4. Можлива схема розвитку подій у кризових ситуаціях.

Можлива схема розвитку подій у кризових ситуаціях:

• неочікуваність виникнення кризової ситуації (іноді навіть працівник ПР дізнається про кризу, тільки отримавши запит журналіста про необхідну інформацію);

• нестача інформації (потреба в інформації зростає в десятки і сотні разів порівняно зі звичайною ситуацією, події відбуваються так швидко, що важко відстежувати їх та видавати інформацію у звичайному режимі;

• нагнітання ситуації;

• втрата контролю, посилення зовнішнього контролю над ситуацією (події відбуваються одночасно, одночасно виникає багато інформаційних ситуацій, виникає багато чуток, що потребують реагування);

• блокування роботи організації (виникає уявлення, що всі проти, не хочеться говорити про проблеми взагалі);

• паніка.

5. Структура та причини кризи.

Структура кризи може бути різною. Вважають, що слід розрізняти кризи з однією вершиною (кульмінацією), коли досягається кінець еволюції системи, і з двома і більше кульмінаціями (затяжні кризи при нестабільній системі) і кризи, що згасають і знову виникають). Іноді криза розвивається всередині іншої кризи, коли на тлі кризи певної інтенсивності та тривалості виникає менш тривала криза більшої інтенсивності (наприклад, при загальній кризі влади – міністерська криза).

Причини криз, що виникають на підприємствах, можуть бути різними. Вони поділяються на об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб'єктивні (рис. 1.2), що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні.

Причини криз можуть носити також природний характер, що відбивають явища клімату, землетрусу, повені й інших катаклізмів природного походження. А можуть носити техногенний відбиток, пов'язаний з діяльністю людини.

Причини кризи можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Перші пов'язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні. Другі — з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційною й інвестиційною політикою.

6. Фази кризи.

Фази кризи:

• передкризовий період: виявляються перші симптоми та причини кризи;

• кульмінація кризи: досягається межа розвитку;

• руйнування системи: перехід її в новий стан або створення нової системи.

7. Типологія криз.

Кризи залежно від змісту і форми, у яких вони проходять, можуть бути класифіковані на кілька різних груп.

Кризи за природою походження:

• генетичні кризи, закладені в системі з моменту її утворення.

• функціональні кризи, що виникають під час існування системи.

Фахівці зазначають, що функціональні кризи можуть розрізнятися за кількома ознаками. Серед них виділяють:

патологічні кризи, які виникають у випадку змін, що стосуються структури системи і перебудовують її;

фізіологічні кризи, що пов’язані з адаптацією системи до внутрішніх та зовнішніх змін;

кризи перевантаження, коли система починає робити більше, ніж вона здатна (у випадку необґрунтованого, наприклад, збільшення обсягів виробництва, надмірного завищення норм праці тощо);

кризи мізерності ресурсів, які зумовлені недостатнім фінансуванням, підтримкою політичною чи правовою.

Кризи за характером виникнення:

• навмисні кризові ситуації, зокрема терористичні акти, фальсифікація товарів, припинення фінансування;

• ненавмисні кризи: вибухи, пожежі, природні катаклізми.

Як зазначають науковці, самостійну групу становлять соціальні кризи, зумовлені соціальною структурою і соціально-виробничими зв’язками підприємства. Вони можуть бути спричинені страйками, економічними та фінансовими проблемами.