5. Аналіз виробничих запасів
Види запасів
Загальні інвестиції промислових підприємств у виробничі (товарно-матеріальні) запаси по всьому світу складають мільярди доларів. Останніми десятиліттями ефективність управління товарно-матеріальними запасами значно підвищилася унаслідок усвідомлення всієї важливості грамотного контролю запасів і використовування новітніх методів, що дозволяють підприємствам швидко аналізувати їх рівень, місцезнаходження, якість і т.д.
Відомо, що запаси поділяються на категорії: сировина, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Сировина і матеріали – це запаси, які купує підприємство для забезпечення поточного виробничого процесу. З одного боку, було б неефективним закупляти надмірно великі об'єми сировини і матеріалів тільки тому, що у підприємства є крупні замовлення від клієнтів і воно ризикує залишитися без сировини до того, як її наступна партія буде поставлена. З іншого боку, вірогідність дефіциту сировинних матеріалів у майбутньому загрожує збоєм виробничого процесу і виникнення нових витрат. Тому будь-яке підприємство зацікавлене у тому, щоб мати в запасі певну оптимальну кількість сировини і матеріалів, вигоди від якої не перевищували б економічні витрати на її утримання.
Звичайно, якщо виробництво продукції складається з декількох етапів або стадій обробки, рідко трапляється так, що усі ці стадії працюють ідеально злагоджено. Іноді буває, що на якійсь стадії виробництво проміжного продукту закінчується раніше, перш ніж може початися його обробка на подальшій стадії. А іноді виробничі потужності для обробки продукту на одній із стадії можуть простоювати через те, що попередня стадія обробки ще не завершена. Для того, щоб не відбувалося затримок при переході від однієї стадії до іншої, компанії необхідно мати певний резерв – «подушку» для забезпечення безперервного і гнучкого виробничого графіка. Цей запас можна назвати «запасом у дорозі» .
Без запасів «у дорозі» кожна стадія виробничого процесу залежала б від швидкості завершення попередніх стадій, тому «запаси в дорозі» дозволяють досягти більшої ефективності у виробництві. Чим триваліший виробничий процес і чим більше стадій обробки проходить продукт, тим вищим повинен бути рівень запасів «у дорозі». Запаси готової продукції служать «подушкою безпеки» між процесами виробництва і реалізації товарів. Наявність готової продукції на складі забезпечує гнучкість маркетингових заходів – великі запаси дозволяють швидше реагувати на зростання купівельного попиту.
Підприємства, для яких характерні сезонність обсягів реалізації або тривалий виробничий процес, звичайно підтримують великі рівні запасів, в той час як підприємства, що мають стабільний попит на свою продукцію і процес обробки сировини у яких короткий, можуть підтримувати менші обсяги запасів.
Очевидно, що не у всіх підприємств є усі категорії запасів. Наприклад, у підприємств, що займаються роздрібною торгівлею, запаси є готовою продукцією. Виробники простих товарів, для виробництва яких досить однієї стадії, можуть підтримувати тільки запаси сировини і готової продукції. У великих промислових підприємств звичайно є усі вище перелічені категорії запасів.
Крім забезпечення гнучкості процесів виробництва і реалізації запаси захищають підприємство і від інших ризиків. Наприклад, запаси сировини можуть захистити підприємство у разі затримок у поставках чергових партій. Ці затримки можуть бути викликані різними причинами – від страйку робітників до поганої погоди, що робить транспортування сировини неможливим.
Несподіваний вихід з ладу устаткування, або інші технічні неполадки також можуть викликати затримки, і в цих випадках добре було б мати запаси «в дорозі», або готову продукцію. Загалом, невизначеність є однією з головних причин, через які підприємства завжди прагнуть мати під рукою резервні запаси.
Витрати, пов’язані із виробничими запасами
Наведемо розбиття витрат, пов’язаних із товарно-матеріальними
запасами.
Рисунок 4.6. Витрати, пов’язані із запасами [15]
Витрати, пов'язані із зберіганням запасів в основному змінні (тобто вони збільшуються прямо пропорційно середньому розміру запасів), а величина середніх запасів за період залежить від частоти і розміру замовлень. Даний вид витрат визначається як відсоток від вартості середніх запасів за період (див. формулу нижче).
Загальні витрати, пов'язані із утриманням запасів рівні сумі всіх вище перелічених витрат. Величини витрат впливають на вибір оптимального рівня запасів підприємства. Для того, щоб знайти цей оптимальний рівень застосовується вже відомий нам аналіз приросту: запаси необхідно нарощувати до тих пір, поки всі витрати, пов'язані з їх замовленнями і зберіганням, не порівняються з вигодами від підтримки великого рівня запасів.
Середній залишок запасів за період без урахування резерву
Припустимо, що потреба підприємства у сировині за період рівна S, і підприємство замовляє N однакових партій у рік. Середню величину одного замовлення Q можна розрахувати за формулою:
Q= S/ N
|
(5) |
На графіку динаміки замовлень (див. нижче) легко помітити, що відразу після доставки нової партії сировини, рівень запасів компанії рівний Q, а безпосередньо перед прийомом наступної партії він досягає нуля.
Якщо припустити, що динаміка витрачання запасів постійна, а які-небудь резервні запаси відсутні протягом всього періоду, середня величина запасів компанії буде рівна:
Середній залишок запасів = Q/2
|
(6) |
Рис. 4. Графік динаміки запасів