- •Початкові відомості про комп’ютер Як був винайдений комп’ютер
- •Мал.1.1. Зв’язки між пристроями комп’ютера. Поняття про пеом
- •Мікропроцесор
- •Оперативна пам'ять
- •Контролери і шина
- •Дисководи.
- •Пристрої cd-rom
- •Пристрої резервного копіювання
- •Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •Програмне забезпечення ïåîì Операційна система
- •Класифікація операційних систем
- •Особливості алгоритмів керування ресурсами
- •Підтримка багатозадачності
- •Підтримка багатокористувальницького режиму
- •Багатопроцесорна обробка
- •Особливості апаратних платформ
- •Особливості областей використання
- •Особливості методів побудови
- •Мережні операційні системи Структура мережної операційної системи
- •Однорангові мережні ос і ос з виділеними серверами
- •Ос для робочих груп і ос для мереж масштабу підприємства
- •Контрольні питання
- •В чому полягає підтримка багатокористувальницького режиму.
- •Основи роботи з програмою Norton Commander Що таке Norton Commander
- •Головне меню програми Norton Commander
- •Мал.8.3. Головне меню програми Norton Commander
- •Перегляд файлів в програмі Norton Commander
- •Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •Обробка помилок на дисках у програмі Norton Commander
- •Робота з архівними файлами
- •Меню команд користувача Norton Commander
- •Контрольні питання
- •Робота з програмою Windows Історія створення Windows
- •Елементи в³кна Windows
- •Мал.10.2. Вигляд в³кна у Windows
- •Мал.10.3. Заголовок в³кна папки
- •Мал.10.4. Вигляд стандартного меню в³кна
- •Мал.10.5. Розкриття пункту меню
- •Мал.10.6. Вм³ст рядка стану Робота з вікнами в програмі Windows
- •Мал.10.7. Плавна зм³на розм³ру в³кна за допомогою курсора мишки
- •Мал.10.8. Елементи д³алогового в³кна Робочий стіл Windows
- •Мал.10.9. Компоненти робочого стола Windows
- •Панель задач Windows
- •Мал.10.10. Панель задач з кнопками в³дкритих в³кон
- •Системне меню
- •Мал.12.1. Вигляд системного меню
- •Мал.12.2. Системне меню з розкритими підменю різних рівнів
- •Папка “Мой компьютер”
- •Мал.12.3. Вигляд вікна папки “Мій комп’ютер” Налагодження системи
- •Мал.12.6 Вигляд папки “Корзина” на робочому столі”
- •Мал.12.8. Виклик провідника
- •Мал.12.9. Вигляд вікна провідника Структура дерева папок на диску
- •Мал.12.10. Вигляд дерева папок
- •Вимкнення комп’ютера
- •Мал.12.11. Завершення роботи з Windows
- •Захист ³нформац³¿
- •Парольний захист ³нформац³¿
- •Криптографування ³нформац³¿
- •Мал.18.3. Класиф³кац³я систем криптограф³чного захисту ³нформац³¿ Руйн³вн³ програми
- •Мал.19.1. Класиф³кац³я руйн³вних програм
- •Загальн³ в³домост³ про комп'ютерн³ в³руси
- •Мал.19.2. Основн³ стад³¿ роботи комп’ютерного в³русу
- •Мал.19.3. Ознаки, за якими класиф³куються комп’ютерн³ в³руси
- •Мал.19.4. Класиф³кац³я в³рус³в за середовищем ¿х ³снування
- •Мал.19.5. Класиф³кац³я в³рус³в
- •Мал.19.6. Класиф³кац³я комп’ютерних в³рус³в, за руйн³вними зд³бностями
- •Правила захисту програм в³д зараження
- •Мал.19.7. Шляхи проникання в³рус³в у комп’ютер
- •Загальн³ заходи захисту ³нформац³¿
- •Антив³русна проф³лактика
- •Програми захисту в³д в³рус³в
- •Мал.19.8. Класиф³кац³я програм для захисту в³д комп'ютерних в³рус³в
- •Контрольні питання
- •Керування процесами Керування локальними ресурсами
- •Керування процесами
- •Стан процесів
- •Контекст I дескриптор процесу
- •Алгоритми планування процесів
- •Критична секція
- •Керування пам'яттю
- •Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору
- •Розподіл пам'яті розділами змінної величини.
- •Переміщувані розділи
- •Методи розподілу пам'яті з використанням дискового простору. Поняття віртуальної пам'яті.
- •Сторінковий розподіл
- •Сегментний розподіл
- •Сторінково - сегментний розподіл
- •Засоби апаратної підтримки керування пам’яттю
- •Засоби підтримки сегментації пам'яті.
- •Сегментно-сторінковий механізм
- •Засоби виклику підпрограм і задач
- •Керування введенням - виведенням
- •Фізична організація пристроїв введення-виведення
- •Організація програмного забезпечення введення-виведення
- •Обробка переривань
- •Драйвери пристроїв
- •Незалежна від пристроїв частина операційної системи
- •Користувальницький пласт програмного забезпечення
- •Файлова система
- •Імена файлів
- •Загальна модель файлової системи
- •Типи файлів
- •Логічна організація файлу
- •Фізична організація й адреса файлу
- •Права доступу до файлу
- •Кеширування диску
- •Загальна модель файлової системи
- •Сучасні архітектури файлових систем
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору
Уci методи керування пам'яттю можуть бути поділені на два класи: методи, що використовують переміщення процесів між оперативною пам'яттю i диском та методи, що не виконують цього (малюнок 2.8). Почнемо з останнього, простішого класу методів.
Мал. 2.8. Класифікація методів розподілу пам'яті.
Розподіл пам'яті фіксованими розділами
Найпростішим способом керування оперативною пам'яттю є поділ її на кілька розділів фасованої вепичини. Це може бути виконане вручну оператором під час старту системи, чи під час її генерації. Чергова задача, що надійшла на виконання, міститься або в загальній черзі (малюнок 2.9,а), або ж в черзі до якогось розділу (малюнок 2.9,б).
Підсистема керування пам'яттю, в цьому випадку, виконує наступні задачі:
• порівнюючи розмір програми, що надійшла на виконання, i вільних розділів, вибирає придатний розділ;
• здійснює завантаження програми i настроювання адрес.
При очевидній перевазі - простоті реалізації - даний метод має істотний недолік - твердість. Оскільки в кожному розділі може виконуватися тільки одна програма, то рівень мультипрограмування заздалегідь обмежений числом розділів, не залежно від того, який розмір мають програми. Навіть якщо програма має невеликий обсяг, вона займає весь розділ, що призводить до неефективного використання пам'яті. 3 iншoгo боку, навіть якщо обсяг оперативної пам'яті машини дозволяє виконати програму, розбивка пам'яті на розділи не дозволяє зробити цього.
Мал. 2.9. Розподіл пам'яті фіксованими розділами: а - із загальною чергою; б - з окремими чергами.
Розподіл пам'яті розділами змінної величини.
У цьому випадку пам'ять машини не поділяють заздалегідь на розділи. Спочатку вся пам'ять вільна. Кожній задачі виділяється необхідна їй пам'ять. Якщо достатній обсяг пам'яті відсутній, то задача не приймається на виконання i стоїть в черзі. Після завершення задачі, пам'ять звільняється i на це місце може бути завантажена інша задача. Таким чином, у довільний момент часу оперативна пам'ять є випадковою послідовністю зайнятих i вільних ділянок (poзділів) довільного розміpy. На малюнку 2.10 зображених стан пам'яті в piзні моменти часу, при використанні динамічного розподілу. Так у певний момент у пам'яті знаходиться тільки ОС, а до моменту t1 пам'ять поділена між 5 задачами, причому задача П4, завершуючись, залишає пам'ять. На звільнене місце завантажується задача П6, що надійшла в момент t3.
Мал. 2.10. Розподіл пам'яті динамічними розділами.
Задачами операційної системи, за умови реалізації даного методу, керування пам'яттю є:
• ведення таблиць вільних i зайнятих областей, де вказуються початкові адреси i розміри ділянок пам'яті;
• при надходженні нової задачі - аналіз запиту, переглядають таблиці вільних областей i вибирають розділ, розмір якого достатній для розміщення задачі, що надійшла;
• завантаження задачі у виділений для неї розділ i коректування таблиць вільних i зайнятих областей;
Вибір розділу для задачі можуть здійснювати за певними правилами, такими, наприклад, як "перший розділ достатнього розміру", або ж "розділ, що має найменший достатній розмір", чи "розділ, що має найбільший достатній розмір". Уci ці правила мають свої переваги i недоліки.
У порівнянні з методом розподілу пам'яті фіксованими розділами, даний метод має набагато більшу гнучкість, але йому властивий дуже вагомий недолік – пам’ять фрагментами. Фрагментація - це наявність великого числа несуміжних ділянок вільної пам'яті дуже маленького розміру (фрагментів). Настільки маленького, що жодна із програм, що надходять не може поміститися в жодній з ділянок, хоча сумарний обсяг фрагментів може скласти значну величину, що набагато перевищує необхідний обсяг пам'яті.