Тема 4. Макроорганізація оптової торгівлі

4.1. Сутність та місце оптової торгівлі у ринкових процесах

Оптова торгівля є важливою ланкою, що забезпечує необхідну інтенсивність і прискорення процесу товароруху в умовах ринкових відносин. Вона організовує рух товарів каналами розподілу, сприяє синхронізації виробництва і споживання товарів.

Оптова торгівля передує роздрібній. У результаті оптового продажу товари не переходять до сфери особистого споживання, а надходять або у виробниче споживання, або переходять у роздрібну торгівлю для подальшої реалізації.

Оптова торгівля (як економічна категорія) — це сукупність економічних, організаційних і правових відносин між суб'єктами товарного ринку стосовно купівлі-продажу (поставки, обміну) великих партій товару для подальшої реалізації або виробничого споживання.

Оптова торгівля — вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу роздрібній торгівлі або для виробничого споживання та надавання пов'язаних з цим послуг.

Оптова торгівля (з позицій маркетингу) — це будь-яка діяльність, пов'язана з продажем товарів та послуг для подальшого перепродажу чи комерційного їх використання. З макроекономічних позицій оптова торгівля являє собою галузь економіки та сферу обігу, з одного боку, і процес перетворення матеріальних продуктів виробництва на предмети необхідності роздрібних торговців, як покупців, так і товаровиробників — з другого, у межах і пропорціях на рівні національної економіки.

За умов ринкових відносин оптова торгівля сприяє інтенсифікації комерційно-господарської діяльності як виробників товарної продукції, так і покупців.

Головне завдання оптової торгівлі полягає в постійному регулюванні товарної пропозиції у відповідності до попиту та створення сприятливих умов суб'єктам товарного ринку для здійснення раціонального товарного обігу з метою якомога повнішого задоволення попиту організованих споживачів та підприємств роздрібної торгівлі у зручний для них час, у необхідній кількості та належної якості й потрібного асортименту.

Об'єктивна можливість успішно вирішити це завдання обумовлена посередницькими функціями оптової торгівлі: в ній концентрується значна частина товарних ресурсів, що дозволяє не обмежуватися операціями пасивного характеру, а активно впливати на сферу виробництва, роздрібну торгівлю і сферу споживання.

Оптову торгівлю на товарному ринку здійснюють суб'єкти оптової торгівлі, до яких належать маркетингові оптові посередники та інші суб'єкти господарювання (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Суб’єкти оптової торгівлі

До суб'єктів оптової торгівлі не належать маркетингові посередники, які не беруть безпосередньої участі у торговельних операціях, а лише сприяють їх здійсненню. Це такі організатори оптового товарообігу, як товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-ярмарки, аукціони.

Найпростішою формою оптового продажу є безпосередній продаж товарів виробничими підприємствами роздрібним торговельним підприємствам та підприємствам-споживачам у формі прямого збуту. У цьому разі ланковість в оптовому продажу не утворюється, такий продаж називається оптовим продажем нульового рівня. Якщо ж між виробництвом і роздрібною ланкою з'являється посередник, обіг товарів ускладнюється, набуваючи форми оптового продажу першого рівня. Якщо ж у договірних відносинах бере участь два, три і більше посередників різних рівнів, такий оптовий продаж називається оптовим продажем другого та третього рівня (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Рівні оптового продажу товарів

Основними характеристиками каналів розподілу є їх довжина ширина та розмір.

Довжина каналу розподілу — кількість наявних у ньому проміжних рівнів.

Рівень оптового каналу розподілу — це посередник чи посередники одного рівня, що виконують ту чи іншу функцію з наближення товару до кінцевого споживача.

Ширина оптового каналу розподілу на одному з рівнів дорівнює кількості посередників такого рівня.

Оцінка ефективності оптових каналів розподілу здійснюється за такими показниками:

• товарооборот;

• рівень націнки на каналі розподілу;

• рівень доходу від реалізації товару певним оптовим каналом розподілу;

• частка чистого товарообороту каналу розподілу в загальній місткості ринку відповідного товару.

Наведені показники формують суб'єкти оптової торгівлі.