Формування суміжностей
Після того, як виявлені сусіди, встановлний двосторонній зв’язок і (для мережі із багатьма доступами) вибраний призначений раутер, приймається рішення стосовно встановлення або невстановлення суміжностей із сусідами:
для мереж із багатьма доступами всі раутери отримують суміжність як із призначеним раутером, так і з резервним призначеним раутером;
для зв’язків пункт-пункт або для віртуальних зв’язків раутер завжди формує суміжність із раутером на протилежному кінці.
Коли прийняте рішення не формувати суміжності, то стан комунікації із сусідом залишається двостороннім.
Суміжності встановлюються із використанням пакетів опису бази даних (Database Description). Вони містять підсумок бази даних стану зв’язку надавача. Можуть бути використані багато пакетів для опису бази даних, для цього вживають процедуру опитування-відповіді. Раутер із вищим ідентифікатором раутера стає головним (master), інші – підпорядкованими (slave). Пакети опису бази даних, вислані головним раутером (опитування – polls), підтверджуються пакетами опису бази даних, висланими підпорядкованими раутерами (відповіді – responses). Пакети містять номери послідовності для узгодження між опитуваннями і відповідями. Це називають процесом обміну базою даних (Database Exchange Process).
Формат пакету повідомлення Опис бази даних зображений на рис. 3.60.
Рис.
3.60.
Формат пакету повідомлення Опис
бази даних
протоколу OSPF.
Пакет ініціює топологічну базу даних конкретного раутера, який при цьому виступає, як головний (біт S=1), а інші – як підпорядковані йому (біт S=0). Біти I, M використовуються при поділі довгих повідомлень на частини і мають такий сенс: I=1 – перше повідомлення у послідовності опису бази даних; M=1 – додаткове повідомлення, якщо опис бази даних продовжується. Інші поля пакету мають такі значення:
Послідовний номер повідомлення бази даних (Database sequence number) – послідовно нумерує повідомлення для їх впорядкування у приймачі. Початкове повідомлення має випадковий номер R, наступні нумеруються послідовно, починаючи від R.
Наступні 6 полів описують один зв’язок у мережевій топології; ці поля повторюються для кожного зв’язку.
Тип зв’язку (Link type) – описує один із можливих 5 типів зв’язку:
Зв’язки раутера (Router Links Advertisements - RLA), Link type=1 – описує збірку станів інтерфейсів раутера для певної області. Раутер висилає RLA для кожної області, до якої він належить. RLA поширюються всюди у цілій області, але не далі.
Мережеві зв’язки (Network Links Advertisement - NLA), Link type=2 – висилається призначеним раутером. Описує всі раутери, які під’єднані до мережі з багатьма доступами, і поширюються всюди в області, яка містить мережу з багатьма доступами.
Підсумок зв’язків (Summary Links Advertisement - SLA) – резюмує маршрути до призначень поза областю, але всередині автономної системи. Генеруються граничними раутерами областей і поширюються всюди в області. У магістралі оголошуються тільки маршрути всередині області, однак як внутрішньообласні, так і міжобласні маршрути оголошуються в інших областях. Link type=3 стосується до зв’язків у IP-мережі, а Link type=4 – до зв’язків з граничними раутерами.
Зовнішні зв’язки AS (AS external links advertisement), Link type=5 – описує маршрут до призначення, яке є зовнішнім відносно автономної системи. Походить від граничних раутерів AS. Тільки цей тип оголошення поширюється всюди в AS; всі інші типи поширюються тільки у визначених областях.
Оголошений раутер (Adversiting router) – визначає адресу раутера, оголошеного для даного зв’язку.
Послідовний номер зв’язку (Link sequency number) – ціле число, генероване раутером, яке використовується для того, щоб повідомлення не приймалися в невірному порядку.
Контрольна сума зв’язку (Link checksum) – забезпечує зв’язок перед пошкодженням даних.
Тривалість зв’язку (Link age) – містить час у секундах, який минув від моменту встановлення зв’язку; сприяє впорядкуванню повідомлень.
Решта пакету містить список частини або всьго вмісту топологічної бази даних. Кожен розділ у базі даних є оголошенням стану зв’язку. Пакети опису бази даних мають заголовки від цих оголошень. Заголовки однозначно ідентифікують кожне оголошення. Ця інформація використовується при наступній синхронізації бази даних. Формат заголовка стану зв’язку показаний на рис.
Формат пакету OSPF Запит стану зв’язку показаний на рис. 3.61.
Рис.
3.61.
Формат пакету OSPF
Запит стану
зв’язку.
Такі пакети висилаються після обміну повідомленнями опису баз даних із сусідніми раутерами, якщо раутер встановив відсутність у його базі частини даних. Повідомлення-запит містить список потрібних зв’язків; сусід відповідає повною поточною інформацією про ці зв’язки. Три вказані поля (поза заголовком) повторюються для кожного потрібного зв’язку. Якщо список запитів довгий, то може бути потрібно вислати понад один запит.
Раутер поширює інформацію про стан зв’язків через модифікаційні повідомлення. Кожна модифікація містить список оголошень. Формат пакету Модифікація стану зв’язку зображений на рис. 3.62.
Рис.
3.62.
Формат пакету Модифікація
стану зв’язку.
Кожне оголошення стану зв’язку має заголовок, формат якого показаний на рис. 3.63.
Рис.
3.63.
Заголовок оголошення стану зв’язку.
Після заголовка слідуює один із чотирьох можливих форматів опису зв’язків:
від раутера до певної області;
від раутера до певної мережі;
від раутера до фізичних мереж, які містять окрему IP-мережу з підмережами;
від раутера до мереж у інших автономних системах.
У всіх випадках поле Link type у заголовку (рис. 3.63) визначає, про який тип зв’язку йдеться.Тому раутер, який приймає модифікаційне повідомлення, точно знає, чи описане призначення міститься всередині домену, чи зовні нього.