3.2.2 Визначення втрат попереднього напруження поздовжньої арматури
Попереднє напруження арматури приймаємо
σsp = 0,75 Rs,ser=0,75∙980=0,735 МПа.
Перевіримо виконання умов:
(3.16)
При електротермічному способі натягу:
р = 30+360/l = 30+360/18 = 50 МПа,
перевіримо умови (3.16)
З цих умов попередньо приймаємо величину попереднього напруження σsp =735 МПа.
Значення попереднього напруження σsp у розрахунках вводять з коефіцієнтом точності напруження арматури:
, (3.17)
який враховує можливі відхилення попереднього напруження від призначеного в проекті.
Значення при електротермічному способі напруження визначають за формулою (2.3) [1]:
≥0,1 (3.18)
де np = 4 − кількість попередньо напружуваних стержнів арматури.
Коефіцієнт точності натягування арматури за умовою (2.2) дорівнює
(3.19)
При розрахунку на утворення та розкриття тріщин у верхній (стиснутій від навантаження) зоні балки від дії зусилля обтискування напруження σsp вводиться в розрахунок з коефіцієнтом (несприятливий вплив попереднього напруження).
При сприятловому впливі попереднього напружування арматури на роботу плити σsp вводиться в розрахунок з коефіцієнтом .
Попереднє напруження з урахуванням точності натягування:
σsp=735∙0,95=698,25МПа
Перші втрати.
Від релаксації напружень в арматурі 1=0,03sp=0,03735=22,05МПа. Втрати від температурного перепаду 2, деформацій анкерних пристроїв для натягування 3, тертя арматури об огинаючі пристрої 4, від деформацій металевої форми 5 – всі ці втрати дорівнюють нулю, оскільки вони враховані в технологічному процесі виготовлення плити.
Зусилля попереднього обтискування бетону при знятті напружуваної арматури з упорів форми
P0=(sp-1)Аs (3.20)
P0= (735-22,05)24,63∙100= 1756 кН.
Ексцентриситет цього зусилля відносно центра ваги перерізу
= 71,86см
Для визначення витрат від швидконабігаючої повзучості визначаємо напруження обтиску:
(3.21)
/Rb<0,75 Rb=23,5/0,75=28,4<0,5В25.
Приймаємо Rb=28,4МПа
Стискаюче зусилля на рівні центра ваги площі напруженої арматури від зусилля обтискування з врахуванням власної ваги балки:
М=578,9МПа
(3.22)
Втрати від швидконабігачої повзучості 6=0,8540∙bp/Rbp=0,85400,72=24,48 МПа, тут 0,85 – коефіцієнт, що враховує теплову обробку балки.
Перші втрати до закінчення обтиску бетону
los1= 22,05+24,48=46,53 МПа.
Напруження в напружуваній арматурі з врахуванням перших втрат
sр1=sp-los1=735-46,53=688,47МПа.
Зусилля обтискування перерізу плити після перших втрат
Р1=(sp-l1)Аs=(735-46,53)24,63=1695,7 кН.
Напруження в бетоні після обтиску за (3.22):
Другі втрати.
Від усадки бетону 8=35 МПа (табл. 5, п. 8а [1]).
Від повзучості бетону при bp/Rbp=19,9/28,4=0,7<0,75; 9=0,85∙150bp/Rbp=0,851500,7=89,25МПа.
Другі втрати попереднього напружування арматури
los2=8+9=35+89,25=124,25 МПа.
Втрати 7, 10, 11 при електротермічному натягуванні арматури на упори опалубки відсутні.
Повні втрати попереднього напружування арматури
los=los1+los2= =46,53+124,25=170,8 МПа > los,min=100 МПа.
Зусилля обтискування перерізу бетону з урахуанням всіх втрат напружування арматури Р2=(sp-los)∙As=(735-170,8)24,63=1386,9 кH.
3.2.2 Розрахунок на утворення тріщин
М=1984,6кНм
Перевіримо виконання умови:
(3.23)
(3.24)
(3.25)
=0,84∙1386,9(71,36+30,05)=118142,2(кНсм)
Wpl = 129733 см³
За формулою (3.24):
Так як умова (3.24) то потрібно перевірити ширину розкриття тріщин.\
3.3.1 Розрахунок га розкриття тріщин
М=1984,6кНм
Від постійних і короткочасних навантажень:
М=1595,04кНм
Приріст напружень в арматурі від дії навантажень:
(3.26)
Згідно з [2] розрахуємо , що набуває значення:
=134,4см
= Аs∙z1=24,63∙134,4=3310,3см3=0,00331м3
Приріст напружень в арматурі від дії постійних і тимчасових навантажень за (3.26)
Те ж від повних навантажень:
Ширина розкриття тріщин:
(3.27)
Де,
δ=1
η=1
=1
d=28мм
Ширина розкриття тріщин від короткочасної дії повного навантаження:
Ширина розкриття тріщин від короткочасної дії постійного і тимчасового навантаження:
Ширина розкриття тріщин від дії постійного і короткочасного навантаження:
Короткочасна ширина розкриття тріщин:
Довготривала ширина розкриття тріщин:
Отже ширина розкриття тріщин не перевищує нормативних значень.