Опис фонетичних, граматичних діалектних явищ, виявлених на підставі записаного тексту

На підставі записаного текстубули виявлені такі фонетичні особливості:

1. Помірне або сильне у-кання: [ тож х^|т’іла ўже моло^у|ду пок^|риту по^|бачити ]; [ так’і за^|мотувалис’ | чолу^|в’іки ^|тоже ];

2. Вставний [н] замість [й] у [мй]: [ бу^|ло | короче | ^|весе^ило дуже ў наше ў^|ремн’а ];

3. Перехід [ст’] у [сц’]: [ за ^|мойі ^|молодосц’і цего хо^|дили на ви^е|с’іл:’а ]; [ і на ро^|боту ўс^|п’іти на ш’ісц’ ча^|соў ]; [ йа вам возм’іс^|ц’у те | шо ви уг^|нойували його ];

4. Дзвінкі приголосні зберігають свою дзвінкість: [ ж’ін^|ки ў хуст^|ки за^|мотувалис’ і хо^|дили на ко^|л’адку ]; [ це шоб ко^|л’іна були з^|верхи чи дес’ г^|руд’ була в’ідк^|рита ]; [ при^е|везти чи там ка^|м’ін’ ];

5. Депалаталізований кінцевий [т’] в особових закінченнях дієслів 3 особи однини і множини теперішнього часу дійсного способу: [ і на другиĭ ^|ден’ дуже ĭ^|дут ]; [ а там скла^|дайут т’і по^удуш^|ки ў таку п^|ростин’ ]; [ ви^е|дут ц’у н’і^е|в’есту до моло^|дого і дуже тан^|ц’уйут і тар’іл^|ки бе^и|рут | так’і ко^|лис’ ^|мисники бу^|ли ];

6. Фонетично видозмінені форми числівників: до шістнадцяти – [ до ш’іс^|надц’ат’ рок’іў не допус^|кайут ]; чотирнадцять – [ а ^|тут ше ж т’іки ч^|тирнадц’іт’ ]; сімдесят – [ чи шо то^|б’і там ^|с’емс’ат ^|рок’іў ]; десять – [ при^е|ходили ў дест’ ча^|соў ];

7. Повне або часткове нерозрізнення ненаголошиних голосних [и] та [е]: [ при^е|ход’у з ро^|боти і заси^е|пайу ту ка^|наву ]; [ чи с^|к’іл’ки там ви с^|кажи^ете ]; [ али по^|том ^|в:ече^ир’і ^|диви^емс’а ];

8. Твердість [p] перед голосними: [ ў^|с’і ўс’о ^|диўл’ат’с’а поп’ід^|рад ];

9. Стягнення подвоєних приголосних: [ ду^|же п^|лат’а ў ^|мене ^|таке було с^|лаўне ]; [ хо^|дили на ви^е|с’іл’а ]; [ ти тут вит’аг^|нес’а ].

10. Приклади метатези: [ ну тут н’і ки^ер^|ниц’і ні^{е |}було ].

11. Приклади синкопи: [ йа т’іки по^|бачиў]; [ до ш’іс^|нац’ат’ рок’іў не допус^|капут ].

Слід відмітити також великий вплив російської мови насамперед у тому, що українські слова замінювались російськими відповідниками (відбувалось калькування): [ шо буў пос^|л’едн’іĭ у^|часток ]; [ с^|войіми пад^|ругами ]; [ йакос’ бу^|ли п^|разн’іки ]; [ догово^|р’алис’а п’із^|н’іше ]; [ це бу^|ло по^|зор] ; [ ну со ў^|ремн’ем | кан’ешно ] тощо.

Також були виявлені такі морфологічні особливості:

1. Творення майбутнього часу дієслів недоконаного виду аналітичними і синтетичними способами: [ йа буду виби^|рати у с’іл’с’^|койі ^|ради ], також вживається синтетична форма вибиратиму;

2. У дієсловах ІІІ дієвідміни в 3 особі однини теперішнього часу та у ІІ дієвідміні в 3 особі однини поряд із широковживаним закінченням -т трапляються й форми типу ходе, носе: [ шо во^|на ўже в’ід^|ходе в’ід пад^|руг’іў ]; [ бувайе | ĭ про^|ходе ]; [ хо^|дит’ бу^|ло через чиĭс’ го^|род ];

3. У формах 1 особи однини теперішнього часу чергування д//дж, з//ж, т//ч та с//ш немає: [ при^|ход’у з ро^|боти ]; [ рано ви^е|ход’у | а во^|ни ўс’і ц’і б^|рили поўло^|жили в ц’і міс^|та ];

4. Іменники жіночого роду у Р.в. множини мають закінчення - ів: [ до ко^|л’ін’іў во^|ни за^|вужен’і ];

5. Вживається інфінітивний суфікс - ти: [ з його ^|мамойу ^|можна було гово^|рити ]; також використовується і суфікс - т’ : [ хо^|дит’ не було ^|йак ];

6. Умовний спосіб твориться за допомогою частки - хай: [ хаĭ бу^|де по ^|мами^еному | ка^|н’ешно ];

7. Відмінювання іменників м’якої та мішаної груп за зразком твердої групи: [ тод’і ўже при^|ход’ат ^|вечором ];

8. Закінчення -еў, -оў, -ом в іменниках жіночого роду в О.в. однини: [ ^|чоботи х^|ромов’і так’і гар^|мошкоў ше з^|робл’ан’і ]; [ шоб можна бу^|ло за^|йіхати ма^|шиноў ];

9. Сполучник що вживається в формах шо та що: [ шо ко^|лис’ воно бу^|ло ]; [ шо ўсе шчи^е|таў | шчо це ^|його ];

10. У формах вищого й найвищого ступенів порівняння широко вживаються суфікси - ішч - та - ч - : [ так зсу^|вайут йіх трошки ^|нижче ];

11. Частка ся зливається з дієсловом: [ замо^|риўс’а | та ĭ с^|перс’а на ло^|пату ]; також вона може скорочуватись до с’: [ та ĭ на ц’ому ми ро^|з’іĭдемс’ ];

12. Усічення закінчень прикметників та займенників у формі жіночого роду у Д.в і М.в. однини: [ йа ^|таки ў т’і ^|хусц’і бу^|ла ]; [ бо ро^|биў у буд’і^|вел’н’і орган’і^|зац’ійі ].

62