12 Литовсько - Руська держава.

Припиненням правлячої династії в Галицько - Волинській державі скористалася Литва. Спочатку князь Любарт став правити на Волині, а в 1362 р. великий князь Ольгерд перемігши орду на Синіх Водах підпорядкував собі Київщину, Чернігівщину і Поділля. Своєю перемогою литовська знать скористалася для розширення власного землеволодіння. В інших сферах життя вона діяла за принципом: старого не чіпаємо, нового не запроваджуємо. При цьому Велике князівство Литовське набувало рис федеративної Литовсько - Руської держави.

Водночас агресія войовничого Тевтонського ордену змушувала литовців шукати шляхи для об’єднання своїх сил із сусідньою Польщею. З цією метою у 1385 р. Велике князівство Литовське і Королівство Польське узгодили Кревську унію. Її умови:

• Великий князь Литовський Ягайло укладає династичний шлюб з польською королевою Ядвігою і отримує королівський титул;

• Піддані Ягайла приймають християнство римо - католицького обряду;

• Литовські володіння приєднуються до Польської корони;

Після того як польсько - литовські війська здобули вирішальну перемогу над Тевтонським орденом, об’єднання з Польщею стало викликати невдоволення православних і частини литовських феодалів. В 1430 – 35 рр. вони підняли антипольське повстання на чолі з великим князем Свидригайло. Свидригайло і його прихильники намагалися створити Велике князівство Руське, однак жорстока міжусобиця завершилася їх поразкою.

Таким чином Литва продовжила зближення з Польщею і втратила риси Литовсько - Руської держави.

13 Початок польського панування на українських землях.

В 16 столітті виснажливі війни з Московською державою і грабіжницькі наскоки кримських татар позбавили Литву колишньої могутності. Вона змушена була продовжувати курс на об’єднання з Польщею, чия феодальна верхівка давно прагнула підпорядкувати собі литовські володіння. Зрештою в 1569 р. було узгоджено Люблінську унію, яка передбачала:

• Об’єднання Литви і Польщу в єдину державу (Річ Посполиту);

• Створення спільного сейму (парламенту) і наявність виборного короля;

• Перехід українських земель під зверхність Польської корони;

Українські землі після Люблінської унії очікували радикальні зміни. Зокрема:

запровадження польського адміністративно - політичного устрою і судочинства, розширення магнатсько - шляхетського землеволодіння,

розповсюдження фільваркової системи та панщини. У 1588 р. Третім Литовським Статутом вводилося кріпацтво і 20 - річний термін розшуку селян - втікачів.

Таким чином на власній землі українцям належало стати самою безправною і пригнобленою масою населення.

14 Брестська церковна унія.

Річ Посполита була католицькою державою. Тому польською владою православна церква заборонялася, православні віруючі обмежувалися в правах і зневажалися. Така ситуація змусила жителів міст створювати православні братства, котрі надавали їм допомогу, займалися церковними проблемами, освітою, книгодрукуванням. Найвпливовішими були Львівське, Київське і Луцьке братства.

Водночас велися пошуки шляхів рівноправного співіснування з католиками. Ці пошуки підштовхнули вище духівництво на чолі з Іпатієм Потієм до ідеї об’єднання християнських церков. В 1596 р. було проголошено Брестську унію. Її умови:

• Українська церква переходить під юрисдикцію Папи Римського;

• Уніатське духовенство і віруючі отримують рівноправність з католиками;

Таким чином виникла Греко - Католицька церква. Проблемою виявилося те, що більшість українського населення визнавати її не поспішала, а відтак залишалася найбільш пригнобленою і знедоленою частиною населення Речі Посполитою.