Практична робота
Пропонована робота розрахована на виготовлення заготовок для гайок, розміри яких по умовних позначеннях на малюнку 2 підбираються з нижче
приведеної таблиці.
Мал. 2. Креслення гайки.
1. Налагодити коробку швидкостей на 450—500 оборотів шпинделя в хвилину.
Встановити шестигранну заготовку в патроні з таким розрахунком, щоб її виліт не перевищував довжини матеріалу, потрібного на 3—4 гайки.
Встановити прохідний і відрізний різці.
Підібрати свердло необхідного діаметру.
Протерти хвостовик свердла, отвір і зовнішній конус втулки, отвір пінолі. Встановити свердло в задній бабкі за допомогою перехідної втулки або свердлувального патрона.
6. Встановити і закріпити задню бабку в необхідному положенні, прослідивши за тим, щоб її корпус знаходився на осьовій лінії центрів верстата. Виліт пінолі повинен забезпечувати подачу свердла на необхідну довжину отвору.
7. Підрізати торець і зацентрувати його прохідним різцем.
8. Просвердлити отвір на глибину, рівну довжині трьох-чотирьох гайок, плавно, поволі і рівномірно подаючи свердло маховиком задньої бабки.
9. Перевірити відповідність діаметру одержаного отвору діаметру отвору під різьбу.
10. Зняти фаску 30°.
11. Відрізувати гайки, залишаючи припуск (0,5—1мм) на подальше підрізування торця гайки з другого боку.
Встановити відрізану гайку в патроні.
Підрізати другий торець і зняти фаску 30°.
Вийняти свердло з пінолі задньої бабки зворотним обертанням маховика. Звільнити свердло від втулки або патрона. Зняти різці і деталі.
15.Очистити направляючі верстата від стружки. Привести в порядок робоче місце. Здати робоче місце і виготовлені деталі викладачу.
Контрольні питання
Розповісти про порядок настройки токарного верстата на свердлення отворів.
Для чого перед свердленням заготовку необхідно зацентрувати?
У яких випадках свердло підтримують упором?
Література
Молодкин В.П. Справочник молодого токаря. - М.: Московский рабочий, 1978.-160 с.
Муравьев Е. М., Молодцев М. П. практикум в учебных мастерских. - М.: Просвещение, 1987. - 272 с.
Слепин В.А. Руководство для обучения токарей по металлу. - М.: Высшая школа, 1983. — 184 с.
Сидоренко В.К. токарна і фрезерна справа: Навчальний посібник для учнів 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи. - К.: ІСДО, 1995.-336 с.
Робота №8. БУДОВА ВЕРСТАТА НГФ-110Ш4 І ПРИНЦИПИ
РОБОТИ НА НЬОМУ. ТЕХНІЧНІ ВІДОМОСТІ.
Основні вузли верстата.
Настільний горизонтально-фрезерний верстат складається з наступних основних вузлів (мал. 1): стійка з коробкою швидкостей 1; консоль 2; стіл з санчатами 3; хобот з сережкою 4; облямовування 5; плита з електроапаратурою 6; екран захисний 7; лещата 8; світильник місцевого освітлення 9.
Мал. 1. Верстат НГФ-110Ш4.
Стійка є базовим вузлом, на якому вмонтовується вся решта вузлів і механізмів верстата.
Жорсткість конструкції стійки досягається за рахунок розвиненої підстави і трапецеїдального перетину стійки по висоті.
Органи управління верстатом (мал.2).
Мал. 2. Органи управління верстатом.
1 і 2 — рукоятки перемикання частот обертання шпинделя; 3 — маховичок подовжньої подачі; 4 — маховичок поперечної подачі; 5 — маховичок вертикальної подачі; 6 — кнопковий пост управління.
З метою створення безпечних умов праці і забезпечення нормальних умов експлуатації верстата, на верстаті дозволяється обробляти тільки сталь, кольорові метали і сплави, не створюючи в процесі обробки стружку у вигляді пилу.
Нещасні випадки при роботі на фрезерному верстаті можуть відбутися з ряду причин. Основними з них є: несправність електропроводки і електроустаткуванні, відсутність огорож відкритих частин, що обертаються, і механізмів, незнання працюючими правил техніки безпеки при роботі на верстаті.