- •3.2. Формування практичних умінь і навичок
- •Розділ 2.1. Військовослужбовці та стосунки між ними. Військова дисципліна
- •Тема (1 година): Навчити техніці виконання військового привітання на місці й під час руху
- •Тема (і година): Навчити техніці виходу зі строю, підходу до начальника, повернення до строю
- •Тема (і година): Удосконалити техніку неповного розбирання і складання автомата
- •Тема (і година): Удосконалити техніку неповного розбирання і складання автомата. Навчити техніці та послідовності чищення, змащення і зберігання зброї
- •Тема (1 година): Навчити техніці усунення можливих затримок і неполадок під час стрільби з пневматичної гвинтівки. Навчити техніці стрільби з пневматичної гвинтівки
- •Розділ 5.1. Прискорений рух, подолання перешкод та метання гранат
- •Зміст комплексу вільних вправ на 16 рахунків №1:
- •Тема (1 година): Ознайомити учнів із елементами смуги перешкод. Навчити техніці подолання окремих елементів смуги перешкод
- •Тема (і година): Навчити послідовності дій під час використання індивідуально! аптечки; протихімічного пакета для обробки шкіри, одягу, взуття; пакета перев'язувального індивідуального
- •Тема (1 година): Навчити способів проведення евакуації в районах виникнення надзвичайних ситуацій (підготовка населення до евакуаційних заходів; розміщення населення у безпечних районах)
- •2. Розповідь і показ (із використанням наочних посібників) способів евакуації населення з небезпечних районів:
- •Тема (] година): Навчити способів організації та проведення рятувальних, інших невідкладних робіт на промислових об'єктах і в осередках ураження
- •Тема (1 година): Навчити системи спостереження та контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням
- •Тема (1 година): Навчити алгоритму дій під час організації заходів безпеки в ході проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Тема п година): Сформувати навички використання приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •5. Практичне виконання учнями дій з техніки проведення реанімаційних заходів.
5. Практичне виконання учнями дій з техніки проведення реанімаційних заходів.
РОЗДІЛ 7.3. Застосування фармакологічних засобів під час надання першої допомоги
Тема (1 година): Сформувати навички застосування лікарських препаратів під час надання першої допомоги
Методика навчання: 1. Розповідь і показ (із використанням наявних наочних посібників) техніки застосування лікарських препаратів під час надання першої допомоги. При цьому необхідно головну увагу зосередити на препаратах, що найчастіше використовуються у стандартних ситуаціях, а саме: розчин перекису водню — слабкий дезинфікуючий засіб; використовується у вигляді 3% розчину для дезінфекції ран; розчин йоду спиртовий 3-5 % викори стовується для дезінфекції шкіри навколо рани, змащування подряпин та садин; калію перманганат використовується у вигляді слабко-рожевого розчину для промивання шлунка при отруєнні; натрію гідрокарбонат (сода харчова) використовується у вигляді 2% розчину для промивання шлунка при отруєнні кислотами; 1%розчин столового оцту — використовують при отруєнні лугами; нашатирний спирт використовується при втраті свідомості, тепловому та сонячному ударах (дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом); активоване вугілля використовується при отруєннях як адсорбуючий засіб, що перешкоджає всмоктування отруйних речовин із шлунка в кров (з розрахунку 1 таблетка на 10 кг ваги постраждалого, краще розчинити у воді); анальгін використовується як знеболювальний засіб при травмах (як правило до 4 таблеток для дорослої людини); супрастін (тавегіл, діазолін, димедрол) використовується як протиалергійний засіб при алергійних реакціях; буторфонолу тартрат (0,2% -1 мл шприц-тюбик) використовується як знеболювальний засіб при травмах (входить в комплект автомобільної аптечки); спирт етиловий (96%) використовується для дезінфекції шкіряних покровів навколо ран; нітрогліцерин використовується для підтримання роботи серця; любелін (цититон — внутрішньовенно 0,5 мл) — використовується для стимуляції центру дихання або у разі припинення дихання; промедол (морфін, омнопон, фентаніл) — використовується як знеболювальний засіб для запобігання травматичного шоку (як правило, використовується разом з атропіном — 0,1%, 0,5 мл підшкірно з метою усунення пригнічення дихального центру); санорін (галазолін - краплі для носу) — використовуються як протиалергічний засіб (при укусах комах накапати 4-5 крапель на ранку і по 2-3 краплі у кожну ніздрю). Перед використанням будь-якого лікарського засобу необхідно уважно прочитати його назву, звернути увагу на термін придатності і стан упаковки.
2. Практичне виконання учнями дій з формування навичок полягає у вмінні застосовувати кожен з препаратів. З цією метою можна створити декілька навчальних місць, згрупувавши певним чином симптоми захворювань і відтак лікарські препарати. Біля кожного такого місця можна розмістити наочні посібники: замальовки препаратів (їх назви, зовнішній вигляд упаковки), реакція організму на їх дію. Починати практичні дії учням потрібно з виконання правил техніки безпеки (перевірити придатність препарату).
РОЗДІЛ 7.4. Надання першої допомоги при кровотечах, пораненнях, переломах та вивихах
Тема (1 година): Сформувати навички надання першої допомоги при внутрішній і зовнішній кровотечах. Сформувати навички надання першої допомоги у випадках утворення проникаючих поранень грудей, живота (накладання пов'язок на голову, передпліччя, ліктьовий, плечовий, колінний і гомілковостопний суглоби; накладання кровоспинного джгута і закрутки на стегно і плече; техніка стискання судин для зупинки кровотечі у типових місцях). Навчити алгоритму дій рятівника у разі травматичної ампутації кінцівки
Методика навчання: 1. Розповідь і показ (із використанням наявних наочних посібників) видів надання першої допомоги при внутрішній і зовнішній кровотечах. Кровотеча є результатом поранень. Поранення бувають поверхневими і глибокими. Під час надання допомоги першочерговим завданням є зупинка кровотечі. Наступне завдання — захистити рану від мікробів, що можуть потрапити до неї. Для цього треба накласти на рану пов'язку. Третє завдання — зменшити больові відчуття. Це досягається накладанням пов'язки і створенням спокійної, зручної позиції пораненої ділянки тіла: для нижніх кінцівок і тулуба - лежачої, для верхніх кінцівок - підвішування на перев'язці. Після накладання пов'язки потерпілого потрібно направити до поліклініки або лікарні для хірургіч ної обробки поранення. Найбільш сильні кровотечі спостерігаються під час пошкоджень артерій — артеріальна кровотеча; при цьому виділяється велика кількість крові яскраво-червоного кольору. Якщо рана відкрита, кров витікає з неї фонтаном, поштовхами. Якщо пошкоджено великі артерії (шиї, стегна), тільки термінова допомога може врятувати життя пораненого. Під час пошкоджень вен кров темно-червоного кольору тече з рани безперервним струмком. При пораненні мілких судин (капілярна кровотеча) — велика кількість крові виділяється лише у разі пошкоджень внутрішніх органів або її низького зсідання.
Кровотечі поділяють на зовнішні (кров виходить назовні через ушкоджену шкіру) і внутрішні (кров затримується та накопичується у тканинах і порожнинах тіла). Послідовність дій під час допомоги:
а) треба якомога швидше зупинити кровотечу. У лікарні буде зроблена остаточна зупинка;
б) у випадку кровотечі з капілярів і мілких вен достатньо підняти угору поранену кінцівку або накласти жорстку пов'язку на рану. Накладання жорсткої пов'язки здійснюється таким чином: шкіру навколо рани змащують йодом, потім на рану накладають перев'язочний матеріал (вату) — туго перебинтовують.
в) під час артеріальної кровотечі ефективним методом є перетискання артерії (або притискання до кістки) вище за місцезнаходження поранення (за течією крові), тобто між пораненням і серцем (рис. 17). Воно виконується одним, двома або чотирма пальцями, накладеними один на одного. Ця процедура проводиться до прибуття медичного працівника або прибуття до лікарні. Артеріальні кровотечі у ділянці ліктьового згину, медіальної поверхні передпліччя, у підколінній і паховій ділянках можуть бути зупинені згинанням кінцівок після прикриття рани шматком марлі або бинта. Максимально зігнуту у суглобі кінцівку фіксують ременем, бинтом, хусткою.
У разі значних артеріальних кровотеч накладають джгут або імпровізовану джгут-за-крутку. Для цього не треба використовувати мотузку, оскільки може бути пошкоджена шкіра. До рани прикладається прокладка з одягу, рушника, вати, поверх якої накладається джгут або закрутка. Затягування здійснюється до моменту зникнення пульсу нижче рани. Джгут накладають на 1,5-2 години, у зимовий час - на 1 годину і не більше. Через півгодини його трохи послаблюють на декілька хвилин, притискаючи пальцем артерію, потім знову затягують закрутку. До одягу потерпілого прикріплюється записка, в якій зазначається час накладення пов'язки.
г) захист поранення від зараження. Забороняється доторкатися до рани руками і одягом. Одяг не скидається, у місці поранення він розрізається і таким чином здійснюється доступ до рани. Також забороняється промивати рану водою, оскільки до неї можуть потрапити різні мікроби. Треба обробити рану розчином йоду, спиртом або одеколоном. Потім накласти чистий шматок марлі, бинта або ганчірки і зафіксувати його (ідеальний варіант — наявність стерильного індивідуального перев'язочного пакета). Не дозволяється вилучати з рани предмети, що потрапили до неї.
2. Практичне виконання учнями дій з техніки надання першої допомоги під час різних видів кровотеч і поранень. З цією метою можна створити декілька навчальних місць, біля кожного з яких доцільно розмістити наочні посібники у вигляді послідовності виконання дій (алгоритм) та необхідні засоби. Через встановлений час групи міняються навчальними місцями. Учитель здійснює загальне керівництво, вносить корективи, усуває помилки і неточності, відзначає кращих учнів.