Елокуція

1. Розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови, – це:

а) інвенція;

б) елокуція;

в) диспозиція.

2. Відповідальність ораторської промови відповідним мовним нормам – це:

а) правильність;

б) ясність;

в) краса.

3. Прийом, суть якого полягає в тому, що для фіксації конкретних ситуацій, подій, предметів застосовуються складні для сприйняття та розуміння мовні вирази:

а) «безглуздий аргумент»;

б) «ускладнення мовних конструкцій»;

в) «помноження аргументів».

4. Прийом, коли оратор у своїй промові пропонує низку фраз, що не мають смислу, – це:

а) «помноження аргументів»;

б) «ускладнення мовних конструкцій»;

в) «безглуздий аргумент».

5. Прийом, коли оратор один і той самий аргумент повторює декілька разів у різних формулюваннях, – це:

а) «безглуздий аргумент»;

б) «ускладнення мовних конструкцій»;

в) «помноження аргументів».

6. Здатність промови досягати естетичного ефекту – це:

а) краса;

б) доречність;

в) правильність.

7. Вираз, який передбачає вибір форми мовленнєвого впливу, – це:

а) краса;

б) доречність;

в) правильність.

8. Використання мовних виразів, коли оратор має на увазі лише їх буквальне значення, лише те, що говорить, – це:

а) пряма форма мовленнєвого впливу;

б) непряма форма мовленнєвого впливу.

9. Використання мовних виразів, коли оратор має на увазі не тільки те, що він говорить, а й щось більше, – це:

а) пряма форма мовленнєвого впливу;

б) непряма форма мовленнєвого впливу.

Звуковий рівень тексту

1. Наука, що вивчає засоби створення образу лише звуками, – це:

а) тоніка;

б) фонетика;

в) орфоепія.

2. Використання груп приголосних із метою створення образу – це:

а) асонанс;

б) алітерація;

в) полісендитон.

3. Використання груп голосних із метою створення образу – це:

а) асонанс;

б) алітерація;

в) хіазм.

4. Який художній засіб ужито в цих рядках: «Течуть із сосон золотисті смоли, як сльози…» (А. Малишко)?

а) асонанс;

б) алітерація;

в) асиндетон.

5. Який художній засіб ужито в цих рядках «…вгорі перлисті переливи хмар…» (М. Рильський)?

а) асонанс;

б) зевгма;

в) алітерація.

6. Який художній засіб ужито в цих рядках «Тихо пливе блакитними річками льон» (М. Коцюбинський)?

а) асонанс;

б) зевгма;

в) алітерація.

7. Який художній засіб ужито в цих рядках «Тече вода в синє море, та не витікає» (Т. Шевченко)?

а) зевгма;

б) асонанс;

в) алітерація.

8. Який художній засіб ужито в цих рядках «Дніпро торкає струни»

(П. Тичина)?

а) асонанс;

б) алегорія;

в) алітерація.

9. Який художній засіб ужито в цих рядках :

Жоржик лежень лежебока,

З лежебокою морока.

Женя каже: «Не лежи,

Жито жати поможи (Г.Бойко)?

а) алітерація;

б) алегорія;

в) асонанс.

Лексичний рівень тексту

1. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) полісендитон, асиндетон, варваризми;

б) хіазм, зевгма, просторіччя;

в) просторіччя, канцеляризми, діалектизми.

2. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) жаргонізми, вульгаризми, неологізми;

б) варваризми, солецизми, симплока;

в) жаргонізми, парадокс, анафора.

3. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) інверсія, епіфора, просторіччя;

б) архаїзми, метафора, синекдоха;

в) порівняння, епітет, зевгма.

4. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) метафора, епітет, алегорія;

б) персоніфікація, уособлення, епіфора;

в) просторіччя, інверсія, ремінісценція.

5. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) гіпербола, літота, перифраз;

б) евфемізм, амфіболія, алюзія;

в) симплока, метафора, метонімія.

6. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) епітет, уособлення, асиндетон;

б) метафора, антитеза, метонімія;

в) символ, амфіболія, літота.

7. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) симплока, порівняння, жаргонізми;

б) персоніфікація, гіпербола, варваризми;

в) амфіболія, симплока, градація.

8. Слова з прямим значенням – це:

а) автологічна лексика;

б) тропи.

9. Слова з переносним значенням – це:

а) автологічна лексика;

б) тропи.

10. Основу будь-якого тексту становлять слова зі значенням:

а) переносним;

б) прямим.

11. Слова й звороти, які не відповідають літературній нормі, але вживаються при вільному, невимушеному мовленні здебільшого з гумористичною метою, – це:

а) вульгаризми;

б) просторіччя;

в) діалектизми.

12. Слова й звороти, що стали штампами в діловодстві та використовуються для індивідуалізації мови літературних героїв, - це:

а) просторіччя;

б) діалектизми;

в) канцеляризми.

13. Слова або словосполучення в літературній мові, які не належать до її лексико-семантичної системи, а лише до певного говору – це:

а) просторіччя;

б) діалектизми;

в) жаргонізми.

14. Набір слів і виразів, що використовуються в розмовній мові представників вузької групи людей, які перебувають у приблизно однакових професійних та побутових умовах, – це:

а) жаргонізми;

б) діалектизми;

б) варваризми.

15. Не прийняте для літературної мови грубо-побутове чи лайливе слово або зворот – це:

а) варваризм;

б) солецизм;

в) вульгаризм.

16. Слово або вислів, поява яких зумовлена потребами доби, – це:

а) неологізм;

б) солецизм;

в) варваризм.

17. Слово, його форма або мовний зворот, що на певному етапі розвитку застаріло або зовсім вийшло з активного вжитку, – це:

а) неологізм;

б) архаїзм;

б) солецизм.

18. Слово чи зворот, запозичений з іншої мови, – це:

а) варваризм;

б) солецизм;

в) вульгаризм.

19. Свідоме вживання граматично неправильних форм із метою створення певного образу – це:

а) варваризм;

б) вульгаризм;

в) солецизм.

20. Пояснення певної особливості, риси чи ознаки одного предмета за допомогою чимось подібного на нього іншого предмета, у якому потрібна риса виявляється особливо яскраво, – це:

а) порівняння;

б) епітет;

в) метафора.

21. Художнє означення, що виділяє й образно змальовує якусь характерну рису чи ознаку людини, предмета, явища, – це:

а) метафора;

б) метонімія;

в) епітет.

22. Перенесення властивостей і ознак одного явища на інше на основі подібності – це:

а) порівняння;

б) метафора;

в) метонімія.

23. Перенесення властивостей живих істот на предмети, явища та абстрактні поняття, немовби їх оживлення з метою яскравішого зображення – це:

а) метафора;

б) порівняння;

в) уособлення.

24. Надання предметам, явищам і абстрактним поняття властивостей людини, їх олюднення з метою яскравішого зображення – це:

а) уособлення;

б) персоніфікація;

в) метонімія.

25. Зображення абстрактного поняття чи явища через конкретний образ – це:

а) уособлення;

б) алегорія;

в) персоніфікація.

26. Предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища, – це:

а) символ;

б) літота;

в) перифраз.

27. Заміна назви одного предмета назвою іншого предмета, що перебуває з ним у якомусь зовнішньому чи внутрішньому зв’язку, а не за подібністю, – це:

а) метафора;

б) синекдоха;

в) метонімія.

28. Перенесення значення з одного слова на інше на основі кількісних відношень: частина замість цілого, ціле замість частини, однина замість множини і навпаки, – це:

а) гіпербола;

б) евфемізм;

в) синекдоха.

29. Надмірне художнє перебільшення якихось рис людей, ознак предметів чи явищ із метою увиразнення та яскравішої оцінки їх дій – це:

а) літота;

б) гіпербола;

в) анафора.

30. Надмірне художнє применшення якихось рис людей, ознак предметів чи явищ – це:

а) перифраз;

б) амфіболія;

в) літота.

31. Заміна назви предмета, явища, людини описом їх найхарактерніших ознак – це:

а) перифраз;

б) метафора;

в) символ.

32. Заміна непристойних, небажаних чи заборонених слів описовими зворотами (синонімічними словами) – це:

а) перифраз;

б) евфемізм;

в) амфіболія.

33. Вираз, який дозволяє двояке тлумачення, – це:

а) амфіболія;

б) перифраз;

в) гіпербола.

34. Скиглити, базікати, гамселити, катма – це:

а) діалектизми;

б) просторіччя;

в) жаргонізми.

35. Кептар, ватра, бульба, канапка – це:

а) канцеляризми;

б) діалектизми;

в) жаргонізми.

36. Який художній засіб використано в уривку: «Всі вони у розпуці, бо земля спісніла та не родить, а лише з’їдає мужицьку силу» (М.Черемшина)?

а) діалектизм;

б) жаргонізм;

в) варваризм.

37. Який художній засіб використано в уривку «Нічьо!.. Ти меш, сарако, вівчарити, а я му сіно робити…» (М. Коцюбинський) ?

а) варваризми;

б) діалектизми;

в) жаргонізми.

38. Мура, буза, кльово, козьол – це:

а) варваризми;

б) жаргонізми;

в) вульгаризми.

39. Який художній засіб використано в уривку:

Мовчать! прескверна пащекухо!-

Юнона злобно верещить,-

Фіндюрко, ящірко, брехухо!

Як дам!- очіпок ізлетить (І. Котляревський) ?

а) вульгаризм;

б) варваризм;

в) солецизм.

40. Яблуневоцвітно, високочолий, страдниця – це:

а) солецизми;

б) просторіччя;

в) неологізми.

41. Кирея, жупан, панцерник – це:

а) архаїзми;

б) варваризми;

в) солецизми.

42. Який художній засіб використано в уривку: «Чи зело, чи толіко, а шибениці, бачу, мені не минувати, то вже товкмо…» (П. Панч) ?

а) солецизм;

б) архаїзм;

в) варваризм.

43. Який художній засіб використано у цих рядках:

Бі ко поятим глас витязя:

Яко толико вас, гости,

І не могосте одбитися,

Но побігосте? (О. Степанович) ?

а) солецизм;

б) варваризм;

в) архаїзм.

44. Який художній засіб використано у висловах: «Яка година?», «Добро пожалувати!» ?

а) солецизм;

б) варваризм;

в) вульгаризм.

45. Який художній засіб використано у сполуках: « дзвінка тиша», « розумний дурень», «веселе горе»?

а) епітет;

б) оксиморон;

в) метафора.

46. Назвіть письменників, які використали оксиморон для назви творів.

47. Який художній засіб використано у сполуках: «громовий сміх», «голубиний характер»?

а) епітет;

б) метафора;

в) метонімія.

48. Який художній засіб використано у сполуках: «вороний кінь», «зелене жито», «широкий степ»?

а) метафора;

б) епітет;

в) метонімія.

49. Який художній засіб використано в уривку:

Навіщо ж ти важиш:

Чи на мою ясненькую зброю,

Чи на мого коня вороного,

Чи на мене, козака молодого (Нар. тв.)?

а) епітет;

б) символ;

в) метафора.

50. Який художній засіб використано в уривку: «Там море дере свою синю одежу об гострі скелі на білі клапті і закидає ними весь берег» (М. Коцюбинський) ?

а) уособлення;

б) символ;

в) метафора.

51. Який художній засіб використано в уривку: «Тут брати розлучилися на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина не вистачало, тут бенкет закінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руську» («Слово о полку Ігоревім»)?

а) метафора;

б) метонімія;

в) символ.

52. Який художній засіб використано в уривку: «Зорі – то людські душі»?

а) порівняння;

б) епітет;

в) уособлення.

53. Який художній засіб використано в уривку: «Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитини…» (Т. Шевченко) ?

а) метафора;

б) порівняння;

в) метонімія.

54. Який художній засіб використано в уривку: «Книги – морська глибина» (І. Франко)?

а) синекдоха;

б) уособлення;

в) порівняння.

55. Оксюморон – це різновид:

а) порівняння;

б) епітета;

в) метафори.

56. Який художній засіб використано у висловах: «гарячий лід»,

«блакитна кров», «холодне серце»?

а) епітет;

б) метафора;

в) оксиморон.

57. Який художній засіб використано в уривку:

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки (В. Сосюра)?

а) метафора;

б) оксиморон;

в) епітет.

58. Який художній засіб використано у висловах: «чаша терпіння», «печать мовчання», «у чужу душу не влізеш»?

а) метафора;

б) персоніфікація;

в) оксюморон.

59. Який художній засіб використано в уривку: «Жоржини на чорнобильській дорозі вже другий рік як струшують біду» (Л. Костенко)?

а) алегорія;

б) метонімія;

в) метафора.

60. Який художній засіб використано в уривку: «А ліс шумить, стогне…» (О. Кобилянська)?

а) уособлення;

б) персоніфікація;

в) алегорія.

61. Який художній засіб використано в уривку :

Ніч темна людей всіх потомлених скрила

Під чорні широкії крила (Леся Українка)?

а) персоніфікація;

б) уособлення;

в) метафора.

62. Який художній засіб використано в уривку «Ніч налягає. Кладе маленьку лапу на очі і на лице і шепче до вуха: спи…» (М. Коцюбинський)?

а) персоніфікація;

б) уособлення;

в) алегорія.

63. Який художній засіб використано в уривку: «Туга зійшла по Руській Землі» («Слово о полку Ігоревім»)?

а) уособлення;

б) персоніфікація;

в) алегорія.

64. Який художній засіб використано в уривку: «Як кого Блуд візьме, то най буде яке мале, задурить чоловіка» (О. Кобилянська)?

а) уособлення;

б) алегорія;

в) персоніфікація.

65. Який художній засіб використано в уривку:

Ходить пісня берегами,

Ходить селами й містами,

В золот бубон б’є,

кучерява і смаглява… (М. Рильський)?

а) персоніфікація;

б) уособлення;

в) алегорія.

66. Який художній засіб використано в уривку:

Навшпиньках

Підійшов вечір,

Засвітив зорі,

Послав на травах тумани

І, на уста поклавши палець,

Ліг (П. Тичина)?

а) алегорія;

б) персоніфікація;

в) уособлення.

67. Який художній засіб використано в уривку: «І перероблять мечі на лепехи, а списи свої на серпи»?

а) алегорія;

б) символ;

в) гіпербола.

68. Який художній засіб використано у сполуках: «читати Шевченка», «тарілка супу», «порцеляна»?

а) символ;

б) метонімія;

в) літота.

69. Який художній засіб використано в уривку: «Місто взяло в ромби і квадрати всі думки, всі пориви мої» (В. Сосюра)?

а) метонімія;

б) метафора;

в) уособлення.

70. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Трудова копійка годує до віку» (Нар. тв.)?

а) символ;

б) гіпербола;

в) синекдоха.

71. Який художній засіб використано в уривку: «Вчися, Лідо, шанувати копійку, – повчав батько дочку» ? (О. Донченко)

а) синекдоха

б) літота

в) персоніфікація

72. Який художній засіб використано у сполуках: «перемовитися словом», «учень тепер зовсім інший»?

а) гіпербола;

б) синекдоха;

в) перифраз.

73. Який художній засіб використано в уривку: «Мало який птах долетить до середини Дніпра»?

а) літота;

б) гіпербола;

в) перифраз.

74. Який художній засіб використано у сполуках: «море сліз», «від грому здригалася планета»?

а) гіпербола;

б) літота;

в) уособлення.

75. Який художній засіб використано у вірші:

Ой не встиг козак Нечай

На коника спасти,

Став ляхами, як снопами,

По два ряди класти (Нар. тв.)?

а) літота;

б) гіпербола;

в) персоніфікація.

76. Який художній засіб використано у твердженні: «Від Львова до Києва рукою подати»?

а) літота;

б) гіпербола;

в) перифраз.

77. Який художній засіб використано в уривку:

Їхав панок морквяний

Коник буряковий,

Кожушина горіхова,

Жупан лопуховий,

Сіделечко капустяне,

Стремено з берези..

Пістолет з качана,

Кулі з бараболі,

А шабелька з пастернаку,

А ножки з квасолі (Нар. тв.) ?

а) літота;

б) гіпербола;

в) перифраз.

78. Який художній засіб використано у висловах: «дочка Прометея» (про Лесю Українку), «гірська орлиця» (про О. Кобилянську), «батько історії» (про Геродота)?

а) перифраз;

б) евфемізм;

в) фразеологізм.

79. Який художній засіб використано в уривку: «Автор цих рядків, ваш покірний слуга»?

а) евфемізм;

б) перифраз;

в) синекдоха.

80. Який художній засіб використано у вислові: «Заєць в тролейбусі»?

а) перифраз;

б) евфемізм;

в) амфіболія.

81. Який художній засіб використано у твердженні: «Скарати не можна помилувати» (Нар. тв.)?

а) амфіболія

б) символ

в) евфемізм

82. Вислови «літня людина», «похилий вік», «ухилятися від відповіді» – це:

а) амфіболія;

б) евфемізм;

в) символ.