17. Назвіть типи уроків та проаналізуйте структуру уроку німецької мови.

В методиці узвичаєно поділ уроків на два основних типи. Перший тип – уроки, що спрямовані на формування навичок користування мовним матеріалом (фонетичним, лексичним, граматичним), тобто це уроки ознайомлення з новим мовним матеріалом та тренування з метою його використання в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.Другий тип – це уроки, що спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь ,тобто на уроках цього типу переважає практика в мовленнєвій діяльності.

В межах І типу уроків можна виділити такі види уроків: 1) ознайомлення з новими лексичними одиницями та формування лексичних навичок усного мовлення і читання;

2) ознайомлення з новими граматичними структурами та формування рецептивних граматичних навичок тощо.

Що стосується уроків другого типу, це можуть бути уроки розвитку умінь аудіювання та говоріння, усного мовлення та читання, говоріння та письма тощо.

Функцію введення учнів в іншомовну атмосферу може виконувати аудіювання учнями коротких жартів. Розучування вірша, римівки, прислів’я, фонетична зарядка тощо.

Слід уникати одноманітності у проведенні мовленнєвої зарядки.

В основній частині уроку вирішуються його головні завдання. Це може бути: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності, систематизація або узагальнення засвоєного і контроль мовленнєвих навичок та вмінь. Перевірці домашнього завдання може бути присвячений окремий етап уроку, або домашня вправа може бути включена у відповідну класну вправу, що актуалізує матеріал домашнього завдання. Кінець уроку повинен підсумувати те, чого було досягнуто на уроці.

Його компонентами є: підбиття підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання, пояснення виконання домашнього завдання при необхідності, оцінювання учнів. Не всі компоненти постійні.

18. Охарактеризуйте особливості позакласної роботи з німецької мови у старшій школі.

Сучасна школа має великий досвід проведення позакласної роботи з німецької мови у старшій школі, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу. Позакласна робота з ІМ вирішує такі завдання : - удосконалення знань, вмінь, навичок набутих на уроках ІМ, - розширення світогляду учнів, - розвиток їх творчих здібностей , самостійності та естетичних смаків, - виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни,мова якої вивчається. Важливим фактором успішного виконання цих завдань є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання ІМ на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість визначити зміст і форму позакласної діяльності з ІМ. На третьому етапі 10—12 учні прагнуть до всебічного розвитку своєї особистості ,поглибленого засвоєння знань. У цьому віці формується науковий світогляд , зростає соціальна активність , збільшується інтерес до проблем людських взаємин, захоплення стають різнобічними , а самооцінка своїх здібностей збільшується. Великої ваги для юнаків набуває спілкування зі своїми однолітками. Спілкування для них – невід’ємна частина їх життя , канал інформації та вид діяльності, у процесі якої відбувається формування індивідуального стилю поведінки старшокласників. У процесі організації позакласної роботи з ІМ необхідно врахувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу : рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної ,інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість під час виконання завдань з позакласної роботи. Знання психологічних особливостей учнів – необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм , організації та проведення позакласного заходу.