- •1. Історія економіки та економічної думки як наука
- •2. Предмет історії економіки та економічної думки
- •3. Методи історії економіки та економічної думки
- •4. Завдання історії економіки та економічної думки як науки
- •5. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •6. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •7. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства
- •8. Господарство та економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •9. Господарство та економічна думка Стародавніх Китаю та Індії
- •10. Господарство античної Греції та його відображення в економічній думці
- •11. Економічна думка та господарський розвиток античного Риму
- •12. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •13. Загальні риси феодального господарства у Європі.
- •14. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи
- •15. Економічна думка Середньовічного Сходу
- •16. Економічна концепція Томи Аквінського
- •17. Економічна думка Росії та України в добу Середньовіччя
- •18. Соціальні утопії пізнього Середньовіччя
- •19. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •20. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •21. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •22. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •24. Започаткування класичної школи в Англії
- •25. Зародження класичної політекономії у Франції
- •26. Економічне вчення фізіократів
- •27. Промисловий переворот в Англії
- •28. Промисловий переворот в Франції
- •29. Промисловий переворот у Німеччині
- •30 Промисловий переворот у сша
- •31. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу
- •32. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •33. Наукова спадщина д. Рікардо.
- •34. Економічне учення т. Мальтуса.
- •35. Економічні погляди н. Сеніора.
- •36. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
- •37. Політична економія ж.Б.Сея.
- •38. Теорія „послуг” ф.Бастіа.
- •39. Концепція „гармонії інтересів” г.Ч.Кері.
- •40. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
- •41. Критичний напрям економічної теорії
- •42. Економічний романтизм с,Сісмонді
- •43. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
- •44. Соціалістичні утопічні вчення
- •45. Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
- •46. Ранній уопічний соціалізм
- •47. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
- •48. Вплив соціалітичних утопій на еволюцію економічної думки
- •49.Економічна теорія к.Маркса
- •50. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
- •51. Особливості методології к.Маркса.
- •52. Система економічних поглядів к.Маркса
- •53. Історичне значення марксизму
- •54. Історична школа в політичній економії
- •55. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
- •56. Система "національної економії" ф. Ліста
- •57.Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
- •58. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
- •59. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
- •60.Маржиналістська революція та її зв’язок зї змінами у світовому господарстві
- •61. Промислове зростання в Німеччині наприкінці XIX століття
- •62. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •64. Американська школа маржиналізму
- •67 Економічна теорія Маршала
- •68. Уповільнення темпів економічного зростання Франції та його причини
- •69. Становлення ринкового господарства в Україні
- •70. Ринкова еволюція України після реформ 1848 та 1861 рр. У відображенні представників української економічної думки
- •73 Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •74.Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •75 Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •76.Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •77. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •79. Посткейнсіанство
- •80. Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •81. Стан економічного потенціалу України на момент проголошення незалежності
- •82. Початок реформування національної економіки: позитивні та негативні наслідки
- •83. Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їхні наслідки
- •84. Світова система господарства та фактори розвитку господарських сфер суспільств у повоєнний час
- •85. Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн
- •86.Економічний поступ та формування теорій економічного зростання у 50—70-х роках XX ст.
- •87. Основні тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання сучасного етапу науково-технічної революції
- •88. Причини та наслідки кризи неокейнсіанської макроекономічної теорії та стабілізаційної політики у 70-80-х рр. Хх ст.
- •89. 3. Зростання ролі інф-ії та знань як основного ресурсу госп діял та перехід до інфо-технологіч революції.
- •90. Економічні погляди т.Прокоповича і я.Козельського.
- •92. „Домоводство” в.Каразина
- •94. Економічні погляди і.Вернадського.
- •97. Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки Сергія Подолинського
- •98. Економічні погляди і.Франка.
- •99. Наукові відкриття є.Слуцького.
15. Економічна думка Середньовічного Сходу
Економічна думка країн Сходу у середні віки успадкувала основні ідеї мислителів стародавнього світу щодо питань управління країною, оподаткування населення, збагачення держави, організації сільського господарства як пріоритетної галузі економіки. її характерною рисою була натурально-господарська орієнтація, алегоричність та невіддільність від символічного характеру східної культури. Економічна думка середньовічної Індії відобразила жорстку станову ієрархію суспільства та специфіку індійської землеробської общини як саморегульованого соціально-економічного організму. Економічні ідеї не виділялись із комплексу релігійно-політичних учень і відігравали незначну роль у морально-етичних міркуваннях.Ек-чна думка середньовічного Китаю, відображена у династійних історіях, енциклопедіях, зібраннях імператорських указів та творів державних чиновників, засвідчує конфуціанське світосприйняття, перебудоване в дусі часу. Виступаючи складовою учення про управління країною та підтримку народу, вона підпорядковувалась вирішенню завдань збереження соціального миру в державі, управління фінансами та збагачення суспільства шляхом активної господарської діяльності правителів та чиновників.Ек-чна думка арабських країн у період середньовіччя розвивалась під впливом ісламу, викладеного в Корані — священній книзі мусульман. Коран — священна книга мусульман, основа релігійного та громадянського законодавства. Водночас Коран засуджує лихварство, оголошуючи його породженням сатани. Аллах дозволив торгівлю і заборонив ріст (позичковий процент), — зазначається у Корані2. У зв'язку з цим Священна книга мусульман містить вимогу точності при сплаті боргів, жорстко регламентує процедуру укладання угоди та запису боргу. Багато важливих економічних ідей міститься у творах видатного мислителя арабського Сходу Ібн Хальдуна Основна йог праця "Кітак аль-Ібар свідчить про різносторсшність наукових інтересів ученого та геніальність висновків, які набагато випередили свій час. У своїх працях Ібн Хальдун:Висунув концепцію "соціальної фізики", в основі якої лежить визнання Закономірного прогресу людського суспільства, зумовленого економічними чинниками. Важливу роль відводив грошам, стверджуючи, що золото і срібло є мірою вартості "усього того, що люди створюють своєю працею", "предметом зберігання", "основою доходів, накопичень і скарбів". На думку Ібн Хальдуна, дорогоцінні метали не створюють багатства. Великого значення надавав торгівлі, розглядаючи її поряд із землеробством та ремісництвом як природний спосіб добування необхідних засобів для життя, прагнення людини до отримання доходу (торговельного прибутку) за рахунок дешевої купівлі та дорожчого продажу. Водночас він виступав проти надмірної дорожнечі, засуджуючи спекулятивні наміри купців, особливо спекуляцію хлібом, яка погіршує становище бідних верств населення. Відстоюючи низькі ціни на хліб, Ібн Хальдун зазначав, що "в силу особливого значення цього товару, необхідно віддати перевагу його важливості для прожитку над вигодами купців".