Контрольні питання
Розкажіть про шляхи передачі рухів різання на токарно-гвинторізному верстаті.
Як встановити заготовку в трьохкулачковому патроні і перевірити правильність її установки?
Які вимоги пред'являються до установки токарних різців?
Яким повинен бути «виліт» різця і оброблюваної заготовки?
Література
Молодкин В.П. Справочник молодого токаря. - М.: Московский рабочий, 1978. - 160 с.
Муравьев Е. М., Молодцев М. П. практикум в учебных мастерских. - М.: Просвещение, 1987. - 272 с.
Слепин В.А. Руководство для обучения токарей по металлу. - М.: Высшая школа, 1983. - 184 с.
Сидоренко В.К. токарна і фрезерна справа: Навчальний посібник для учнів 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи. - К.: ІСДО, 1995.-336 с.
Робота №4. ОБТОЧУВАННЯ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПОВЕРХОНЬ
Мета роботи:
ТЕХНІЧНІ ВІДОМОСТІ
Перед обточуванням циліндричних поверхонь на токарно-гвинторізному верстаті необхідно переконатися, що заготовка правильно і надійно закріплена в патроні.
Прохідний різець (мал. 1) повинен бути правильно встановлений в різцетримачі (по центру, виліт, кути в плані).
Мал. 1. Прохідний різець.
При точінні на токарно-гвинторізному верстаті із заготовки зрізається стружка, яка залежно від властивостей оброблюваного матеріалу може мати різну форму: зливну, сколювання, надлому (мал. 2).
Мал. 2. Види стружки.
Зливна стружка схожа на стрічку, закручену в спіраль. Гладенька зливна стружка утворюється при точінні в'язких і м'яких металів.
Стружка сколювання відрізняється від зливної тим, що має на своїй внутрішній поверхні зазублини — сліду сколювання окремих шматочків матеріалу. Вона утворюється при точінні твердих металів різцем з малим переднім кутом.
Стружка надлому є окремими несполученими шматочками металу, що утворюються при точінні твердих і крихких металів (наприклад, чавун).
При обточуванні циліндрових поверхонь різець переміщається уздовж станини або за допомогою механічної поздовжньої подачі.
Порядок циліндрового обточування полягає в наступному: за допомогою маховика поздовжньої подачі різець переміщають до правого кінця заготовки. Потім рукояткою поперечної подачі різець підводять до заготовки, поки його вершина не торкнеться оброблюваної поверхні (мал. 3). Після цього різець відводиться вправо і за допомогою лімба подається вперед на необхідну глибину різання.
Мал. 3. Початок обточування заготовки.
Лімб (мал. 4) представляє собою пересувний диск, що має сто поділок і поміщається на нерухомій втулці гвинта поряд з рискою вказана ціна однієї поділки лімба в десятих або сотих частках мм. Знаючи ціну поділки лімба, легко визначити, на скільки поділок слід повернути рукоятку поперечної подачі, щоб різець врізався на необхідну глибину.
Мал. 4. Використання лімба.
При використанні лімба слід пам'ятати, що між гвинтом і гайкою поперечної подачі є зазор (люфт). Через цей зазор гвинт не відразу переміщає супорт, а якусь частину оберту обертається «вхолосту», не переміщаючи супорта.
На малюнку 4 показане використання лімба. Для руху поперечного супорта вперед рукоятка гвинта повертається за годинниковою стрілкою (мал. 4 а) і працюючий відлічує необхідну кількість поділок на лімбі відносно нерухомої риски на супорті.
В тому випадку, якщо рукоятка гвинта повернена на декілька поділок більше, ніж потрібно, не можна повертати її назад на це ж число поділок, користуючись лімбом (мал. 4 б), оскільки гвинт в цей час обертатиметься «вхолосту».
Для того, щоб знову користуватися лімбом, треба зробити повний оберт у зворотний бік (мал. 4 в) і лише після цього вести відлік поділок по лімбу.
Перед обточуванням циліндра по всій довжині необхідно проточити вузький пробний поясочок завширшки в 2—3 мм. Після вимірювання діаметру цього поясочка можна продовжити поздовжнє точіння, якщо одержаний необхідний діаметр, або знову перемістити різець в поперечному напрямку до отримання необхідного розміру.
При використанні лімба треба перевіряти правильність проточеного діаметру за допомогою штангенциркуля (мал. 5).
