якість соціологічного аналізу, його результативність.

Аналізуючи теоретико-методологічні основи соціологічного пізнання, необхідно знати, що вибір теоретичних концепцій визначається рядом факторів. До них як правило, відносять: 1) рівень розробленості напрямів соціології, які досліджується, 2) рівень наукових знань і наукового досвіду дослідника, 3) цілями і завданнями дослідника, 4) його етичною позицією.

Знання теоретико-методологічних засад соціологічного дослідження сформує розуміння того, що соціологічне дослідження — це процес, в якому в єдності представлені як теоретико-методологічний, так і емпіричний рівні пізнання. Це важливе положення може стати ключем до вивчення наступних питань семінару. Так, більшість вчених соціологів (наприклад Андрущенко В.П., Городяненко В.Г., Харчева В.А. та інш.) беруть це положення за основу при з'ясуванні сутності соціологічного дослідження.

2. Розглядаючи друге питання, важливо знати, що соціологічне дослідження не можна ототожнювати з економічними, юридичними та іншими, бо специфіка будь-якого виду соціального дослідження обумовлюється перш за все об'єктом та предметом науки, в рамках якої воно проводиться. Отже своєрідність соціологічного дослідження визначається специфікою науки соціології.

Соціологічні дослідження відрізняються між собою залежно від завдань дослідження, затрат часу, від статусу і потреб замовника та оплати праці, щодо об'єкту пізнання за типом логічних завдань дослідження, за ступенем його складності, актуальності, мети та наукової спроможності. За цими критеріями розрізняють дослідження: 1) фундаментальні, 2) прикладні, 3) комплексні, 4) довгострокові, 5) середньострокові, 6) короткострокові, 7) експрес-дослідження; 8) держбюджети, 9) госпрозрахункові, 10) монографічні, 11) порівняльні, 12) трендові (повторні), 13) генетичні (які досліджують процеси становлення та змін соціальних об'єктів), 14) пошукові (розвідувальні), 15) пілотні (направлені на апробацію окремих підходів, методів, інструментів та процедур), 16) описові, 17) експериментальні, 18) проектно-конструкторські, 19) соціологічні дослідження у сфері управління, 20) промисловості, 21) сільського господарства, 22) науки, освіти та інші. Це найбільш поширена класифікація соціологічних досліджень. Як показує практика, класифікація соціологічних досліджень дисциплінує і систематизує діяльність дослідника. Із великого спектра різноманітних видів соціологічних досліджень він вибирає ті, які найбільш відповідають завданням його наукового пошуку.

Друге питання слід завершити вивченням функцій соціологічного дослідження. Основними серед них вважаються; методологічний зв'язок між різними науковими дисциплінами, приріст нових знань, поглиблення уявлень про сутність соціальних явищ, заходи щодо вдосконалення соціальної діяльності. Виконуючи ці функції соціологічне дослідження відіграє важливу роль у розвитку системи пізнання. Воно поглиблює уявлення про сутність соціальних процесів, тенденцій та пов'язаних з ними закономірностей, збагачує соціологічну науку новими знаннями, досліджує конкретні заходи щодо вдосконалення соціальної діяльності.

Щоб забезпечити надійність, точність, високу якість даних, одержуваних в результаті пізнання, соціологічне дослідження повинно бути не тільки осмисленим, а й відповідно підготовленим. Для цього й розробляється програма соціологічного дослідження, тобто науковий документ, и якому викладається загальна концепція дослідницького проекту і містіться поетапне програмування та правила процедур науково-практичної дослідницької діяльності.

3. Тому наступним кроком у вивченні теми повинен стані аналіз програми соціологічного дослідження. Розглядаючи трете питання важливо зрозуміти, що програма є обов'язковим вихідним документом соціологічною дослідження, яка виконує роль стрижня у дослідницькому процесі. Нехтування розробкою програми у кінцевому підсумку приводить до нераціонального використання грошей і зусиль, втрат часу, одержання викривленої картини, явища, яке досліджується.

Від того, як буде складена програма залежить кінцевий результат соціологічного дослідження, тому її розробці у соціології надається першочергове значення. Так, українські соціологи виробили ряд вимог, яким повинна відповідати програма соціологічного дослідження.

Програма соціологічного дослідження

По-перше, програма має бути ясною і точною (її положення повніші бути чіткі, а елементи продумані відповідно до логіки дослідження і чітко сформульовані). По-друге програма повинна характеризуватися логічною послідовністю усіх її ланок (не можна братися за розробку робочого плану без попереднього формулювання мети і завдань дослідження). По-третє, вона має бути гнучкою (при непередбачених обставинах доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити н них пенні корективи).

Програма соціологічного дослідження викопує три основні функції:

1) теоретико-методологічну, яка дозволяє визначити проблему дослідження (наукову чи практичну), підготувати основи для її вирішення, 2) методичну, яка дозволяє визначити методи збирання й аналізу інформації;

3) організаційну, яка дозволяє спланувати, діяльність дослідника па всіх етапах роботи. Відповідно до названих функцій структура програми соціологічного дослідження складається із теоретико-методологічного і методичного розділів. Аналіз цих двох розділів програми повинен стати предметом особливої уваги.

Радимо розпочати методологічний розділ програми з аналізу проблемної ситуації, яка виникає в результаті протиріччя між знанням про потреби людей в певних результативних діях і незнанням шляхів, засобів і методів реалізації цих необхідних дій. Результатом аналізу проблемної ситуації повинно стати формулювання теми, мети, основних завдань, а також об'єкту і предмету дослідження.

Мета соціологічного пізнання, визначає переважаючу орієнтацію, від якої залежить уся логіка його здійснення і реалізації. Завдання соціологічного дослідження це сукупність цільових установок, спрямованих на аналіз і розв'язання проблеми, або іншими словами — це ієрархізовані засоби досягнення мети. Тема дослідницького проекту обов'язково містить в собі вказівку на об'єкт і предмет аналізу. Об'єктом соціологічного дослідження вважається, як правило, та сфера соціальної реальності, яка включена в процес наукового пізнання. Такими сферами аналізу можуть бути:

1) соціальні групи, 2) спільноти, 3) соціальні інститути, 4) процеси, 5) явища. У програмі належить зафіксувати такі характеристики об'єкту: 1) просторові (місто, район), 2) часові (період початку і закінчення дослідження), 3) галузеві (наприклад, промислове виробництво), 4) соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан, тощо). Предметом дослідження є найбільш суттєві властивості і відносини об'єкта, пізнання яких є важливим для вирішення завдань, закладених у програму. Предмет дослідження формується на основі об'єкту дослідження, але не збігається з ним. Один і той же соціальний об'єкт (наприклад, соціальну групу) можна вивчати для вирішення різних завдань, отже він передбачає безліч предметів. Визначення предмету дослідження одночасно визначає межі, в яких досліджують конкретний об'єкт.

Побудова предмету аналізу передбачає процес вироблення відповідного понятійного апарату та його логічний аналіз. Тому наступним етаном методологічного розділу програми є інтерпретація основних понять, які подані в концептуальній моделі проблемної ситуації і предметній сфері аналізу. Визначення вихідних понять дослідження окреслює межі аналізу проблеми. Як відомо, поняття рухливі (змінюється їх об'єм, поглиблюється їх зміст, розширюються межі їх використання, що обумовлює їх різне тлумачення). Крім того, дослідницький пошук направлений і на розробку нових понять. Тому робота з поняттями складається із двох основних етапів:

1) теоретичної і 2) емпіричної інтерпретації. Для забезпечення надійності і адекватності соціологічної інформації робота з поняттями починається з теоретичної інтерпретації, тобто з їх уточнення, що передбачає співвідношення специфічних понять з певною теоретичною системою та досягнення однозначності в розумінні змісту понятійного апарату. Можна сказати, що на першому етапі інтерпретації відбувається переведення проблемної ситуації у формування наукових термінів.

Емпірична інтерпретація — це послідовна конкретизація змісту понять, яка дає можливість вийти на такі його прояви, які піддаються фіксації і виміру. Іншими словами, на цьому етапі, кожне уточнене поняття розкладається па такі операційні складові, які потім можна досліджувати за допомогою кількісних методів. Кінцевою метою цієї роботи є вироблення таких понять, які є доступними для обліку і реєстрації, тобто понять індикаторів. В результаті основні поняття стають робочими в соціологічному дослідженні. Здійснення інтерпретації понять дає змогу охопити всі можливі напрями дослідження, уникнути його неповноти, однобічності. Треба шати, що інтерпретація понять - найбільш складний і відповідальний етап методологічної частини програми. Від його грамотної о проведення залежить успіх подальшого процесу дослідження, втому числі і розробка гіпотез. Саме розробкою гіпотез завершається перший етап програми дослідження.

Гіпотеза в конкретно-соціологічному_дослідженні визначається як наукове припущення, яке висувається для можливого пояснення певних соціальних фактів, явищ і процесів, які треба підтвердити, або спростувати. Процедура розробки гіпотез починається з формулювання окремих пізнавальних завдань дослідження. Вони фіксуються у формі окремих припущень, які відображають залежності між елементами концептуальної схеми. Далі зосереджують увагу на тих із них, які мають найбільший інтерес для дослідницької проблеми. Ці залежності служать основою для формулювання гіпотез. Гіпотеза є своєрідним прогнозом очікуваного розв'язання завдань. І хоч прогноз може і не виправдатися, це не зменшує цінність гіпотези, її роль у соціологічному дослідженні дуже важлива. Вона слугує з'єднувальною ланкою між теоретичною концепцією та емпіричною базою дослідження. Усі гіпотези поділяються на гіпотези - підстави і гіпотези - наслідки. Бажано розкрити їх сутність і показати, як їх використовують у соціологічному дослідженні.

Другий розділ програми соціологічного дослідження починається обґрунтуванням вибірки, тобто, вибору кола тих людей, серед яких буде проводиться дослідження. Щоб розібратися в сутності вибіркової процедури необхідно звернутися до її ключових понять. До них підноси і ь:

1) генеральну сукупність (об'єкт соціологічного дослідження в єдності його суттєвих якостей, та ознак), 2) вибіркову сукупність (частина генеральної сукупності, яка становить суму вихідних одиниць спостереження вивчення та аналізу, тобто свого роду мікромодель генеральної сукупності), 3) одиницю відбору (елемент генеральної сукупності, що підлягає аналізу), 4) одиницю спостереження (ознаки об'єкта, що підлягають аналізу), 5) репрезентативність (здатність вибіркової сукупності максимально точно відтворювати характеристики генеральної сукупності). Вибірки поділяються на ймовірні (випадкові) і цілеспрямовані. До ймовірних відносять власне випадковий вибір, серійну, гніздову, механічну вибірки. До цілеспрямованих підносять стихійну вибірку, вибірку основного масиву і квоту вибірку. З характеристиками і описами розрахунків цих вибірок, а також випадками їх використання можна ознайомитися в літературі, яку ми рекомендуємо до теми. В програмі соціологічного дослідження обов'язково вказується, який тип вибірки використовується і чому, яким є обсяг вибіркової сукупності.

Подальшим етаном методичного розділу програми є обґрунтування методів соціологічного дослідження. Обґрунтувати методи соціологічного дослідження значить вибрати ті з них, які найбільше відповідають розв'язанню завдань соціологічного пізнання. Так як жоден із методів (які знаходяться в арсеналі соціолога) не є універсальним і характеризується чітко окресленими пізнавальними можливостями, то кожен з них має свої "плюси" і "мінуси", тобто позитивні риси і певні недоліки. Тому, як справедливо зазначає львівський соціолог Н. Черниш не буває методів "добрих" чи "поганих", а є методи адекватні або неадекватні поставленим завданням дослідження.

Методичний розділ програми завершується складанням стратегічного і робочого планів дослідження. Стратегічний план будується відповідно до гіпотез дослідження, а також до його цілей і основних завдань. Він може бути пошуковим, аналітичним або експериментальним. Пошуковий варіант плану застосовується тоді, коли про об'єкт і предмет дослідження немає чіткого уявлення і тоді він має на меті уточнення пізнавальної проблеми і формулювання гіпотез. Мета аналітичного (описового) виду плану — перевірити описову гіпотезу і дістати точні кількісно-якісні характеристики об'єкта дослідження. Мета експериментального плану - встановити причинно-наслідкові зв'язки в об'єкті дослідження. Робочий план дослідження складається на базі стратегічного плану і відображає основні процедурні заходи. Він дає змогу заздалегідь передбачити і точно визначити обсяг наукових, організаційних і фінансових затрат.

Трете питання доцільно завершити, на наш погляд, аналізом класифікації програм соціологічного дослідження за основними критеріями. Найбільш повно класифікація програм подається у підручнику соціології під редакцією Городяненка В.Г. Вивчення різних програм соціологічного дослідження допоможе зрозуміти, яким чином впливають різновиди програм на науковість дослідження.

4. З метою одержання глибоких знань про методи соціологічного дослідження їх слід розглянути окремим питанням. До основних методів соціологічного аналізу відносять: 1) метод спостереження, 2) метод експерименту, 3) аналіз документів, 4) метод опитування. Саме їм необхідно надати основну увагу у дослідженні. Вивчаючи ці методи, основний акцент слід зробити на аналізі їх пізнавальних можливостей, що дозволить визначити випадки, в яких вони використовуються.

Так, метод спостереження створює можливість для безпосереднього сприйняття поведінки людей у конкретних умовах, широкого охоплення подій і опису взаємодії усіх її учасників. Тому його закономірно використовують при дослідженні поведінки індивідів, груп, форм співіснування та конфліктних ситуацій. Метод експерименту (застосування якого в соціології стало можливим завдяки зростанню емпіричних досліджень, удосконаленню процедур обстеження, розвитком математичної логіки, статистики і теорії ймовірностей) використовується тоді, коли треба розв'язати завдання, пов'язані з реагуванням тієї чи іншої соціальної групи на внутрішні і зовнішні фактори, які вводяться ззовні у штучно створених і контрольованих умовах. Експеримент проводять, як правило, з метою перевірки тих чи інших гіпотез, результати яких мають прямий вихід на практику, на різноманітні управлінські рішення. Аналіз документів порівняно з попередніми методами має більш пізнавальні можливості. 3а своєю популярністю він поступається лише методу опитування. В окремих напрямах соціологічних досліджень (наприклад, у промисловій соціології) аналіз документів є домінуючим. Цей метод є одним із обов'язкових, з якого починають практично всі дослідження. При вивчені цього методу доцільно розглянути класифікацію документальних джерел за різними критеріями і ознайомитися з прийомами, які виробили вчені для визначення міри достовірності тих чи інших документів. Але найбільші пі (навальні можливості мас метод опитування і тому він найбільш розповсюджений і широковживаний у соціології. При опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності. Завдяки цьому метод опитування використовується тоді, коли предметом дослідження є елементи колективної та індивідуальної свідомості - думки, стереотипи мислення тощо. Серед видів опитування (анкетною, інтерв'ю, опитування поштою та інші) чільне місце займає анкетування. Саме його легальним аналізом слід завершити останнє питання теми. При цьому необхідно розкріпи особливості структури анкети, ознайомитися з вимогами, що ставляться де неї, з основними видами питань, які вносяться в анкету (наприклад, відкритими, закритими, напіввідкритими та іншими) і формами їх розташування.

Контрольні запитання

І.Чому необхідна розробка теоретико-методологічної основи соціологічного дослідження?

2. Як співвідносяться теорія і методологія в пізнавальному процесі?

3. Розкрийте сутність соціологічного дослідження. Які функції воно виконує і яку роль грає у розвитку системи пізнання?

4. Дайте класифікацію основних видів соціологічних досліджень і вкажіть, коли вони використовуються?

5. Що таке програма соціологічного дослідження і яку роль нон:! грає в дослідницькому процесі?

6. Із яких компонентів складається програма соціологічною дослідження? Розкрити сутність і структуру кожного із них.