Демонстрація

1. Процес виведення тез із аргументів у риториці – це:

а) демонстрація;

б) аргументація;

в) диспозиція.

2. Назвіть розділ риторики, у якому показано, наскільки вдало побудована вся аргументація:

а) аргументація;

б) демонстрація;

в) диспозиція

3. У якому розділі риторики важливою є мовна практика, вміння вибудовувати мовні конструкції та їх лексико-граматичне наповнення?

а) демонстрація;

б) аргументація;

в) диспозиція.

4. Демонстрація буває:

а) фізична і метафізична;

б) пряма і опосередкована;

в) логічна і паралогічна.

5. Аналогійна аргументація буває:

а) фізична і метафізична;

б) пряма і опосередкована;

в) логічна і паралогічна.

6. Аргументи бувають:

а) фізичні і метафізичні;

б) прямі і опосередковані;

в) логічні і паралогічні.

7. Демонстрація, яка потребує від промовця дотримання правил виведення умовисновків, – це:

а) паралогічна;

б) логічна;

в) фізична.

8. Демонстрація, яка допускає неврахування правил і навіть використання їх від супротивного, – це:

а) паралогічна;

б) логічна;

в) фізична.

9. Некоректна демонстрація в риториці – це:

а) логічні помилки;

б) аналогійна аргументація;

в) типові висновки.

10. Помилки, які навмисне використовували, щоб збити з пантелику адресата, заплутати його, – це:

а) логічні;

б) типологічні;

в) апелювальні.

11. Назвіть риторичний прийом, який часто використовували софісти, щоб заплутати адресата:

а) типологічні висновки;

б) логічні помилки;

в) підсумкові висновки.

12. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:

1)	помилки, що містять висновки про поняття з протилежними ознаками	а	заперечення замість визначення
2)	помилка, коли оратор не знає можливостей слухачів	б	суперечності в самому визначенні
3)	помилка, коли, не знаючи точної дефініції, йдуть від протилежного	в	визначення невідомого через невідоме

13. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:

1)	помилка, при якій поняття визначається само через себе	а	плеоназм
2)	помилка, при якій зміст одного поняття є частиною іншого, ширшого поняття	б	полісемія
2)	помилка, при якій з двох чи більше значень слова вибирають не те, що треба	в	тавтологія

14. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:

1)	помилка, яка виникає внаслідок того, що позначене певним словом поняття на наступному етапі позначається іншим словом	а	номінативна підміна
2)	помилка при аналогійній аргументації, коли предмет порівнюється з дією	б	порівняння замість визначення
3)	помилка, коли мовець, не знаючи точного визначення, намагається приблизно пояснити через порівняння з тим, чого точно не знає	в	непорівнювані поняття

15. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:

1)	помилка, коли промовець не знає категоріальних, обов’язкових ознак та факультативних, додаткових і ці додаткові протиставляє як основні	а	порівняння замість визначення
2)	помилки, коли промовець не володіє таксономією предмета розмови	б	змішування суттєвого з випадковим
3)	помилка, коли мовець, не знаючи точного визначення, намагається приблизно пояснити через порівняння з тим, чого точно не знає	в	називання роду замість виду і виду замість роду

16. Вислови про поняття, що містять протилежні ознаки, які не можуть бути в ньому, – це:

а) суперечності в самому визначенні;

б) визначення невідомого через невідоме;

в) номінативна підміна.

17. Промовець не вивчив освітнього рівня, пізнавальних можливостей слухачів і цитує те, чого вони не знають, – це:

а) заперечення замість визначення;

б) визначення невідомого через невідоме;

в) тавтологія.

18. Не знаючи точної дефініції, оратор іде від протилежного – це:

а) визначення невідомого через невідоме;

б) заперечення замість визначення;

в) номінативна підміна.

19. Поняття визначається само через себе, не поповнюючись новою дефініцією:

а) плеоназм;

б) полісемія;

в) тавтологія.

20. Повтор, при якому зміст одного поняття є частиною іншого, ширшого поняття:

а) тавтологія;

б) плеоназм;

в) називання роду замість виду.

21. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою

1)	повний повтор	а	плеоназм
2)	частковий повтор	б	тавтологія

22. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

із двох чи більше значень слова промовець вибирає не те, що відповідає меті спілкування:

а) полісемія;

б) номінативна підміна;

в) непорівнювані поняття.

23. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

позначене певним словом поняття на наступному етапі позначається іншим словом:

а) непорівнювані поняття;

б) номінативна підміна:

в) порівняння замість визначення.

24. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

порівняння предмета з дією або дії з обставиною:

а) порівняння замість визначення;

б) непорівнювані поняття;

в) змішування суттєвого з випадковим.

25. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

не знаючи точного визначення, мовець приблизно пояснює через порівняння з чимось, чого точно не знає:

а) порівняння замість визначення;

б) змішування суттєвого з випадковим;

в) побудова лінійних ланцюжків.

26. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

не знаючи категоріальних, суттєвих ознак та факультативних, додаткових, промовець репрезентує ці додаткові як основні:

а) називання роду замість виду й навпаки;

б) змішування суттєвого з випадковим;

в) порівняння замість визначення.

27. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

промовець не володіє таксономією промови:

а) змішування суттєвого з випадковим;

б) заперечення замість визначення;

в) називання роду замість виду й навпаки.

28. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

помилка породжує помилку:

а) первинна неправда;

б) підміна тези;

в) аргументація неправдивими судженнями.

29. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

незнання промовцем матеріалу або надмірне захоплення ним:

а) змішування кількох питань в одному;

б) підміна тези;

в) змішування причини й наслідку.

30. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

подавання промовцем наступної дії як причину попередньої:

а) змішування кількох питань в одному;

б) аргументація неправдивими судженнями;

в) змішування причини й наслідку.

31. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:

підтвердження тези тими ж аргументами, з яких вона виведена:

а) «порочне коло»;

б) змішування кількох питань в одному;

в) змішування причини й наслідку.

32. Промова повинна закінчитися якимось красивим прийомом:

а) елегантним фіналом;

б) доцільним фіналом;

в) підсумковими висновками.

33. Висновки, які повинні бути релевантними темі й доказам, – це:

а) «елегантний» фінал;

б) доцільний фінал;

в) підсумкові висновки.

34. Основним фіналом в академічних, науково-навчальних, дорадчих промовах є:

а) «елегантний» фінал;

б) доцільний фінал;

в) підсумкові висновки.

35. Основним фіналом у публіцистичних, епідейктичних промовах є:

а) «елегантний» фінал;

б) доцільний фінал;

в) підсумкові висновки.

36. Жартом, поезією, влучним порівнянням, доречним каламбуром повинен закінчуватися

а) «елегантний» фінал;

б) доцільний фінал;

в) підсумкові висновки.

37. Які типи доцільних фіналів виробила риторика?

а) підсумкові, дорадчі, апелювальні;

б) дорадчі, типологічні, атрибутивні;

в) підсумкові, типологічні, апелювальні.

38. Висновки, у яких синтезується результат усієї роботи, остаточно формулюються правила, закони, – це:

а) доцільні;

б) підсумкові;

в) апелювальні.

39. Висновки, що поглиблюють уявлення про предмет і допомагають слухачам краще зрозуміти тему, – це:

а) доцільні;

б) підсумкові;

в) типологічні.

40. Висновки, які не зводяться до повтору змісту викладу, – це:

а) апелювальні;

б) елегантні;

в) типологічні.

41. На висновки з перспективою та висновки з фоном поділяються:

а) доцільні;

б) елегантні;

в) підсумкові.

42. Висновки, які показують, як конкретна подія, факт «вписується» в історію питання, – це:

а) висновки з перспективою;

б) висновки з фоном;

в) обидва варіанти.

43. Напрям гіпотетичного розвитку стану предмета на майбутнє задають:

а) висновки з перспективою;

б) висновки з фоном;

в) обидва варіанти.

44. Висновки, які подають предмет у ряду однорідних чи ставлять його в опозицію до них, – це:

а) висновки з перспективою;

б) висновки з фоном;

в) обидва варіанти.

45. У якому виді висновків може бути задіяна просторова екстраполяція частин викладу?

а) висновки з перспективою;

б) висновки з фоном;

в) обидва варіанти.

46. У якому виді висновків може бути задіяна часова екстраполяція частин викладу?

а) висновки з перспективою;

б) висновки з фоном;

в) обидва варіанти.

47. Установіть відповідність між змістом і застосуванням екстрополяції: матеріалу:

1)	просторова екстраполяція частин викладу може бути задіяна у…	а	висновках з перспективою
2)	часова екстраполяція частин викладу може бути задіяна у…	б	висновках з фоном

48. Пряме звертання до слухачів при завершенні промови – це висновки:

а) апелювальні;

б) елегантні;

в) підсумкові.

49. Установіть відповідність між змістом висновків та їхньою назвою:

1)	синтезні	а	апелювальні
2)	аналітичні	б	підсумкові
3)	емоційні	в	типологічні

50. У судовому, конфесійному, публіцистичному красномовстві використовуються висновки:

а) апелювальні;

б) підсумкові;

в) типологічні.

51. У лекціях на морально-етичні теми, у полемічних виступах, бесідах з молоддю доречними є висновки:

а) типологічні;

г) апелювальні;

в) підсумкові та типологічні.

52. Зменшують відстань між слухачами, інтимізують ситуацію спілкування висновки:

а) апелювальні та типологічні;

б) підсумкові;

в) апелювальні.

53. Установіть відповідність між назвою промови та типами висновків

1)	логічна демонстрація	а	висновки
2)	аналогійна демонстрація	б	апелювальні висновки
3)	паралогічна (емоційна) демонстрація	в	підсумкові висновки

Література:

1. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С. 110-133.

1. Колотілова Н.А. Риторика . – К., 2007. – С. 58-71.