2.3. Захищені входи та виходи.

Входи до сховища повинні задовольняти наступним вимогам:

- мати необхідну пропускну здатність;

- забезпечувати захист людей, які укриваються від уражаючих чинників зброї масового ураження (ЗМУ).

Входи складаються з драбинного спуску або пандусу, передтамбуру, тамбуру, або тамбур-шлюзу та вхідних прорізів з дверима.

Тамбур-шлюзи призначені для запобігання небезпечного ураження людей, що знаходяться в сховищі, при вході до нього людей, які запізнилися при­бути у встановлений час. Для сховищ, які містять до 600 чоловік передбачається устрій при одному з входів однокамерного тамбур-шлюзу. Для сховищ, які містять більш ніж 600 чоловік обладнується двокамерний тамбур-шлюз, або два однокамерних при різних входах. Площа кожної камери тамбур-шлюзу при ширині дверного прорізу 0,8м - 8м², а при ширині 1,2м - 10м² .

В тамбур-шлюзі передбачається встановлення захисно-герметичних дверей (ЗГД), відповідних класу захисту сховищ, що відкриваються на зовні по напрямку евакуації людей. Всі входи повинні обладнуватися тамбурами, або тамбур-шлюзами. Ширину тамбур-шлюзу, ширину та довжину тамбуру та передтамбуру слід приймати на 0,6м більше ширини дверного полотна. Двері в тамбурі передбачаються: в зовнішній стіні - захисно-герметичні, відповідно класу сховища, а у внутрішній стіні - герметичні. Двері повинні відкриватись на зовні за напрямком евакуації людей.

Кількість входів приймається в залежності від місткості сховища із розрахунку: один вхід, розміром 0,8 х 1,8м - на 200 чоловік, або розміром 1,2 х 2,0м - на 300 чоловік, але не менш двох входів.

При місткості сховища до 300 чоловік допускається облаштовувати один вхід, при цьому другим повинен бути аварійний виход, у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2,0м та з дверним прорізом розміром 0,8 х 1,8м.

Входи повинні розташовуватися в протилежних боках сховищ з ура­хуванням напрямку руху основних потоків людей, які укриваються.

В сховищах місткістю до 600 чоловік передбачається аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти з захисним оголовком. Висота оголовку - 1,2м з віддаленням від будівлі на відстані 0,5 висоти будинку плюс 3м. При цьому аварійний вихід повинен з'єднуватись зі схови­щем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9 х 1,3м. Вихід зі сховища до тунелю повинен обладнуватись захисно-герметичними та герметичними ставнями, які установлені відповідно із зовнішньої та внутрішньої сторони стін. В сховищах місткістю 600 чоловік і більше один з виходів слід обладнати як аварійний (евакуаційний) в вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2м. При цьому вихід із сховища до тунелю повинен здійснюватися крізь тамбур, який обладнаний захисно-герметичними та герметичними двери­ма розміром 0,8 х 1,8м. Аварійні виходи слід розташовувати више рівня грунтових вод.

3. Конструктивні рішення.

3.1 Загальні положення

Конструктивними елементами сховища є:

- несучі і огороджувальні конструкції основної споруди, перекриття, зовнішні стіни, внутрішні стіни, колони та перегородки, фундаменти;

- конструктивні елементи входів — стіни тамбурів, тамбурів-шлюзів, предтамбурів, драбинних спусків та пандусів, перекриття над ними, вхідні прорізи із захисними пристроями (дверима або воротами з засувами), захисні оголовки над входами до сховища;

- конструктивні елементи аварійних виходів - стіни, перекриття та фундаменти галерей і захисного оголовку, прорізи із захисними пристроями (дверима, ставнями).

Всі конструкції повинні бути розраховані на дію вибухової хвилі, незалежно від джерела ії походження та мати необхідну міцність у відповідності з класом сховища.

Для сховища слід приймати перекриття за балочною схемою з опорою балок (ригелів) на колони, а також допускається приймати безбалочні перекриття.

Застосування несучих внутрішніх повздовжніх та поперечних стін допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.

При розробці конструктивних рішень сховищ слід використовувати типові залізобетонні конструкції, які застосовуються в промисловому та цивільному будівництві з посиленням (в необхідних випадках) їх елементів.

Практика проектування показує, що найбільш доцільно приймати сітку колон 6м х 6м; 4,5м х 6м; 6м х 3м; 4,5м х 4,5м; 4,5м х 3м; 3м х 3м.

При будівлі сховищ можуть прийматись наступні конструктивні схеми :

- каркасно-панельні з повним каркасом;

- каркасно-панельні з неповним каркасом;

- безкаркасні.

Каркасно-панельна схема з повним каркасом уявляє собою систему, яка складається зі стійок та ригелів з заповненням з плит (панелей), міцно зв'язаних з елементами каркасу.

В каркасно-панельній схемі з неповним каркасом колони біля зовнішніх стін передбачаються в торцях споруди. Замість крайніх колон та заповнення облаштовуються суцільні стіни.

Для безкаркасної схеми вертикальні огороджуючі та внутрішні несучі конструкції виконуються у вигляді суцільних стін. Рекомендується засто­совувати каркасну схему, як найбільш раціональну, що надає можливість найкращим чином використовувати приміщення для господарських цілей.

Покриття слід надійно зв'язувати зі стінами шляхом зварювання зак­ладних деталей, або випусків арматури, потім вони зміцнюються монолітом бетону.

Колони та фундаменти виготовляються із збірного, або монолітного за­лізобетону.

Перегородки виконуються із достатньо міцних матеріалів, які мають не­велику питому вагу.