18 Антифеодальні національно – визвольні повстання 20 - 30 років 17 століття.

Після смерті гетьмана Сагайдачного польська влада готувалася підпорядкувати собі Січ і зупинити стихійне покозачення суміжних із Запоріжжям земель. Козацтво зі свого боку не збиралося поступатися здобутими вольностями й домагалося розширення реєстру. Внаслідок цього піднялася хвиля козацьких антифеодальних повстань.

У 1625 р. проти польської каральної експедиції виступили загони гетьмана Марка Жмайла. Бої на Куруковому озері завершилися підписанням Куруківської угоди, що передбачала створення шести козацьких реєстрових полків. Козаки, які до реєстру не потрапили, позбавлялися козацького звання і вольностей. Їм не залишалося нічого іншого як ховатися на Січі. А Запорізька Січ не корилася польській владі і породжувала нові рухи :

• 1630 р. - повстання під проводом Тараса Трясила;

• 1635 р. - захоплення польської фортеці Кодак гетьманом Іваном Сулимою;

• 1637 – 38 р. - повстання під проводом Павла Бута, Дмитра Гуні і Якова Остряниці;

Ціною величезних зусиль польській владі вдалося придушити повстання. 1 березня 1638 р. сейм ухвалив «Ординацію Війська Запорізького реєстрового». ЇЇ положення затверджували реєстр в шість тисяч чоловік, відміняли виборність козацької старшини та забороняли вільний доступ на Січ. Здобутком козацтва став досвід збройної боротьби проти добре озброєних і організованих польських військ.

19 Визвольна війна проти Речі Посполитої.

Визвольна війна проти Речі Посполитої була спричинена феодальним, релігійним, національним гнобленням, перетворенням козацтва на політичну еліту українського суспільства. Очолював її гетьман Богдан Хмельницький.

Перші перемоги козаки Богдана Хмельницького при допомозі кримських татар здобули в травні 1648 р. на річці Жовті Води та під Корсунем. У вересні 1648 р. під Пилявцями повстанці розбили польську армію та захопили її величезний обоз із гарматами, запасами зброї і пороху. Далі дійшли до Львова, однак для остаточного розгрому Польської держави сил зрештою не вистачило. В серпні 1649 р. об’єднані козацько - татарські війська взяли в облогу Зборів, де перебував сам король Ян Казимир. Тут за наполяганням кримського хана супротивники підписали Зборівський договір. Його умови :

• гетьманське правління на Київщині, Чернігівщині, Брацлавщині;

• козацький реєстр в 40 тисяч чоловік;

• повернення шляхти і магнатів до своїх маєтків і відновлення феодальних повинностей для селян ;

В такому вигляді Зборівський договір не задовольняв обидві сторони і не міг забезпечити тривалий мир.

Формування козацької держави.

Повалення польської влади супроводжувалося ліквідацією магнатсько – шляхетського землеволодіння, скасуванням кріпосницьких стосунків, покозаченням населення. В сукупності це означало антифеодальну революцію.

Водночас Богдан Хмельницький свої перемоги використав для розбудови нового військово - політичного утворення. Воно отримало назву Війська Запорізького або Гетьманщини. Територія Війська Запорізького поділялася на полки, ті своєю чергою - на сотні. Січ залишилася його окремою військово - адміністративною одиницею, тому гетьманською резиденцією стало місто - фортеця Чигирин. Гетьман і його Генеральна канцелярія (уряд) забезпечували безпосереднє керівництво, а вищим представницьким органом влади залишалася загальнокозацька Військова Рада.

Таким чином за короткий проміжок часу Богдану Хмельницькому і його соратникам вдалося утворити незалежну, життєздатну державу.