3.2. Особливості діяльності суб'єктів інфраструктури товарного ринку
Результат праці суб'єктів інфраструктури товарного ринку не має матеріально-речової форми на відміну від результатів діяльності виробничих галузей та соціально-побутової інфраструктури суб'єктів.
Суб'єкти інфраструктури товарного ринку не створюють кінцевого продукту під час безпосередньої або опосередкованої участі у суспільному виробництві. Функціональне призначення суб'єктів ІТР полягає у продовженні процесу виробництва в сфері обігу, збільшенні споживної вартості товару без зміни його матеріально-речової форми. Продуктом діяльності більшості суб'єктів ІТР є послуги.
Послуга — особлива діяльність, результати якої мають вираження у споживній вартості, що задовольняє певні потреби людини. Особливість послуг як товару (порівняно зі звичайним товаром, втіленим у речі) є те, що вона корисна не як річ, а як діяльність. Тому споживання послуг збігається з процесом їх створення, їх неможливо накопичувати, транспортувати тощо.
Головна відмінність послуг, пов'язаних із продажем і використанням товару в матеріально-речовій формі, від інших видів послуг полягає в тому, що вони невіддільні від цього товару, не існують окремо від нього. Товар може продаватись без надання послуг, але послуги без товару неможливі.
Послуги суб'єктів ІТР мають такі властивості:
не набувають вигляду продукту в матеріально-речовій формі;
формують інтегрований продукт «товар—послуга»;
надають товару таких властивості, що підвищують його споживну цінність;
створюють умови для здійснення ефективного виробничого процесу;
створюють умови для життєдіяльності людини;
справляють корисний ефект, невідокремлений від виробництва й використовуваний у процесі виробництва;
спрямовані на об'єкти та суб'єкти товарного ринку;
не підлягають накопиченню, складуванню, зберіганню;
зумовлюють необхідність створення резервів виробничих потужностей у суб'єктів інфраструктури;
якість послуги може суттєво змінюватись залежно від того, хто, коли і де її надає.
Діяльність з падання послуг у процесі фізичного обігу товарів у матеріально-речовій формі є продуктивною, оскільки суб'єкти, які їх надають, продовжують процес виробництва у сфері обігу. Продуктом цієї праці є послуга у вигляді корисної дії або вигоди, яку може отримати споживач.
З погляду маркетингу послуги поділяються на матеріальні та нематеріальні.
Матеріальні послуги — послуги, спрямовані на реальний товар, надаються під час продажу або пов'язані з використанням товару.
Нематеріальні послуги — послуги, які не можна побачити, скуштувати, відчути на дотик, почути або понюхати, перш ніж придбати (інформаційне обслуговування, консультування тощо).
3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку
В економічній теорії елементи ринкової інфраструктури, за допомогою яких реалізуються її функції, поділяють на три блоки (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Головні складові блоки ринкової інфраструктури
Ринкова інфраструктура через свої елементи виконує такі основні функції: здійснює правове та економічне консультування підприємців і захист їх інтересів у державних і приватних структурах; забезпечує фінансову підтримку, кредитування, страхування нових господарських формувань; сприяє матеріально-технічному забезпеченню і реалізації продукції підприємств; регулює рух робочої сили; створює необхідні умови для ділових контактів підприємців; здійснює маркетингове, інформаційне та рекламне обслуговування, що в кінцевому результаті забезпечує більш швидкий рух товарів і послуг від виробника до споживача.
Відповідно до особливостей товарного ринку за ознакою спорідненості завдань та виконуваних функцій, щодо забезпечення його функціонування, елементи ІТР розподіляються на такі групи-складові (рис. 3.2):
організаційна складова — посередницькі організації (оптові й торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові компанії), власні комерційні структури великих промислових підприємств і галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;
матеріальна складова — складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні й транспортні системи;
інформаційна складова — інформаційні й довідкові системи (стосовно продукції, її виробників та споживачів, умов постачання та цін тощо); маркетингові й консалтингові фірми;
кредитно-розрахункова складова — фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки тощо;
кадрова складова — фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, спеціалізовані навчальні заклади з підготовки працівників і фахівців для сфери товарного обігу.
Рис. 3.2. Складові елементи інфраструктури товарного ринку
Діяльність суб'єктів організаційної складової сприяє формуванню системи комерційних зв'язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу й раціональному використанню ресурсів.
До матеріальної складової належать: транспорт, складське господарство, таропакування тощо. Розвиток матеріальної складової — це одна з важливих передумов підвищення ефективності товарного обігу та його інтенсифікації, так як вона відіграє важливу роль і в діяльності самих суб'єктів інфраструктури товарного ринку, і в забезпеченні руху товарів у процесі обігу.
Діяльність суб'єктів інформаційної складової сприяє прискоренню товарного обігу та підвищенню його ефективності, надаючи суб'єктам товарного ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги й структуру попиту та пропозиції.
Суб'єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують своєчасне здійснення фінансово-розрахункових операцій, сприяють пошуку та залученню інвестиційних ресурсів.
Кадрова складова забезпечує формування й реалізацію трудової політики на товарному ринку, формуючи кон'юнктуру ринку робочої сили.
Залежно від організаційно-функціональних особливостей елементи інфраструктури товарного ринку класифікуються у такий спосіб, як це показано на рис. 3.3.
Рис. 3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку залежно від організаційно-функціональних особливостей
Діяльність наведених суб'єктів ІТР буде розглянуто у наступних розділах посібника.
Функціонування і дієздатність усіх елементів ринкової інфраструктури є важливого і необхідною умовою реальної ринкової трансформації економіки України, що вимагає відповідного законодавства, юридичних гарантій, дієвого механізму й матеріально-фінансового забезпечення.