- •Початкові відомості про комп’ютер Як був винайдений комп’ютер
- •Мал.1.1. Зв’язки між пристроями комп’ютера. Поняття про пеом
- •Мікропроцесор
- •Оперативна пам'ять
- •Контролери і шина
- •Дисководи.
- •Пристрої cd-rom
- •Пристрої резервного копіювання
- •Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •Програмне забезпечення ïåîì Операційна система
- •Класифікація операційних систем
- •Особливості алгоритмів керування ресурсами
- •Підтримка багатозадачності
- •Підтримка багатокористувальницького режиму
- •Багатопроцесорна обробка
- •Особливості апаратних платформ
- •Особливості областей використання
- •Особливості методів побудови
- •Мережні операційні системи Структура мережної операційної системи
- •Однорангові мережні ос і ос з виділеними серверами
- •Ос для робочих груп і ос для мереж масштабу підприємства
- •Контрольні питання
- •В чому полягає підтримка багатокористувальницького режиму.
- •Основи роботи з програмою Norton Commander Що таке Norton Commander
- •Головне меню програми Norton Commander
- •Мал.8.3. Головне меню програми Norton Commander
- •Перегляд файлів в програмі Norton Commander
- •Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •Обробка помилок на дисках у програмі Norton Commander
- •Робота з архівними файлами
- •Меню команд користувача Norton Commander
- •Контрольні питання
- •Робота з програмою Windows Історія створення Windows
- •Елементи в³кна Windows
- •Мал.10.2. Вигляд в³кна у Windows
- •Мал.10.3. Заголовок в³кна папки
- •Мал.10.4. Вигляд стандартного меню в³кна
- •Мал.10.5. Розкриття пункту меню
- •Мал.10.6. Вм³ст рядка стану Робота з вікнами в програмі Windows
- •Мал.10.7. Плавна зм³на розм³ру в³кна за допомогою курсора мишки
- •Мал.10.8. Елементи д³алогового в³кна Робочий стіл Windows
- •Мал.10.9. Компоненти робочого стола Windows
- •Панель задач Windows
- •Мал.10.10. Панель задач з кнопками в³дкритих в³кон
- •Системне меню
- •Мал.12.1. Вигляд системного меню
- •Мал.12.2. Системне меню з розкритими підменю різних рівнів
- •Папка “Мой компьютер”
- •Мал.12.3. Вигляд вікна папки “Мій комп’ютер” Налагодження системи
- •Мал.12.6 Вигляд папки “Корзина” на робочому столі”
- •Мал.12.8. Виклик провідника
- •Мал.12.9. Вигляд вікна провідника Структура дерева папок на диску
- •Мал.12.10. Вигляд дерева папок
- •Вимкнення комп’ютера
- •Мал.12.11. Завершення роботи з Windows
- •Захист ³нформац³¿
- •Парольний захист ³нформац³¿
- •Криптографування ³нформац³¿
- •Мал.18.3. Класиф³кац³я систем криптограф³чного захисту ³нформац³¿ Руйн³вн³ програми
- •Мал.19.1. Класиф³кац³я руйн³вних програм
- •Загальн³ в³домост³ про комп'ютерн³ в³руси
- •Мал.19.2. Основн³ стад³¿ роботи комп’ютерного в³русу
- •Мал.19.3. Ознаки, за якими класиф³куються комп’ютерн³ в³руси
- •Мал.19.4. Класиф³кац³я в³рус³в за середовищем ¿х ³снування
- •Мал.19.5. Класиф³кац³я в³рус³в
- •Мал.19.6. Класиф³кац³я комп’ютерних в³рус³в, за руйн³вними зд³бностями
- •Правила захисту програм в³д зараження
- •Мал.19.7. Шляхи проникання в³рус³в у комп’ютер
- •Загальн³ заходи захисту ³нформац³¿
- •Антив³русна проф³лактика
- •Програми захисту в³д в³рус³в
- •Мал.19.8. Класиф³кац³я програм для захисту в³д комп'ютерних в³рус³в
- •Контрольні питання
- •Керування процесами Керування локальними ресурсами
- •Керування процесами
- •Стан процесів
- •Контекст I дескриптор процесу
- •Алгоритми планування процесів
- •Критична секція
- •Керування пам'яттю
- •Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору
- •Розподіл пам'яті розділами змінної величини.
- •Переміщувані розділи
- •Методи розподілу пам'яті з використанням дискового простору. Поняття віртуальної пам'яті.
- •Сторінковий розподіл
- •Сегментний розподіл
- •Сторінково - сегментний розподіл
- •Засоби апаратної підтримки керування пам’яттю
- •Засоби підтримки сегментації пам'яті.
- •Сегментно-сторінковий механізм
- •Засоби виклику підпрограм і задач
- •Керування введенням - виведенням
- •Фізична організація пристроїв введення-виведення
- •Організація програмного забезпечення введення-виведення
- •Обробка переривань
- •Драйвери пристроїв
- •Незалежна від пристроїв частина операційної системи
- •Користувальницький пласт програмного забезпечення
- •Файлова система
- •Імена файлів
- •Загальна модель файлової системи
- •Типи файлів
- •Логічна організація файлу
- •Фізична організація й адреса файлу
- •Права доступу до файлу
- •Кеширування диску
- •Загальна модель файлової системи
- •Сучасні архітектури файлових систем
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
Логічна організація файлу
Програміст має справу з логічною організацією файлу, представляючи його у вигляді організованих логічних записів. Логічний запис - це найменший елемент даних, яким може оперувати програміст, за умови обміну з зовнішнім пристроєм. Навіть якщо фізичний обмін із пристроєм здійснюється великими одиницями, операційна система забезпечує програмісту доступ до окремого логічного запису. На малюнку 2.33 показані кілька схем логічної організації файлу. Записи можуть бути фіксованої чи перемінної довжини. Вони можуть бути розташовані у файлі послідовно (послідовна організація) чи в складнішому порядку, з використанням, так званих, індексних таблиць, що дозволяють забезпечити швидкий доступ до окремого логічного запису (індексно-послідовна організація). Для ідентифікації запису використовують спеціальне поле запису, назване ключем. У файлових системах ОС UNIX і MS-DOS файл має найпростішу логічну структуру - послідовність однобайтових записів.
Мал. 2.33. Способи логічної організації файлів
Фізична організація й адреса файлу
Фізична організація файлу описує правила його розташування на пристрої зовнішньої пам'яті, зокрема, на диску. Файл складається з фізичних записів - блоків. Блок - найменша одиниця даних, якими зовнішній пристрій обмінюється з оперативною пам'яттю. Безупинне розміщення - найпростіший варіант фізичної організації (малюнок 2.34,а), при якому файлу надається послідовність блоків диска, що утворюю єдину суцільну ділянку дискової пам'яті. Для задання адреси файлу, в цьому випадку досить указати тільки номер початкового блоку. Інший позитив цього методу - простота. Але є і два істотних недоліки. По-перше, під час створення файлу заздалегідь не відома його довжина, а значить не відомо, скільки пам'яті треба зарезервувати для цього файлу, по-друге, при такому порядку розміщення неминуче виникає фрагментація і простір на диску використовується не ефективно, тому що окремі ділянки маленького розміру (мінімально 1 блок) можуть залишитися не використаними.
Наступний спосіб фізичної організації - розміщення у вигляді списку блоків дискової пам'яті (малюнок 2,34,6). За умови такого способу, на початку кожного блоку міститься показник на наступного блоку. У цьому випадку, адреса файлу також може бути задана одним числом - номером першого блоку. На відміну від попереднього способу, кожен блок може бути приєднаний до ланцюжка будь-якого файлу, отже фрагментація відсутня. Файл може змінюватися під час свого існування, нарощуючи кількість блоків. Недоліком є складність реалізації доступу до довільно заданого місця файлу: для того, щоб прочитати п'ятий, один за одним блок файлу, необхідно послідовно прочитати чотири перших блоки, прослідковуючи ланцюжок номерів блоків. Крім того, за умови цього способу, кількість даних файли, що містяться в одному блоці, не дорівнює ступеню двійки (одне слово витрачене на номер наступного блоку), а багато програм читають дані блоками, розмір яких дорівнює ступеню двійки.
Популярним способом, що використовують, наприклад, у файловій системі FАТ операційної системи MS-DOS, є використання зв'язного списку індексів. Із кожним блоком пов'язується деякий елемент - індекс. Індекси розташовуються в окремій області диска (у MS-DOS це таблиця FАТ). Якщо певний блок належить деякому файлу, то індекс цього блоку містить номер наступного блоку даного файлу.
Мал. 2.34. Фізична організація файлу: а) - безупинне розміщення; б) - зв'язний список блоків, в) зв'язний список індексів; г) перелік номерів блоків
За такої фізичної організації, зберігаються всі переваги попереднього способу, але ліквідуються всі відзначені недоліки: по-перше, для доступу до довільного місця файлу досить прочитати тільки блок індексів, відрахувати потрібну кількість блоків файлу, за ланцюжком, і визначити номер потрібного блоку, і, по-друге, дані файли займають блок повністю, а значить мають обсяг, рівний ступені двійки.
Нарешті, розглянемо завдання фізичного розташування файлу шляхом простого перерахування номерів блоків, що містять цей файл. ОС UNIX використовує варіант даного способу, що дозволяє забезпечити фіксовану довжину адреси, незалежно від розміру файлу. Для збереження адреси файлу, виділено 13-полів. Якщо розмір файлу менший чи дорівнює 10 блокам, то номера цих блоків безпосередньо перераховані в перших десятьох полях адреси. Якщо розмір файлу більший 10 блоків, то наступне 11-е поле містить адресу блоку, у якому можуть бути розташовані ще 128 номерів наступних блоків файлу. Якщо файл більший, ніж 10+128 блоків, то використовують 12-е поле, у якому знаходиться номер блоку, що містить 128 номерів блоків, що містять по 128 номерів блоків даного файлу. І, нарешті, якщо файл більший 10+128+128(128, то використовується останнє 13-е поле для потрійної непрямої адресації, що дозволяє задати адресу файлу, що має розмір максимум 10+ 128 + 128(128+128(128+128)).