3. Процедура внесення депутатського запиту народпим депутатом України та обговорення відповіді на нього

Однією з гарантій діяльності народного депутата України є його право на запит. Депутатський запит — це вимога народ­ного депутата чи групи народних депутатів України, яка заяв­ляється на пленарному засіданні Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Слід, однак, зазначити, що народний депутат України не має права звертатися до органів і посадових осіб, що здійснюють функції дізнання і досудового слідства, з вимогами і пропози­ціями з питань, які стосуються проведення дізнання та досудо­вого слідства у конкретних кримінальних справах.

Процедура внесення депутатського запиту народним депу­татом України та обговорення відповіді на нього поділяється на такі основні стадії:

1. подання депутатом запиту, який формулюється у пись­мовій формі на бланку народного депутата та через апарат Вер­ховної Ради України подається Голові Верховної Ради України;

2. прийняття на пленарному засіданні Верховної Ради Ук­раїни рішення про попередню підтримку депутатського запиту.

При цьому депутатський запит відповідному органу або посадовій особі повинен бути попередньо підтриманий однією п'ятою від конституційного складу Верховної Ради, а Президенту України — не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

3. прийняття рішення про направлення попередньо підтри­маних депутатських запитів їх адресатам, яке оформляється поста­новою Верховної Ради;

4. надсилання апаратом Верховної Ради тексту запиту разом з відповідною постановою Верховної Ради;

5. офіційна письмова відповідь адресата запиту. Відповідь адресат зобов'язаний дати не пізніш як у 15-денний термін з дня одержання депутатського запиту або в інший термін, встанов­лений Верховною Радого. Однак цей термін не може бути біль­шим місячного строку після одержання адресатом запиту. Відпо­відь на депутатський запит надсилається Голові Верховної Ради та депутату, який вніс запит;

6. оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради відповіді на депутатський запит. Оголошення здійснює голову­ючий на засіданні або посадова особа, до якої звернуто запит;

7. оцінка депутатом у ході пленарного засідання Верховної Ради відповіді на свій запит (здійснюється за бажанням депутата);

8. обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради відповіді на депутатський запит (якщо за проведення обгово­рення проголосує не менше 1/5 частини від фактичної кількості народних депутатів). При обговоренні відповіді повинні бути присутні посадові особи, до яких звернуто запит, або уповно­важені ними особи,

Обговорення відповіді на депутатський запит включає:

а) виступ народного депутата, який вніс депутатський запит, з обґрунтуванням своєї пропозиції — до трьох хвилин;

б) виступ представника органу або посадової особи, до якої було направлено запит, — до трьох хвилин;

в) виступ голови або представника головного комітету, якщо йому доручалася підготовка висновку щодо відповіді ira депу- татський запит, — до трьох хвилин;

г) виступи двох народних депутатів на підтримку кожної внесеної пропозиції і двох народних депутатів, які її не під- тримують, — не більш як по три хвилини кожному;

9) прийняття Верховною Радою за результатами розгляду депутатського запиту відповідної постанови;

10) опублікування у "Відомостях Верховної Ради України" та в газеті "Голос України" і розповсюдження серед усіх народних депутатів текстів депутатського запиту, відповіді па нього та по- станови Верховної Ради, прийнятої за результатами розгляду запиту.