3. 33. Методи проектування організаційних структур

Процес організаційного проектування складається в послідовності наближення до моделі раціональної структури керування, у якому методи проектування відіграють допоміжну роль при розгляді, оцінці й прийнятті до практичної реалізації найбільш ефективних варіантів організаційних рішень. Проектування організаційних структур керування здійснюється на основі наступних основних взаємодоповнюючих методів: 1) аналогій; 2) экспортно-аналітичного; 3) структуризації цілей і 4) організаційні моделювання.

Метод аналогій складається в застосуванні організаційних форм і механізмів керування, які виправдали себе в організаціях з подібними організаційними характеристиками (цілями, типом технології, специфікою організаційного оточення, розміром і т.п.), стосовно проектованої організації. До методу аналогій ставляться вироблення типових структур керування виробничо-господарських організацій і визначення границь і умов їхнього застосування.

Экспортно-Аналітичний метод складається в обстеженні й аналітичному вивченні організації, проведеними кваліфікованими фахівцями із залученням її керівників і інших працівників, для того щоб виявити специфічні особливості, проблеми, «вузькі місця» у роботі апарата керування, а також виробити раціональні рекомендації з його формування або перебудови, виходячи з кількісних оцінок ефективності організаційної структури, раціональних принципів керування, висновків експертів, а також узагальнення й аналізу найбільш передових тенденцій в області організації керування. Даний метод, що є найбільш гнучк і всеохоплюючим, застосовується в сполученні з іншими (особливо методами аналогій і структуризації цілей) і має різноманітні форми реалізації.

У першу чергу до них ставиться здійснення діагностичного аналізу особливостей, проблем, «вузьких місць» в

Метод структуризації цілей передбачає вироблення системи цілей організації (включаючи їх кількісну і якісну формулювання) і наступний аналіз організаційних структур з погляду їхньої відповідності системі цілей. При його використанні найчастіше виконуються наступні етапи:

1) розробка системи («дерева») цілей, що представляє собою структурну основу для вв'язування всіх видів організаційної діяльності, виходячи з кінцевих результатів (незалежно від розподілу цих видів діяльності по організаційних підрозділах і програмно-цільових підсистемах в організації);

2) експертний аналіз пропонованих варіантів організаційної структури з погляду організаційної забезпеченості досягнення кожної із цілей, дотримання принципу однорідності цілей, установлюваних кожному підрозділу, визначення відносин керівництва, підпорядкування, кооперації підрозділів, виходячи із взаємозв'язків їхніх цілей, і т.п.;

3) складання карт прав і відповідальності за досягнення цілей як для окремих підрозділів, так і по комплексним межфункциональным видах діяльності, де регламентується сфера відповідальності (продукція, ресурси, робоча сила, виробничі й управлінські процеси, інформація); конкретні результати, за досягнення яких установлюється відповідальність; права, якими наділяється підрозділ для досягнення результатів (затвердження й подання на затвердження, узгодження, підтвердження, контроль).

Метод організаційного моделювання являє собою розробку формалізованих математичних, графічних, машинних і інших відображень розподілу повноважень і відповідальності в організації, що є базою для побудови, аналізу й оцінки різних варіантів організаційних структур по взаємозв'язку їх змінних. Можна назвати кілька основних типів організаційних моделей:

• математико-кібернетичні моделі ієрархічних управлінських структур, що описують організаційні зв'язки й відносини у вигляді систем математичних рівнянь і нерівностей або ж за допомогою машинних імітаційних мов (прикладом можуть служити моделі багатоступінчастої оптимізації, моделі системної, «індустріальної» динаміки й ін.);

• графоаналітичні моделі організаційних систем, що представляють собою мережні, матричні й інші табличні й графічні відображення розподілу функцій, повноважень, відповідальності, організаційних зв'язків.

• натурні моделі організаційних структур і процесів, що укладаються в оцінці їхнього функціонування в реальних організаційних умовах.

• математико-статистичні моделі залежностей між вихідними факторами організаційних систем і характеристиками організаційних структур

Процес проектування організаційної структури керування повинен бути заснований на спільному використанні охарактеризованих вище методів.