Дефіцит бюджету – це перевищення видатків бюджету над його доходами.

В ідеалі бюджет будь-якого рівня бюджетної системи держави повинен бути збалансований. Однак через різні фактори (економічні, політичні, природні та ін.) часто виникає ситуація, коли доходи бюджету (податкові та неподаткові) не покривають всі необхідні для відповідного рівня бюджетної системи видатки.

 

Причини утворення дефіциту бюджету

 

Причинами виникнення бюджетного дефіциту можуть виступати:

• - зростання державних витрат у зв’язку зі структурною перебудовою економіки і необхідністю розвитку промисловості;

• - скорочення доходів державного бюджету в період економічної кризи;

• - надзвичайні обставини (війни, масові безладдя, великі катастрофи, стихійні лиха);

• - неефективність фінансової системи держави;

• - політичний популізм, який виражається в зростанні соціальних програм, не забезпечених фінансовими ресурсами;

• - корупція в державному секторі;

• - неефективність податкової політики, що викликає збільшення тіньового сектору економіки.

Проблема скорочення дефіциту бюджету вельми серйозна через ряд причин. По-перше, обсяг необхідних державних витрат великий. Ці зобов’язання накопичуються десятиліттями, багато які з них не підлягають скороченню, зниження інших, є непопулярним заходом і зачіпає інтереси різних груп населення. По-друге, знаходити нові джерела поповнення бюджету досить складно. Зростання податків негативно позначається на діловій активності в економіці, сприяє криміналізації економіки (ухилення від оподаткування, зростанню тіньової економіки).

Дефіцит бюджету: класифікація

 

Дефіцит бюджету можна класифікувати за низкою критеріїв.

За характером виникнення, дефіцит бюджету може бути випадковим або дійсним. Випадковий (касовий) дефіцит бюджету як правило зумовлений тимчасовими розривами в надходженні та витрачанні коштів. Випадковий дефіцит в основному характерний для місцевих бюджетів, так як вони більшою мірою залежать від одного джерела фінансування. Дійсний дефіцит пояснюється відставанням росту доходів бюджету від зростання витрат. Дійсний дефіцит закладається в законі про бюджет на фінансовий рік в якості граничної величини але може виявитися вищим або нижчим в процесі виконання бюджету.

За тривалістю, дефіцит бюджету може бути хронічним або тимчасовим. Хронічний дефіцит повторюється в бюджеті з року в рік. Найчастіше хронічний дефіцит є наслідком тривалої економічної кризи. Тимчасовий дефіцит може тривати протягом не настільки тривалого терміну. Він є не таким небезпечним для економіки і виникає в силу випадкових коливань доходів і витрат. Проблема полягає в тому, що тимчасовий дефіцит, при невмілому управлінні також може перерости в хронічний.

У відношенні до плану дефіцит бюджету може бути плановим тобто передбаченим законодавчим актом про бюджет чи позаплановим, який виник в результаті непередбаченого зростання витрат або різкого скорочення доходів.

З урахуванням витрат з обслуговування державного боргу, дефіцит бюджету може бути первинним або вторинним. Первинний дефіцит це чисте перевищення видатків бюджету над доходами. Вторинний дефіцит бюджету пояснюється наявністю додаткових витрат на процентне обслуговування вже існуючого бюджетного боргу.

У світовій практиці також розрізняють наступні види дефіциту держбюджету:

• - циклічний дефіцит – спад ділової активності і скорочення податкових надходжень.

• - структурний дефіцит – позитивне або негативне сальдо бюджету за наявності природного рівня безробіття, за наявності природного рівня ВВП, при ставках податку та трансфертних платежів, визначених законодавством. Такий дефіцит є результатом дискреційної фіскальної політики.