11. Методи моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища.

Позацільове спостереження – здійснюється шляхом пошуку будь-якої інформації, яка може бути потенційно корисною для системи дійсному та майбутньому при одночасній оцінці потенційних загроз.

Цільове спостереження – ведеться шляхом спрямування уваги на певну сферу діяльності без здійснення активного пошуку.

Неформальний пошук – являє собою активний цілеспрямований, але відносно невпорядкований пошук конкретної інформації.

Формальний пошук – здійснюється шляхом систематичного виконання заздалегідь складеного поступу пошуку інформації.

Метод миттєвого спостереження – заснований на теорії ймовірності та математичній статистиці і базується на уявленні про те, що з окремих моментів складаються робочі прийоми операцій, прості та складні процеси, які індивіди постійно виконують; за певною формулою проводяться розрахунки необхідної кількості спостережень.

Експрес-аналіз використовується для вивчення певних показників, вагомих з точки зору особи, що проводить аналіз, та використовує опитувальник, який має чіткі обмежені критерії і визначення.

Аналіз симптомів кризових явищ допомагає визначити проблему кризи в загальному вигляді та сприяє зменшенню кількості факторів, які необхідно враховувати в антикризовому управлінні.

12. Елементи антикризової програми.

Типова програма включає вісім взаємопов'язаних елементів.

Перший — робота на репутацію. Ключова мета заходів із формування та підтримки іміджу компанії — забезпечення кредиту довіри з боку цільових аудиторій (споживачів, контрагентів, органів влади, своїх працівників тощо). По суті ця робота ведеться незалежно від того, опинилося підприємство в кризовій ситуації чи ні.

Другий елемент антикризової програми — ситуаційний аналіз, який провадиться на основі даних регулярного моніторингу 3МІ й контент-аналізу, досліджень ринку, діагностики конкурентів, інсайдерської інформації тощо. Для оперативнішого отримання відомостей щодо потенційних загроз деякі компанії вибудовують агентурні мережі (із залученням журналістів, чиновників, працівників, конкурентів тощо).

Оцінка ризиків — третій елемент — робиться на основі інформації, отриманої в процесі ситуаційного аналізу. У цьому випадку важливо не зупинятися на деталізації однієї (за співвідношенням імовірності та збитковості найнебезпечнішої) кризи, а врахувати й дрібні загрози.

За результатами оцінки ризиків розробляється план дій у кризовій ситуації.

П'ятий елемент — створення антикризового штабу. До його складу зазвичай входять перші особи компанії, РR-фахівці, а також керівники ключових підрозділів (залежно від природи і характерних особливостей кризи). Важливо також знати, хто може стати офіційним спікером компанії в тій чи тій кризовій ситуації.

Варто пам'ятати, що всі згадані вище заходи без належної підготовки працівників, залучених до антикризової роботи (шостий елемент програми), будуть малоефективними.

Визначення джерел фінансування — 7 елемент програми. Шукати гроші на антикризовий РR в останній момент — марна справа. Найчастіше кошти беруться з маркетингового бюджету. Зазвичай сума пропорційна ризикам і залежить від ціни розміщення матеріалів у ЗМІ.

Елемент № 8 — посткризове реагування. Зазначимо, що наведена програма передбачає не лише заходи з кризової профілактики, а й прибирання території від артефактів попередніх криз.