8) Юрисдикція адміністративних судів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

9) Принципи стадій судового розгляду справи: усність судового розгляду, безпосередність судового розгляду (незмінність суддів), безперервність розгляду.

В. Стефанюк виділяє принципи безпосередності судового розгляду, усності. Нормативне вираження принципу безпосередності судового розгляду, на думку В. Стефанюка, полягає в тому, що суд при розгляді адміністративної справи повинен, як правило, приймати докази по справі з першоджерел й досліджувати їх безпосередньо. Це забезпечує можливість досліджувати і сприймати фактичні матеріали адміністративної справи, повно й всебічно вникнути в усі її деталі, усунути сумніви щодо юридичних фактів, покладених в обґрунтування заяви та заперечення проти нього. Сторонам судового адміністративного процесу та іншім особам, які беруть участь у справі, реалізація принципу безпосередності, забезпечує можливість увійти в особисті зносини зі складом адміністративного суду, давати йому пояснення по суті справи з окремих питань, подавати свої доводи, міркування та заперечення, здійснювати всі інші процесуальні дії, спрямовані на з’ясування всіх матеріалів справи і правильне її розв’язання. Принцип усності полягає в тому, що розгляд адміністративної справи провадиться усно, процесуальна діяльність суддів і учасників судового адміністративного процесу відбувається в словесній формі. Розгляд адміністративної справи в усній формі дає можливість адміністративному суду особисто та безпосередньо вступати в контакти з учасниками процесу, сприймати фактичний матеріал у повному обсязі. Додержання принципу безпосередності є умовою для ухвалення по справі обґрунтованого та законного рішення, оскільки забезпечить можливість в повному обсязі та з першоджерел дослідити всі докази по справі, об’єктивно, повно та всебічно розглянути справу. Незмінність складу суду: склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції незмінний.

У разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.