- •1) Відмінність адміністративного судочинства від конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.
- •2) Забезпечення доступності адміністративного судочинства.
- •4) Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб'єктів владних повноважень.
- •5) Система адміністративних судів в Україні. Місцеві і окружні адміністративні суди. Вищий адміністративний суд України.
- •6) Юридична природа та види процесуальних строків в адміністративному процесі.
- •7) Завдання адміністративного судочинства.
- •8) Юрисдикція адміністративних судів.
- •9) Принципи стадій судового розгляду справи: усність судового розгляду, безпосередність судового розгляду (незмінність суддів), безперервність розгляду.
- •10) Поняття та предмет адміністративного спору. Співвідношення понять «адміністративно-правовий спір», «публічно-правовий спір».
- •11) Законодавство про адміністративне судочинство.
- •1. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- •2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
- •12) Поняття адміністративної юстиції. Основні моделі (типи) адміністративної юстиції в світі.
- •13) Поняття адміністративного судочинства.
- •14) Склад суду при здійсненні адміністративного судочинства. Відводи судді.
- •15) Роль Верховного Суду України у забезпеченні правосуддя в адміністративних справах.
- •16) Поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).
- •17) Поняття адміністративного позову. Інстанційна підсудність.
- •18) Предметна підсудність.
- •19) Учасники адміністративного процесу, які сприяють вирішенню адміністративної справи в суді.
- •20) Види позовів в адміністративному процесі. Право на позов.
- •21) Способи забезпечення позовів.
- •22) Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни.
- •23) Поняття та ознаки «суб'єкта владних повноважень».
- •25) Поняття, ознаки та види адміністративного процесуального представництва.
- •26) Поняття і види підсудності адміністративних справ.
- •27) Процесуальний статус сторін в адміністративному процесі.
- •29) Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •32) Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
- •1. Пропущений строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
- •2. Якщо суд визнає причину пропущений строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
- •3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
- •33) Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки, види.
- •36) Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність позивача і відповідача.
- •37) Сукупність та зміст доказування в адміністративному процесі. Предмет доказування.
- •1. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для
- •38) Підготовче провадження: поняття та стадії.
- •39) Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов.
- •40) Примирення сторін.
- •41) Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •42) Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •43) Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості.
- •45) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
- •46) Касаційне провадження.
- •47) Виконання судових рішень в адміністративних справах.
- •48) Стадія судового розгляду справи: її особливості та етапи.
- •49) Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
- •50) Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
- •51) Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.
- •52) Апеляційне провадження.
- •53) Особливості адміністративної процесуальної правосуб’єктності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54) Участь прокурора в адміністративному процесі.
- •55) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •56) Забезпечення адміністративного позову.
- •57) Особливості провадження у справах, то пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •58) Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •59) Рішення касаційної інстанції.
40) Примирення сторін.
Право сторін на закінчення справи примиренням є одним з найважливіших диспозитивних прав, оскільки дає змогу сторонам самостійно врегулювати спір на основі компромісів. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. Якщо у справі беруть участь також треті особи і умови примирення тією чи іншою мірою стосуються їхніх інтересів, то суд не може визнати умови примирення сторін без згоди на це третіх осіб. Так само суд не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси будь-яких інших осіб.
В адміністративному судочинстві передбачено обов'язок суду роз'яснити сторонам можливості щодо примирення. Для цього він може запропонувати сторонам можливі варіанти примирення, які б компромісно відповідали інтересам обох сторін. За клопотанням сторін суд може навіть зупинити провадження в адміністративній справі на час, необхідний їм для примирення.
Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу під час: 1) підготовчого провадження та судового розгляду справи у суді першої інстанції; 2) апеляційного провадження; 3) касаційного провадження; 4) провадження за винятковими обставинами; 5) провадження за нововиявленими обставинами.
Визнавши умови примирення сторін, суд закриває провадження у справі. До того ж умови примирення фіксуються в ухвалі суду. Тобто форма примирення не має значення - досягнуто воно усно або викладено у письмових заявах сторін чи у спільній заяві. На відміну від цивільного судочинства, де визнану судом мирову угоду можна виконати примусово, в адміністративному процесі невиконання умов примирення однією зі сторін може мати наслідком поновлення судом провадження у справі за клопотанням іншої сторони і розгляд її по суті. Також примирення можливе навіть на стадії виконання судового рішення (ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України). Особливістю останнього є те, що воно відбувається у формі мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження, або відмови позивача від примусового виконання. Ухвалу суду про визнання мирової угоди може бути виконано у примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. З ст. 51 КАСУ сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Це означає, що ще одним важливим правом сторін є можливість закінчити адміністративну справу на будь-якій стадії адміністративного процесу примиренням. Позивач та відповідач можуть дійти взаємної згоди в адміністративній справі та повністю або частково врегулювати спір на цій основі. Тобто це є двостороння угода між позивачем та відповідачем, під час укладення якої вони йдуть на компроміси, до того ж вони фактично знову визначають свої права та обов'язки у спірних правовідносинах. Таке примирення, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони не є позивачами у справі та не захищають свої особисті права та інтереси. Таке примирення можуть укладати тільки сторони та треті особи з самостійними вимогами на предмет спору. У разі примирення сторін суд, згідно зі ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксується положення про закриття адміністративної справи.
Суд повинен перевірити, чи під час примирення не було погрози, тиску, омани, недобросовісних дій однієї зі сторін, що може суперечити Інтересам інших осіб та закону. Тому, виносячи ухвалу щодо закриття справи у зв'язку з примиренням сторін, суд має перевірити усі ці обставини. І якщо суд дійде висновку про необхідність їхнього врахування, то він постановляє ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, а також роз'яснює сторонам наслідки такого накриття провадження.
З огляду на аналіз цієї норми та враховуючи те, що таке примирення стосується предмета спору, а за ст. 51 цього Кодексу, тільки позивач може змінити предмет позову, тобто саме позивач йде на компроміс з відповідачем, але відповідач теж має поступатися, що є достатньою підставою, на думку позивача, для закриття провадження в адміністративній справі.
4. Відповідно до ч. 4 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Це означає, що розпорядження диспозитивними правами повинно перебувати під неухильним наглядом суду, оскільки спір між двома сторонами в публічно-правовій сфері може стосуватися інтересів як держави, так і територіальної громади, а також великого кола осіб, законні права та інтереси яких можуть бути порушені. Тому законодавець передбачив обставини, за наявності яких адміністративний суд не прийматиме відмови позивача від адміністративного позову, або визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін. Це може бути лише в тому випадку, коли зазначені процесуальні дії суперечать закону або порушують чиїсь права, свободи та інтереси. В цьому випадку суд продовжує розгляд адміністративної справи по суті.