Дата _____ Час _______

Лабораторна робота № 1

Тема роботи: МАЛІ ЗОРЯНІ АТЛАСИ

Мета роботи: Ознайомитись із змістом малих зоряних атласів та навчитись користуватись ними при вивченні зоряного неба.

Обладнання, посібники і матеріали: модель небесної сфери, малий зоряний атлас А.А.Михайлова та навчальний зоряний атлас А.Д.Марленського, атлас Бєлова, фотографії ділянки зоряного неба.

Література: [1-3, 6].

Завдання для теоретичної підготовки

1. Опрацювати теоретичні відомості за посібником М.М.Дагаєва до роботи 1, та зробити таке:

• ознайомитись з небесним глобусом, вміти ототожнити кола на глобусі з відповідними лініями сітки карти зоряного атласу;

• прочитати передмову до зоряного атласу А.А.Михайлова та А.Д.Марленського.

2. Уважно розглянути та запам‘ятати умовні позначення для зоряних карт.

3. Записати в протокол для чого служать зоряні атласи, та які системи проекцій вибираються для зображення зоряного неба на картах.

Контрольні питання

1. Які докази і факти підтверджують добове обертання Землі?

2. Що таке небесна сфера?

3. Як визначити точки півдня, півночі, сходу і заходу?

4. Яку назву має найближча до нас зоря і яка до неї відстань.

5. Як визначається ціна найменшої поділки штриховки карт зоряного неба?

6. Що називається епохою карт або епохою рівнодення? Яка схема зоряних карт атласу А.А.Михайлова?

Завдання для самостійної роботи

1. Оцифруйте крейдою на чорному глобусі сітку небесних екваторіальних координат та ототожніть кола цієї сітки з відповідними лініями сітки карт зоряного атласу.

2. Вкажіть границі всіх карт зоряного атласу за прямими сходженнями та схиленнями світил.

3. Визначить ціну найменшої поділки карт зоряного атласу.

4. По картах визначить екваторіальні координати, спектральний клас і видиму зоряну величину найбільш яскравих зір із сузір’їв:

1) Візничого; 2) Кассіопея; 3) Оріона; 4) Лебедя.

5. Підрахувати кількість зоряних скупчень, подвійних і змінних зір в сузір’ях:

а) Лебедя; б) Скорпіона; в) Стрільця; г) Змієносця;д) Кассіопея; е) Візничого.

6. Для сузір’їв з пункт 5 вказати назву і видиму зоряну величину найбільш яскравої зірки і найбільш яскравої змінної зірки в максимумі блиску.

7. За атласом А.Д.Марленського визначить екваторіальні координати, спектральний клас і видиму зоряну величину: Альдебарана, Фомальгаут, Веги, Рігеля, Кастора, Антарес, Денеба, Поллукса, Альтаїра, Проціона, Арктура, Сиріуса, Регула, Алголя, Капелли і Спіки.

8. Використовуючи ЗА ототожнити фотографії зоряного неба - одне сузір‘я скопіювати на кальку, а його основні зорі зафіксувати і вказати назву сузір‘я.

9. Випишіть назви найбільших сузір’їв, по яких проходить Чумацький шлях.

Дата _____ Час _______

Лабораторна робота №2

Тема роботи: Екваторіальні системи небесних координат.

Мета роботи: Детально вивчити системи небесних координат та навчитись ними користуватись при визначенні положення небесних світил. З’ясувати положення та дати чіткі визначення основних точок і ліній на небесній сфері. Навчитись користуватись картою і атласом зоряного неба.

Обладнання, посібники та матеріали: модель небесної сфери. Зоряна карта північної небесної сфери. Астрономічний календар. Каталог найбільш яскравих зір. Навчальний зоряний атлас А.Д. Марленського.

Література: [1-6].

Завдання для теоретичної підготовки

1. З’ясувати, що ми називаємо небесною сферою. Який вигляд має зоряне небо при його вивченні неозброєним оком?

2. Скільки сузір’їв ми можемо бачити на небесній сфері одночасно? Що ми розуміємо під терміном “сузір’я”?

3. Вивчити, запам’ятати та навчитись знаходити за екваторіальними координатами 20 найбільш яскравих зірок північного неба та вказати назви сузір’їв де вони знаходяться.

4. З’ясувати і зафіксувати в протоколі та навчитись визначати за допомогою кутів і дуг основні лінії і точки небесної сфери (вісь світу , полюси світу, небесний меридіан, вертикальна лінія, зеніт, надир, математичний горизонт, Т.В.Р., Т.О.Р., Т.З.С., Т.Л.С., тощо).

5. З’ясувати та записати в протокол визначення небесних координат обох систем.

6. Дати в протоколі креслення небесних екваторіальних координат та екліптики на небесній сфері.

Контрольні запитання

1. Показати і дати визначення основних точок і ліній небесної сфери.

2. Що ми звемо прямим сходженням, схиленням світла та годинним кутом?

3. Що ми звемо точками весняного, осіннього рівнодення та точками літнього та зимового сонцестояння?

4. Для розв’язку яких задач астрономії застосовуються екваторіальні координати?

5. Показати на карті за екваторіальними координатами і назвати 20 найбільш яскравих зірок північного неба.

6. Чому конфігурації сузір’їв на моделі небесної сфери та на зоряній карті мають розходження?

Завдання для самостійної роботи

1. Вивчіть будову зоряної карти. Знайдіть на карті зорі Шаф Кассіопеї, Регул ( Лева), Арктур ( Волопаса). Вегу ( Ліри), Антарес ( Скорпіона). Визначте наближено на карті і занесіть у таблицю 1 їх екваторіальні координати.

2. З’ясуйте, в яких сузір’ях перебувають Сонце, Місяць і взяті планети, та яке розташування їх відносно екліптики. Простежте за зміною їх координат протягом тижня.

Таблиця 1

№ п/п	Назва сузір’я	Найменування і позначення зорі	Екваторіальні координати
1
2
3
4
5

3. У таблиці 2 подано наближені координати п’яти найбільших яскравих зірок відповідних сузір’їв. За допомогою зоряної карти і навчального зоряного атласу встановіть їх позначення і найменування. Випишіть із зоряного каталогу точні координати даних зір. Добуті координати внесіть в незаповнені стовпчики таблиці:

Таблиця 2

№ п/п	Назва сузір’я і зорі	Наближені координати зорі		Координати зорі за каталогом
1		5h14m	+450,5
2		6h44m	-160,7
3		7h37m	+050,3
4		10h49m	+080,8
5		72h56m	-290,8

4. Записати у вигляді таблиці екваторіальні координати ( ) основних точок небесної сфери (Т.В.Р., Т.О.Р., Т.З.С., Т.Л.С., зеніту, надиру та полюсів екліптики).

5. Відомо, що Полярна зоря віддалена від північного полюсу світу на 54¢, а зоря Стрільця – на 116⁰20¢,5. Визначте їх схилення.

Дата _____ Час _______