20.Указать причины, предпосылки, характер, разрушительные силы Освободительной войны укр.Народа середины 17 ст

Посилення польсько-шляхетського гніту на Україні в першій половиш XVII ст. викликало у відповідь піднесення антифеодальної боротьби, тісно переплетеної з національно-визвольним рухом. На середину XVII ст. у різних сферах українського суспільства визріли гострі суперечності.

У політичній сфері: оскільки українські землі входили до складу Речі Посполитої, народ України був позбавлений можливості незалежного державного розвитку. Інтереси політичного розвитку України приходили з суперечність з інтересами Польщі.

Загострилися суперечності у національно-реліпйній сфері Стосовно українців в Речі Посполитій проводився курс на усунення їх від участі у міському самоврядуванні, обмежувався їх вступ до цехів ремісників, православні єпископи не мали права засідати в сенаті. Впроваджувалися католицтво та уніатство, переслідувалися українська мова та культура.

У соціально-економічній сфері : оскільки в цей період Польща стає одним з головних експортерів хліба, спостерігається орієнтація поміщицьких господарств не на задоволення власних потреб, а на внутрішній і зовнішній ринок. Це призвело до зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.

Помітно погіршуючи соціальне становище народних мас, фільварково-панщинна система водночас гальмувала розвиток простої капіталістичної кооперації та початкових форм мануфактурного виробництва, зародки яких були тоді у багатьох галузях промисловості України.

Важливою передумовою війни було формування козацького стану. Козацтво на той час ставало виразником національних інтересів і носієм ідеї української державності, Курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану викликав його збройний опір.

На початку 1648р. спалахнула національно-визвольна війна українського народу. Поневолене селянство, козацтво, міщани були головною рушійною силою війни. Найважливішу роль відігравало козацтво, яке становило кістяк армії. Очолила війну передова українська шляхта та козацька старшина. Б.Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького (лютий 1648р.).

Боротьба, що охопила всю Україну, була спрямована проти національно-релігійного та соціального гноблення з боку Польщі. Повстанці також чинили опір спробам Росії, Туреччини і Кримського Ханства підпорядкувати козацьку Україну своїм інтересам. Таким чином, боротьба носила національно-визвольний та соціальний характер. Й головні завдання полягали в тому, щоб створити незалежну українську державу та закласти передумови соціально-економічного розвитку України на якісно новій, більш прогресивній основі.

Щодо типології боротьби, що розпочалася у 1648р., то в літературі використовуються терміни: "повстання", "війна" і навіть "революція" - тобто це питання залишається в історичній літературі відкритим. Найбільш розповсюдженим і сьогодні є термін "війна", хоча деякі дослідники вважають, що за своїми масштабами, змістом, формами, характером і метою боротьби, наслідками ця подія становила собою революцію.

Відкритим залишається питання і про хронологічні межі цієї події. Найчастіше кінцевою датою називають 1654р., хоча зустрічаються і 1657р., і навіть 1676р.

Таким чином, до повстання, що переросло в національно-визвольну війну українського народу, призвело різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні, посилення національного, релігійного гніту наприкінці 40-х рр. XVII ст.

2 вариант: В последней трети XVI - первой половине XVII в. чрезвычайно осложнилась социально-экономическая ситуация в украинских землях, входивших в состав Речи Посполитой. Польские и полонизированные украинские феодалы, стараясь максимально увеличить свои прибыли, шли путем усиления эксплуатации крестьян. заметно возрастает барщина, особенно в районах, соединенных с внешним рынком. В Восточной Галичине и на Волыни она составляла 5-6 дней в неделю. Постоянно возрастали натуральные и денежные налоги. Фольварочно-барщинная система, заметно ухудшая социальное положение народных масс, одновременно тормозила развитие простой капиталистической кооперации и начальных форм мануфактурного производства, зародыши которых были тогда во многих отраслях промышленности, мешала она и формированию единого рынка Украины. Украинские крестьяне страдали также и от сдачи феодалами своих земель в аренду. Большая часть украинских земель, принадлежавших Польше, арендуемой еврейскими предпринимателями, которые, имея целью в короткий срок вернуть с прибылью вложенные деньги, беспощадно эксплуатировали крестьян и истощали земли. Оказалось в сложной ситуации и городское население. Мещанство выполняло повинности и платило налоги. В начале XVII в. большинство городов Украины пользовались Магдебургским правом, но самоуправления постоянно ограничивалось. войтов назначал польское правительство, а не выбирало городское население. Феодальная знать довольно успешно конкурировала с жителями городов в торгово-промышленной сфере, пользуясь правом беспошлинного вывоза своих товаров и монополией на производство и переработку различных видов продукции. Зажиточное реестровое казачество также было не удовлетворено своим положением, потому что "Ординация Войска Запорожского реестрового" 1638 ограничивала казацкое самоуправление, сокращала реестр, а исключены из реестра автоматически становились крепостными. В середине XVII в. ситуация в украинских землях осложнялась и критическим положением в политической сфере. Массовое ополячивания украинской элиты, отсутствие собственного государства, прерванная государственно традиция были причинами катастрофы. Прогрессирующая ассимиляция украинского народа постепенно доходила до той грани, за которой он должен сойти с исторической сцены как самостоятельный субъект. Польские власти, усилили религиозное угнетение.