2. Організація та проведення перевірок.

2.1. Підготовка до перевірок.

Загальні питання, які стосуються проведення перевірок, регламентуються розділом 8 Регламенту Генеральної прокуратури України та п. 9.1 наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 № 1 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України».

У залежності від обставин перевірки додержання законів при застосуванні примусових заходів медичного характеру та проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під вартою, можуть бути позаплановими або плановими, комплексними та цільовими.

До початку перевірки прокурору необхідно зібрати та проаналізувати необхідну інформацію, що стосується медичного закладу, ознайомиться з матеріалами попередніх перевірок, результатами розгляду документів прокурорського реагування та вжитими адміністрацією психіатричної лікарні заходами щодо усунення виявлених порушень закону. Вивчити наглядові провадження за скаргами, що надійшли до прокуратури з питань, які стосуються повідомлень про порушення законності, статистичну та іншу наявну інформацію.

З урахуванням одержаних відомостей складається план проведення перевірки, який затверджується прокурором. Визначається коло спеціалістів, яких доцільно залучити до перевірки. Спеціалісти приймають участь у перевірці з питань, віднесених до їх компетенції, та надають свої розділи до загальної довідки.

Для кваліфікованого проведення перевірки необхідно знати вимоги законів, положення нормативно-правових актів, прийнятих для їх реалізації, які регулюють порядок застосування примусових заходів медичного характеру та проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під вартою.

Слід пам’ятати, що комплексні перевірки додержання законів в Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом та відділеннях психіатричних лікарень з посиленим та звичайним наглядом відповідно до вимог галузевого наказу Генерального прокурора України від 06.04.2011 № 7 гн проводяться щоквартально, а у закладах для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під вартою, - щомісячно.

2.2. Проведення перевірок додержання законів при застосуванні примусових заходів медичного характеру в Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом та відділеннях психіатричних лікарень з посиленим та звичайним наглядом.

Перевірку у психіатричній лікарні доцільно розпочати із з’ясування підстав організації у цьому медичному закладі відділення з посиленим наглядом або відділення (центру) стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Слід також вивчити питання щодо укомплектованості штатів лікарень відповідними категоріями персоналу за штатним розписом. Прокурор також обов’язково має перевірити законність підстав перебування громадян у психіатричних закладах.

Коло осіб, до яких судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, встановлено ст. 93 КК України. Примусові заходи медичного характеру застосовуються у психіатричних закладах з відповідними умовами нагляду за наявності рішення суду з відповідними висновками про характер та тяжкість психічного захворювання особи, ступінь її суспільної небезпечності для себе або інших осіб за характером її захворювання і медичних підстав для застосування відповідного примусового заходу медичного характеру, а також документів, які посвідчують особу і місце проживання.

Після ознайомлення із загальним станом справ у закладі та відповідною документацією прокурор здійснює обхід палат, де перебувають особи, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру, опитує їх щодо умов тримання, з’ясовує інформацію про наявність скарг. Оглядаються інші службові та комунально-побутові приміщення, як правило, у присутності головного лікаря, керівників відділень та інших структурних підрозділів закладу.

У ході проведення перевірки прокурору необхідно перевірити додержання встановленого порядку прийому хворих до лікарні. Прийом осіб повинен здійснюватися черговим помічником головного лікаря і черговим помічником начальника відділу охорони лікарні.

Особливу увагу прокурору потрібно звертати на наявність у матеріалах рішення суду, акту судово-психіатричної експертизи та документів, що посвідчують відповідну особу.

Перелік документів, які посвідчують особу, зокрема, визначений п.п. 255-259 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5.

Черговий лікар перевіряє медичну документацію, а черговий помічник начальника відділу охорони - наявність рішення суду та документів, які посвідчують особу (паспорту або довідки, що посвідчує особу, або довідки про звільнення з місць позбавлення волі). Паспорт та інші документи долучаються до особової справи хворого. На хворих, які до винесення рішення суду тримались під вартою, додається довідка про строк перебування під вартою. Зазначені документи здаються у спеціальну частину відділу охорони лікарні.

Проводиться огляд хворих, їх санітарна обробка, прийняття речей, документів, а також оформлення медичної документації (ведення окремого діловодства, недоторканість її для сторонніх осіб, право допуску, лікарська таємниця, строки зберігання тощо) відповідно до вимог наказу МОЗ України від 08.10.2001 № 397. Під час огляду хворого черговий лікар досліджує психічний, неврологічний і соматичний стани, збирає необхідні анамнестичні відомості і заносить відповідні дані до журналу обліку приймання хворих та відмовлень у госпіталізації і в картку стаціонарного хворого. При виявленні тілесних ушкоджень негайно повідомляється відповідний орган внутрішніх справ. Слід обов’язково звернути увагу на те, що хворий не пізніше першої доби з часу перебування у відділенні підлягає огляду лікуючим лікарем і завідувачем відділення (за винятком вихідних та святкових днів).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» керівник психіатричного закладу зобов’язаний негайно повідомити про госпіталізацію особи до психіатричного закладу членів її сім’ї, інших родичів або її законного представника. У разі відсутності відомостей про наявність членів сім’ї, інших родичів або законного представника особи, яку госпіталізовано, а також про їх місце проживання, про це повідомляються органи внутрішніх справ за місцем проживання цієї особи.

Хворі повинні розміщуватися у відділеннях і палатах за їх психічним станом та статтю під медичним наглядом і охороною. Результати дослідження стану хворого та попередній діагноз фіксуються в картці стаціонарного хворого (історії хвороби). Строк встановлення клінічного діагнозу не повинен перевищувати 10 діб з часу госпіталізації.

При перевірці стану розміщення хворих прокурору слід керуватися нормами житлової площі на одну особу, встановленою Державними будівельними нормами України «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. В.2.2-10-2001» (п. 8.22 підрозділу «Палатні відділення» розділу 8 «Лікувально-профілактичні заклади. Стаціонари лікарень та диспансерів. Пологові будинки»), відповідно до яких площа на 1 ліжко у палатних психоневрологічних відділеннях загального типу становить не менше 6 кв. м.

Прокурору також необхідно з’ясувати, чи своєчасно комісією лікарів-психіатрів проводиться огляд осіб (не рідше одного разу у 6 місяців) для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу. У разі відсутності таких підстав представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, з обґрунтуванням необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру.

Заява представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу, про продовження, зміну або припинення виду примусового заходу медичного характеру разом з актом психіатричного огляду повинна направлятись до суду не пізніше десяти діб після прийняття комісією відповідного рішення. Висновок викладається в акті психіатричного огляду, копія якого додається до картки стаціонарного хворого. Продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Слід ознайомитись із складом комісії у відділеннях з посиленим та звичайним наглядом, який затверджується територіальним управлінням охорони здоров’я за поданням керівника психіатричного закладу, а в Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом - наказом Міністерства охорони здоров’я України за поданням головного лікаря. У неординарних та спірних випадках щодо визначення стану психічного здоров’я хворого до складу комісії у відділеннях з посиленим та звичайним наглядом можуть бути включені висококваліфіковані фахівці інших медичних закладів та науково-дослідних установ за клопотанням управління охорони здоров’я, якому підпорядкований психіатричний заклад, а в Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом - на підставі клопотання керівника лікарні.

Слід пам’ятати, що конкретний строк щодо застосування примусових заходів медичного характеру законом не передбачений.

Прокурору також необхідно перевіряти, як керівництво психіатричного закладу забезпечує дотримання прав осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачених ст. 25 Закону України «Про психіатричну допомогу», наказом МОЗ України від 08.10.2001 № 397 (надання побачень, таємниця листування, отримання передач, посилок, предметів повсякденного вжитку, забезпечення доступу до засобів масової інформації, організацію дозвілля, заняття творчою діяльністю, відправлення релігійних обрядів та інших).

Хворим, які перебувають у лікарні, за їх бажанням або законного представника можуть надаватись побачення у присутності медичного персоналу і контролера відділу охорони лікарні у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Рішення про тимчасову заборону побачень (крім установлених карантином) може прийматися лише комісією у складі заступника головного лікаря з медичних питань, лікуючого лікаря та завідуючого відділенням, якщо вона викликана станом хворого та інтересами лікування. Час відвідування хворих родичами, їх законними представниками і прийому передач повинен

регламентується правилами внутрішнього розпорядку лікарні, затвердженими головним лікарем.

У ході перевірки прокурор має з’ясувати питання додержання вимог законодавства щодо матеріально-побутового забезпечення (ліміт наповнення, норми жилої площі, наявність індивідуального спального місця, облаштування палат, забезпеченість постільними речами, повноцінним харчуванням тощо).

Підлягає перевірці організація медичного лікування (забезпеченість ліками, медичними препаратами та іншими лікарськими засобами). Законність застосування лікарських засобів (у тому числі медичних препаратів іноземного виробництва), дозволених для використання МОЗ України у медичній практиці, відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету», дотримання умов і порядку їх зберігання.

Прокурор повинен вивчити організацію державного пенсійного забезпечення осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» та наказу МОЗ України від 08.10.2001 № 397.

Також перевіряються питання додержання порядку і строків розгляду (направлення) звернень осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, згідно з вимогами ст. 29 Закону України «Про звернення громадян», а також забезпечення права родичів або законних представників хворих на звернення з усними та письмовими заявами, скаргами.

Слід з’ясувати, чи додержується адміністрацію лікарні порядок надання інформації на письмову вимогу органів прокуратури, слідчих та суду, запити закладів охорони здоров’я та соціального захисту та видачі довідок і виписок з історії хвороби. Чи надається хворим або їх законним представникам інформація про надання психіатричної допомоги, обсяг якої визначає лікуючий лікар (комісія лікарів-психіатрів), залежно від психічного стану хворого та з метою не завдати цією інформацією шкоди його здоров’ю або унеможливити безпосередню небезпеку для інших осіб. Указані документи повинні бути підписані керівником лікарні і завірені печаткою.

При перевірках слід звертати увагу на додержання конституційних прав громадян на інформацію, її вільне отримання, конфіденційність медичної інформації, закріплені рішенням Конституційного Суду України від 30.10.1997 у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.І. Устименка).

Також необхідно з’ясовувати, яким чином виконуються вимоги ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо охоплення хворих трудовим реабілітаційним процесом у лікувально-трудових майстернях з додержанням вимог законодавства про охорону праці, додержання правил техніки безпеки на виробництві, а також відповідності діючим нормативним актам організації нагляду медичним персоналом та охороною лікарні за поведінкою хворих під час реабілітаційних заходів та при проведенні прогулянок.

Прокурор повинен також вивчити питання фінансового стану психіатричних лікарень, дотримання бюджетної дисципліни, наявності дебіторської та кредиторської заборгованості, повноти заходів щодо її погашення (ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).

У ході перевірок прокурор з’ясовує, чи дотримуються вимоги законодавства щодо порядку організації охорони приміщень, облаштування території відповідних лікарень, режиму тримання хворих, а також перевіряє наявність та виконання договорів адміністрації лікарень з підрозділами Державної служби охорони при регіональних управліннях МВС України згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об’єктів державної та інших форм власності», стан ізоляції цих осіб від інших хворих.

При перевірці стану додержання вимог режиму у лікарні прокурору слід враховувати, що територія та приміщення закладу повинні забезпечуватись засобами охоронної та протипожежної сигналізації, необхідними для нагляду за хворими, з додержанням вимог безпеки. Вихід хворих за межі лікарні не дозволяється, відпустки їм не надаються. Для запобігання втеч, проникненню на територію сторонніх осіб, у лікарні повинні функціонувати контрольно-пропускна система та охорона.

Слід мати на увазі, що доступ на територію і до відділень лікарні, за винятком приміщень для побачень, дозволяється лише персоналу закладу і прокурору. Інші посадові особи допускаються з дозволу головного лікаря чи його заступника з медичних питань.

Характерною особливістю для психіатричного закладу із звичайним наглядом є те, що контроль за поведінкою хворих покладається на адміністрацію цього закладу, а охорона лікарень працівниками органів внутрішніх справ не передбачена.

Діяльність персоналу повинна ґрунтуватися на суворому додержанні законності. У зв’язку з цим прокурору слід принципово реагувати на факти порушень законів співробітниками лікарні, а саме: позаслужбові стосунки з особами, їх близькими, використання службового становища у корисливих цілях, умисне приниження людської гідності, спричинення фізичних чи моральних страждань, незаконне застосування до психічно хворих осіб заходів впливу та спеціальних засобів.

Виписка особи, щодо якої судом було застосовано примусові заходи медичного характеру, здійснюється в порядку, передбаченому ст. 422 КПК України, лише за ухвалою суду чи постановою судді, якій застосував ці заходи, або суду за місцем лікування. Про день і місце судового розгляду справи з цього приводу суд обов’язково повідомляє представника адміністрації психіатричного закладу і особу, щодо якої вирішується питання про скасування (припинення) застосування примусових заходів медичного характеру.

Необхідно також вивчити питання щодо припинення застосування примусових заходів медичного характеру та передачі судом осіб на піклування родичам або опікунам з обов’язковим лікарським наглядом за місцем проживання (до психоневрологічного закладу направляються витяг з картки стаціонарного хворого і копія рішення суду). Залежно від стану здоров’я особу виписують самостійно в супроводі законних представників (родичів або опікунів) чи медичних працівників. Особа, у якої немає законного представника, і яка за психічним станом потребує постійного стороннього догляду, може бути переведена до психіатричної лікарні за місцем проживання до вирішення її соціальних питань.

Прокурору слід звернути увагу на те, що особа виписується за місцем проживання з психіатричного закладу або переводиться до іншого з умовами нагляду, призначеними судом, після того як рішення суду набирає законної сили. Переведення особи до іншого психіатричного закладу згідно з рішенням суду здійснюється органами охорони здоров’я. Витрати щодо переведення осіб покладаються на психіатричний заклад, з якого він вибуває.

При перевірці необхідно з’ясувати, яким чином вирішено питання стосовно особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру внаслідок її психічного захворювання після вчинення злочину, коли вона видужала у подальшому.

Відповідно до ст. 423 КПК України щодо таких осіб повинна відновлюватись кримінальна справа. На підставі ч. 4 ст. 95 КК України та висновку медичної комісії суд в порядку ст. 422 КПК України виносить ухвалу, а суддя - постанову про скасування примусового заходу медичного характеру та направлення справи для провадження досудового слідства чи судового розгляду.

Ухвала (постанова) суду про відновлення справи може бути винесена в межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної відповідальності. Час перебування в медичній установі, якщо ця особа засуджена до позбавлення волі або виправних робіт, зараховується в строк відбування покарання.

У разі смерті хворого адміністрація лікарні повідомляє суд, що призначив примусові заходи медичного характеру, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів у відділенні, психоневрологічний диспансер, його законних представників (родичів, опікуна). Про факт смерті хворого інформують орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Особи, виписані під опіку законних представників і лікарський нагляд, передаються їм безпосередньо у психіатричному закладі. У разі відсутності чи неможливості законного представника прибути за особою, остання направляється за її місцем проживання у супроводі медичного працівника або самостійно, у залежності від її стану. Документи та речі хворого передаються під розписку законному представнику або опікуну, а при переведенні для продовження лікування до іншої психіатричної лікарні - адміністрації цієї лікарні.

Прокурор повинен також з’ясувати, чи видаються довідки про час перебування у лікарні хворим або їх законним представникам. У довідці необхідно, зокрема, вказувати термін перебування у лікарні з дня винесення рішення суду про застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричній лікарні. Крім того, цим хворим видаються довідки встановленої форми про строк перебування під вартою. Другий примірник довідки додається до особової справи. Вартість проїзду до місця проживання оплачується за рахунок лікарні або законного представника за наявності його письмової згоди.

З метою подальшого лікарського нагляду картка стаціонарного хворого після виписки з лікарні передається до архіву закладу, а копія епікризу у триденний термін направляється у психоневрологічний диспансер за місцем проживання виписаної особи.

Необхідно перевіряти порядок зберігання документації щодо осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, яка виділяється в окреме діловодство, що забезпечує її недоторканість для сторонніх осіб.

Звертати увагу на дотримання права допуску до зазначеної документації спеціалістів, які займаються лікувально-діагностичним процесом, адміністрацією психіатричного закладу, представниками вищих органів охорони здоров’я, прокуратури і судово-слідчих органів.

Слід пам’ятати, що відомості, які містяться у документах і стосуються психічного і соматичного станів особи, є медичною таємницею і не можуть оприлюднюватися без її згоди або згоди її законного представника, опікуна, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Сама особа або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби (карткою стаціонарного хворого), а також на одержання в письмовому виді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги.

При наявності фактів прийому (передачі) хворих осіб до психіатричних закладів на підставі Конвенції «Про передачу осіб, які страждають на психічні розлади, для проведення примусового лікування» від 28.03.1997, ратифікованої Верховною Радою України 11.01.2000, необхідно вивчити їх особові справи та перевірити підстави прийняття (передачі) цих осіб для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру.

Слід мати на увазі, що статтею 10 Конвенції встановлено, що у випадку необхідності скасування чи зміни примусових заходів медичного характеру з урахуванням змін у психічному стані особи, щодо якої застосовано примусові заходи, за висновком лікарської комісії, відповідне рішення про скасування або зміну примусових заходів медичного характеру вправі прийняти суд Договірної Сторони, яка передала особу для застосування цих заходів, або суд Договірної Сторони за місцем знаходження психіатричного закладу, де застосовуються примусові заходи медичного характеру. Про прийняте рішення письмово повідомляється інша Договірна Сторона.