17. Зона вільної торгівлі снд

Етапним у розвитку СНД було підписання Договору про створення зони вільної торгівлі(94) і Договору про сприяння у створенні і розвиткові виробничих, кредитно-фінансових, страхових і змішаних транснаціональних об'єднань. Вказані й інші нормативні акти створили мінімально можливе правове поле для реалізації першого етапу економічної інтеграції - зближення національних економік у межах формування зони вільної торгівлі. Процес ії еволюційного розвитку передбачає такі кроки:

- диференціація імпортних товарів при поступовому зниженні до нуля митних ставок;

- зняття нетарифних кількісних обмежень на взаємні поставки продукції по прямих договорах кооперації підприємств у державах Співдружності;

- ліквідація акцизів на товари, які вивозяться із країн Співдружності.

Зона вільної торгівлі СНД (ЗВТ) - угода держав СНД, що підписали в 2011 році Договір про зону вільної торгівлі. Договір, проект якого був розроблений російським міністерством економічного розвитку, передбачає «зведення до мінімуму винятків з номенклатури товарів, до яких застосовуються імпортні мита», експортні мита повинні бути зафіксовані на певному рівні, а згодом поетапно скасовані. Договір замінив більше ста двосторонніх документів, що регламентують режим вільної торгівлі на просторі співдружності[8].

18. Утворення та діяльність економічного суду снд

Був заснований згідно зі ст.5 Договору Ради голів держав СНД про покращення розрахунків між господарськими організаціями країн-членів СНД від 15 травня 1992 року.

Основним документом, що визначає статус Економічного Суду, є Договір про статус Економічного Суду СНД від 6 липня 1992 року, а також затверджене цим Договором Положення про Економічний Суд СНД. Країнами-учасницями цього Договору є: Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан і Узбекистан.

Відповідно до ст. 2 Договору про статус Економічного Суду СНД встановлена квота числа суддів від країн-членів, що призначаються в склад Економічного Суду, в кількості двох осіб. Головою був обраний А. Керимбаєв. Вищим колегіальним органом визначено Пленум ЕС. Секретар Пленуму — суддя Г. Симонян.

До повноважень Економічного Суду відносять вирішення міждержавних економічних спорів:

- що виникають при виконанні економічних зобов'язань, передбачених договорами і рішеннями Ради голів держав, Ради голів урядів та інших інститутів;

- щодо відповідності нормативних та інших актів держав-членів СНД економічним питанням договорів та інших актів СНД.

Більшість розглянутих справ стосувалися тлумачення актів Співдружності, які були прийняті з економічних питань, визнання та забезпечення соціально-економічних прав громадян, що проживають на території держав Співдружності.

У 1997—1998 роках Економічний Суд розглянув ряд справ, пов'язаних з неоднозначним трактуванням органами положень про Митний союз і зону вільної торгівлі, що базуються на Договорі про створення Економічного Союзу від 24 березня 1993 року.

Рішення Економічного Суду щодо тлумачення надали можливість уточнити статус деяких органів СНД, забезпечити застосування міжнародно-правових гарантій у тій чи іншій сфері їхньої діяльності.

Практика діяльності Суду показала, що Суд має великі потенційні можливості для вирішення спірних питань, пов'язаних з діяльністю Співдружності. Але цьому перешкоджає вузькоcпеціалізована юрисдикція Суду, обмеженість кола суб'єктів, які можуть звертатись до Суду, відсутність механізму забезпечення виконання його рішень.

Спори розглядаються Економічним Судом СНД за заявою зацікавлених держав в особі їхніх уповноважених органів — інститутів СНД. Економічний Суд СНД не може відмовитись від вирішення спору за відсутністю чи неясністю норми права, яка підлягає застосуванню. За результатами розгляду справи Економічний Суд СНД приймає рішення, в якому встановлюється факт порушення державою — учасницею угод інших актів СНД та її інститутів (або відсутність порушення) та визначаються заходи, які слід прийняти відповідній державі з метою усунення порушень та його наслідків. Держава, щодо якої прийнято рішення Суду, забезпечує його виконання. Рішення Суду має відповідати положенням угод та іншим актам СНД, а також нормативним актам, які застосовуються.

За период с февраля 1994 года, когда было завершено создание материально-технической базы Суда и сформирован судейский состав, и по 1 апреля 2012 года Экономическим Судом рассмотрено 108 дел, по которым вынесено 117 судебных актов. Всего по делам Суда в ходе их рассмотрения было вынесено 265 судебных актов^[