Модуль іі. Сучасні підходи до організації взаємодії днз з родинами
Тема 6. Соціально-педагогічне значення співпраці батьків і педагогів у процесі виховання дітей
Теоретичні питання:
1. Психолого-педагогічні основи взаємодії дитячого саду і сім'ї.
2. Спрямованість взаємодії сім'ї і дошкільних установ на педагогізацію сімейних стосунків, а також емоційне збагачення атмосфери дитячого садка.
2. Принципи спілкування вихователів з батьками дітей.
3. Роль діагностики на етапі вступу дитини до дошкільного закладу. Конфіденційність родинної інформації.
4. Встановлення дошкільними закладами певних контактів із сім`ями ще до початку їх відвідування дитиною.
Практичні завдання:
Скласти перелік відомостей (у вигляді плану), які необхідно отримати педагогу дошкільного закладу на етапі вступу дитини до ДНЗ. Дібрати комплекс діагностичних методик для вивчення сім’ї та безпосередньо особистості дитини. *
Сформулювати 10 правил щодо спілкування педагогів з батьками дітей. *
Розробити власну «ідеальну» модель діяльності батьківського комітету. Визначити Вашу (як вихователя) роль у її організації та діяльності.
На сторінках періодичної преси читачі дискутують про те, хто відповідальний за навчання і виховання дітей - сім'я чи ДНЗ? Якщо особистість не відбулася, хто винен? А якщо стала справжньою - хто одержить лавровий вінок?
- Обґрунтуйте, хто, на вашу думку, несе більшу відповідальність за виховання дітей - сім'я чи ДНЗ.
Теоретичний матеріал для підготовки до заняття:
Соціально-педагогічне значення співпраці батьків і педагогів у процесі виховання дітей.
В основі нової філософії взаємодії сім’ї та дошкільного закладу лежить ідея про те, що за виховання дітей несуть відповідальність батьки, а всі інші соціальні інститути покликані допомогти, підтримати, направити, доповнити їхню виховну діяльність.
Визнання пріоритету сімейного виховання потребує іншого змісту взаємин сім’ї та дошкільного закладу. Новизна цього змісту визначається поняттями "співробітництво", "співпраця", " взаємодія". Суть понять "співробітництво", "співпраця" полягає у беззаперечній рівновартісності вкладу кожного учасника процесу та у відсутності привілею вказувати, контролювати та оцінювати.
"Взаємодія" являє собою спосіб організації спільної діяльності, яка здійснюється на основі соціальної перцепції за допомогою спілкування.
У зв`язку з переходом на особистісну взаємодію вихователя і батьків у контексті "сім`я - дошкільний заклад" дитячий садок повинен стати відкритою системою.
Співпраця передбачає гармонізацію стосунків між вихователями і родиною дитини. Дорослі - професіонали і батьки - об'єднуються завдяки та заради дітей. Як правило, дорослі не вибирають один одного за індивідуальними якостями /однак, зустрічаються випадки, коли батьки наполегливо хочуть віддати дитину саме до того, а не іншого вихователя/. Вони знайомляться безпосередньо через дітей, і їхні взаємини відрізняються від взаємин дорослих в інших сферах життя.
Психолог В.Петровський в праці "Воспитателю о личностном общенни: психология общения" (М.:Новая школа, 1992) визначив особливу форму спілкування між вихователями та батьками і визначив її як "довірчо-діловий контакт".
Побіжний аналіз питання співпраці педагогів і батьків у зарубіжній психолого-педагогічній науці свідчить про те, що саме на період 70-80 рр. припадає своєрідний бум пошуку правильних взаємин між дорослими-професіоналами і дорослими-батьками.
Дженні Лешлі вважає, що існують п"ять головних підходів до рішення цього питання три в основному з боку професіоналів, два - з боку батьків Зауважимо, що у вітчизняній педагогіці в цей же час зв`язок між дитячим садком і сім`єю був вочевидь одностороннім - активному дитсадківському "Батьки повинні...", "Треба..." сім`ї вихованців не могли протиставити "Ми хочемо...", "Ми думаємо...".
Розглянемо характеристику цих підходів. Професіонали, які намагаються допомогти девіантним дітям.
Науковці, починаючи з 50-х років, почали вважати, що на рівень інтелекту дітей величезний вплив має оточення, а не тільки спадковість. В той же час стало загальноприйнятим доводити, що для реалізації свого потенціалу діти повинні мати рівні можливості. Припускаючи, що деякі діти знаходились в несприятливих умовах, професіонали відчувають потребу якимось чином змінити становище. Крім того, концепція деяких програм втручання в справи важких сімей приводила до того, що участь професіоналів у вихованні дітей була вагомішою за участь самих батьків. Тому батьки залучалися до роботи з метою покращання перспектив розвитку їхніх дітей. Дитячі труднощі розглядаються як сімейні труднощі.
В 70-х рр. в соціальній сфері та в психіатрії поширилася думка, що труднощі, з якими стикаються діти, не можна розглядати відірваними від проблем сім'ї Щоб уникнути дитячих проблем, всі члени сім`ї мають бути переконані в необхідності проведення змін, інакше можливі причини цих проблем не будуть усунуті.
Професіонали реально оцінюють свої можливості.
Коли були проведені експерименти по залученню батьків у навчально-виховний процес, результати за своєю ефективністю перевищили сподівання професіоналів. Було визнано, що батьки не тільки не заважають і не перешкоджають роботі, а навпаки сприяють швидким успіхам. Батьки можуть оволодіти новими навичками, керуючись сильним бажанням допомогти своїм дітям. Батьки - люди з правами і обов`язками.
Врешті, батьки заявили про свої права на інформованість та звертання в дошкільний заклад за порадами з метою кращого впливу на життя власних дітей. Як приклад, Консультативний центр з питань освіти чи Конфедерація за покращання державної системи освіти мають на меті змінити ставлення професійних працівників та забезпечити можливість контролю з боку батьків за освітою їхніх дітей.
Батьки вважають себе вмілими дорослими.
І це не безпідставно. Адже більшість із них не "просто батьки", а й кваліфіковані фахівці у різних галузях. Спілкуючись з дітьми, серед яких знаходиться і власна дитина, батьки відкривають в собі нові якості. Виявляється, вони можуть бути терплячими, витриманими, знаходити правильні інтонації Не секрет, що для власної дитини такої тактовності не вистачає. Крім того, набувається досвід організаторської роботи, з`являється впевненість у собі.
Сучасний стан дошкільної освіти потребує цілісного підходу до особистості дитини, яка тісно пов`язана з усіма організованими і стихійними, позитивними і негативними впливами як природнього, так і соціального оточення. Цим пояснюється необхідність ділового педагогічного взаємозв`язку сім`ї та дитячого садка на основі об'єднання їх виховних зусиль. Вихователь та батьки, об`єднані у своїй діяльності, діють в інтересах дитини, приймають рішення стосовно її виховання та навчання, створюють для неї належні умови.
Від того, наскільки ці взаємовідносини будуть узгоджені, настільки залежить успіх формування особистості в цілому. А саме взаємодія в педагогічному процесі сім`ї та дошкільної установи здатна здійснювати особистісно-орієнтований підхід, формувати індивідуальність, актуалізувати особистісний творчий потенціал не тільки дитини, але педагогів та батьків.
Взаємодія, що ґрунтується на засадах коопераційної інтеракції, передбачає взаємодопомогу, співробітництво, узгодження зусиль, розглядається як цілісне об`єктивно-суб`єктивне явище в психолого-педагогічній системі.
Зупинимося на тих ціннісних сторонах співпраці, які переконливо свідчать про необхідність та високу ефективність її застосування. Виокремимо ті переваги, які отримує кожна із зацікавлених сторін в результаті налагодженої взаємодії.
Зусилля батьків і вихователів направлені на дитину. Які переваги дістає в такому випадку дитина? Завдяки більшій кількості дорослих у групі значно розширюються можливості для індивідуалізованого навчання та розвитку, для дітей, які зростають в неповній сім`ї з'являється нагода спілкування з дорослими протилежної статі та адекватного їх сприймання. Дитина має можливості знайомитися з особливостями різних культур, до яких належать сім'ї однолітків, тим самим збагачувати свої уявлення про довкілля. І головне - дитина, спостерігаючи за спільною діяльністю дорослих та дітей, набуває навичок взаємодії з іншими людьми, що значно полегшить її соціальну адаптацію в нових умовах.
Що корисного в співпраці для вихователів? Зменшення кількості дітей на одного дорослого в групі - переваги такого співвідношення очевидні. Залучення та використання знань та інтересів батьків у процесі занять в групі, участь батьків у прийнятті рішень. Зростаюче спілкування між батьками сприяє створенню колективу однодумців, які зайняті спільною діяльністю та сповнені рішучості виконувати її якнайкраще.
Для сім'ї взаємодія дає можливість батькам природньо спостерігати за власною дитиною у колективі дітей такого ж віку. Це допомагає батькам краще розуміти особливості розвитку дитини та сприяє більш відповідальній практиці виховання дитини вдома. Безпосереднє спостереження за дитячими досягненнями допомагає більш яскравому переживанню задоволення від них та їх схвалення - такий емоційний контакт між батьками та дитиною впливає на формування глибоких почуттів єдності, гуманності та любові. Перебуваючи в групі в ролі активного учасника, батьки краще починають розуміти сам процес навчання, його особливості та значення в цілому. Крім того, маючи можливість працювати в професійному оточенні, батьки можуть відкрити в собі досі приховані риси професіонала, що може призвести до пошуків додаткового навчання чи працевлаштування.
Слід наголосити, що така взаємодія між батьками і педагогами складається не відразу.
Найчастіше гальмує налагодження співпраці упереджене негативне узагальнення, яке можуть робити і батьки, і вихователі. Це пояснюється низьким рівнем соціально-психологічної культури учасників процесу, що виявляється в нездатності налагодити взаємодію.
Дуже заважає нерозуміння батьками самоцінності періоду дошкільного дитинства та його значення для формування особистості в цілому. І у зв`язку з цим гіпертрофована батьківська опіка виступає тим гальмуючим засобом, який стримує природній активний процес розвитку дитини через пізнання довкілля.
Крім того, у батьків часто несформована "педагогічна рефлексія" - вміння аналізувати власну виховну діяльність, критично її оцінювати, знаходити причини своїх педагогічних невдач. Як наслідок, нерозуміння батьками своєї ролі як соціальних замовників у визначенні змісту, форм та методів роботи дитячого садка з родиною.
Не сприяє співпраці і недостатня поінформованість батьків про життя і діяльність дитини в групі дошкільного закладу, а вихователів - у родині. Тому важливо ще раз підкреслити значення відкритості дитячого садка, яка розглядається у двох напрямках: "відкритість всередину" та "відкритість назовні".
"Відкритість всередину" передбачає особистісну готовність вихователя, дитини, батьків відкрити самого себе в діяльності, заходах, розповісти про свої радощі, успіхи, невдачі, тривоги. Приклад такої відкритості подає вихователь. Крім того, це епізодичне та систематичне залучення батьків у життєдіяльність групи та дитячого садка.
Зазначимо, що інтерактивний аспект спілкування, який лежить в основі взаємодії, передбачає наявність ролей та рольвого очікування.
Вихователь, ставлячи перед собою реалізацію співпраці з батьками, визначає, в яких саме ролях він хоче їх бачити і що саме очікує від їхньої участі. Від того, ким будуть батьки в групі / контролер, помічник, однодумець, зайва дитина/, залежатиме стратегія спільної діяльності.
Сучасні батьки також чекають від вихователя адекватної рольової поведінки: не тільки доглянути дитину, але й якнайліпше сприяти її розвитку.
Не менш важливо й те, ким відчуває себе сам вихователь - старший товариш, друг, ментор, нудний навчатель, випадкова людина.
Важливими критеріями такого обопільного очікування виступають спільно прийняті методики реалізації співпраці.
Психологи радять використовувати такі нескладні, але ефективні правила у досягненні рівноправного співробітництва з батьками.
До кожного з батьків вихованців необхідно проявляти щирий інтерес та бути готовим подолати власний егоцентризм у спілкуванні з ними.
Уміння вислухати батьків є конкретним проявом інтересу до людей взагалі. Нерідко ознакою цікавого співрозмовника є не стільки вміння говорити, скільки вміння слухати.
Звертайтеся до батьків своїх вихованців на ім`я. Відомо, що ім'я людини - найважливіший для неї звук у будь-якій мові. Тож, називаючи людину на ім`я, ви тим самим привертаєте її до себе.
Доброзичливість до батьків – обов`язкова умова такого ж їхнього ставлення до вас: у сфері спілкування працює закон взаємного відгуку
Посміхайтеся, спілкуючись з батьками, це дуже допомагає встановленню добрих взаємин, симпатій, гріє серця тих, хто спілкується.
Найвірніший шлях до сердець батьків - бесіди з ними про те, що їх цікавить. Уміння дати відчути вашу повагу до їхньої думки надзвичайно важливе для завоювання авторитету в педагогічному спілкуванні.
"Відкритість назовні" означає входження дитячого садка в макросоціум, готовність співробітництва з найближчими соціальними інститутами: ДНЗ, спорткомплекс, музична школа, бібліотека тощо. Так, у бібліотеці може бути організована галерея, де демонструються роботи старших дошкільників; учні музичної школи виступають в дитячому садку; в спорткомплексі можуть проводитися спортивні свята за участю дітей, вихователів та батьків. Значно підняла б рейтинг дитячого закладу телетрансляція найбільш цікавих заходів, які там проводяться ( фольклорні свята, свято Матері тощо).
Таке інтегрування в макросоціум значно розширює соціальний досвід дитини, сприяє зміцненню зв`язку з сім`єю, ініціює активність і творчість співробітників дитячого закладу.