19.5. Розкриття відстрочених податкових активів і зобов'язань у фінансовій звітності

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з потокового податку на прибуток відображаються в балансі окремими статтями відстрочених податкових активів і зобов'язань.

У проміжній (квартальній) фінансовій звітності відстрочені податкові активи й зобов'язання не наводяться або наводяться в сумі, визначеній на качан звітного періоду, якщо підприємство визначає їх один раз на рік. У такому разі в проміжному звіті про фінансові результати в рядку «Податок на прибуток від звичайної діяльності» наводитися сума потокового податку на прибуток, визначеного за даними декларації з податку на прибуток. На дату складання річного звіту в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності проводитися коригування суми витрат з податку на прибуток виходячи з облікового прибутку звітного долі.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється тім самим податковим органом.

У консолідованому балансі дебіторська заборгованість та зобов'язання з потокового податку на прибуток відображаються розгорнуто, як і відстрочені податкові активи та зобов'язання.

У примітках до фінансової звітності наводитися така інформація про податки на прибуток:

1. Складові елементи витрат (доходу) з податку на прибуток (поточний податок на прибуток та всі коригування цієї суми, включаючи відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов'язання, виправлення помилок тощо).

2. Сума потокового та відстроченого податку на прибуток, відображена в складі власного капіталу.

3. Пояснення різниці між витратами (доходом) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток.

4. Ставка податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно зі звітним періодом.

5. Сума та період дії тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, сума податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов'язаних з невизнанням відстроченого податкового активу.

6. Сума тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані.

7. Сума визнаних відстрочених податкових активів (за кожним видом) і визнаних відстрочених податкових зобов'язань (за кожним видом).

8. Сума відстроченого податку на прибуток, що включена до звіту про фінансові результати.

9. Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.

Розділ 20 облік власного капіталу

20.1. Зміст власного капіталу та концепції його збереження

Власний капітал - це частина актив підприємства, що залишається після погашення його зобов'язань.

На момент створення підприємства власний капітал дорівнює вартості внесених засновниками активів, оцінених за затвердженою ними справедливою вартістю. Використання вкладених активів дозволяє засновникам (власникам) розпочати свою діяльність. Надалі в ході господарської діяльності підприємства розмір власного капіталу постійно змінюється, і активи, внесені на дату його створення, ідентифікувати вже неможливо. На розмір власного капіталу впливають наявність та оцінка активів та зобов'язань підприємства. Визначити його можна за основним балансовим рівнянням:

АКТИВИ = ЗОБОВ'ЯЗАННЯ + КАПІТАЛ.

Звідси:

КАПІТАЛ = АКТИВИ - ЗОБОВ'ЯЗАННЯ.

Власний капітал підприємства формується:

• вкладеннями (інвестиціями) власників;

• даруванням майна або коштів фізичними та юридичними особами;

• дооцінкою активів підприємства за умови зростання їх ринкової вартості;

• реінвестуванням нерозподіленого прибутку.

Вкладення власників здійснюються на невизначений період, що часто збігається з періодом діяльності підприємства. Власниками (учасниками) вноситися зареєстрований капітал, сума якого визначається статутними документами, а також можливе внесення додаткового капіталу. Якщо вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також якщо вартість майна, внесеного в статутний капітал, перевищує його справедливу вартість, затверджену засновниками, на підприємстві виникає додатково вкладений капітал.

При даруванні майна або коштів фізичними або юридичними особами, проведенні дооцінки активів та в інших випадках на підприємстві виникає інший додатковий капітал.

За умови, що власники не вилучають наявний нерозподілений прибуток шляхом отримання дивідендів або часток у власності, цей прибуток реінвестується в розвиток підприємства, оскільки вилучення грошових коштів не відбувається.

Розрізняють фінансову та фізичну концепцію капіталу.

За фінансовою концепцією капітал є синонімом чистих активів, або власного капіталу підприємства.

За фізичною концепцією капітал розглядається як продуктивність підприємства (наприклад, в одиницях продукції за день).

За концепцією збереження фінансового капіталу прибуток вважається отриманим, якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на качан періоду після здійснення будь-яких виплат власникам.

За концепцією збереження фізичного капіталу прибуток вважається заробленим, якщо виробнича потужність або продуктивність підприємства на кінець періоду перевищує виробничу потужність на качан періоду після здійснення будь-яких виплат власникам.

Тільки надходження активів понад суми, необхідні для збереження капіталу, вважається прибутком і приводити до зростання власного капіталу. Якщо витрати перевищують доходи, то різниця є чистимо збитком і зменшує суму власного капіталу.

Отже, розмір власного капіталу на дату балансу залежить від ефективності діяльності підприємства та вилучень власників.