- •1. Історія економіки та економічної думки як наука
- •2. Предмет історії економіки та економічної думки
- •3. Методи історії економіки та економічної думки
- •4. Завдання історії економіки та економічної думки як науки
- •5. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •6. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •7. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства
- •8. Господарство та економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •9. Господарство та економічна думка Стародавніх Китаю та Індії
- •10. Господарство античної Греції та його відображення в економічній думці
- •11. Економічна думка та господарський розвиток античного Риму
- •12. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •13. Загальні риси феодального господарства у Європі.
- •14. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи
- •15. Економічна думка Середньовічного Сходу
- •16. Економічна концепція Томи Аквінського
- •17. Економічна думка Росії та України в добу Середньовіччя
- •18. Соціальні утопії пізнього Середньовіччя
- •19. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •20. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •21. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •22. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •24. Започаткування класичної школи в Англії
- •25. Зародження класичної політекономії у Франції
- •26. Економічне вчення фізіократів
- •27. Промисловий переворот в Англії
- •28. Промисловий переворот в Франції
- •29. Промисловий переворот у Німеччині
- •30 Промисловий переворот у сша
- •31. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу
- •32. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •33. Наукова спадщина д. Рікардо.
- •34. Економічне учення т. Мальтуса.
- •35. Економічні погляди н. Сеніора.
- •36. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
- •37. Політична економія ж.Б.Сея.
- •38. Теорія „послуг” ф.Бастіа.
- •39. Концепція „гармонії інтересів” г.Ч.Кері.
- •40. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
- •41. Критичний напрям економічної теорії
- •42. Економічний романтизм с,Сісмонді
- •43. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
- •44. Соціалістичні утопічні вчення
- •45. Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
- •46. Ранній уопічний соціалізм
- •47. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
- •48. Вплив соціалітичних утопій на еволюцію економічної думки
- •49.Економічна теорія к.Маркса
- •50. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
- •51. Особливості методології к.Маркса.
- •52. Система економічних поглядів к.Маркса
- •53. Історичне значення марксизму
- •54. Історична школа в політичній економії
- •55. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
- •56. Система "національної економії" ф. Ліста
- •57.Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
- •58. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
- •59. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
- •60.Маржиналістська революція та її зв’язок зї змінами у світовому господарстві
- •61. Промислове зростання в Німеччині наприкінці XIX століття
- •62. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •64. Американська школа маржиналізму
- •67 Економічна теорія Маршала
- •68. Уповільнення темпів економічного зростання Франції та його причини
- •69. Становлення ринкового господарства в Україні
- •70. Ринкова еволюція України після реформ 1848 та 1861 рр. У відображенні представників української економічної думки
- •73 Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •74.Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •75 Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •76.Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •77. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •79. Посткейнсіанство
- •80. Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •81. Стан економічного потенціалу України на момент проголошення незалежності
- •82. Початок реформування національної економіки: позитивні та негативні наслідки
- •83. Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їхні наслідки
- •84. Світова система господарства та фактори розвитку господарських сфер суспільств у повоєнний час
- •85. Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн
- •86.Економічний поступ та формування теорій економічного зростання у 50—70-х роках XX ст.
- •87. Основні тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання сучасного етапу науково-технічної революції
- •88. Причини та наслідки кризи неокейнсіанської макроекономічної теорії та стабілізаційної політики у 70-80-х рр. Хх ст.
- •89. 3. Зростання ролі інф-ії та знань як основного ресурсу госп діял та перехід до інфо-технологіч революції.
- •90. Економічні погляди т.Прокоповича і я.Козельського.
- •92. „Домоводство” в.Каразина
- •94. Економічні погляди і.Вернадського.
- •97. Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки Сергія Подолинського
- •98. Економічні погляди і.Франка.
- •99. Наукові відкриття є.Слуцького.
56. Система "національної економії" ф. Ліста
Теоретико-методологічним підґрунтям формування німецької історичної школи стало учення Фрідріха Ліста (1789 - 1846). У своїй головній праці, яка "Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торговельна політика і німецький митний союз" , вчений виступив з критикою класичної школи.
Ф.Ліст розробив власну теоретичну систему, в основу якої поклав історичний метод дослідження, заснований на вивченні економічних явищ та процесів у історичному контексті.Вихідною у теоретичній побудові мислителя була ідея перетворення Німеччини на індустріально розвинену державу, здатну до зовнішньоекономічної експансії.
Провідні ідеї теоретичної системи Ф. Ліста: учення про "національну економію", національну своєрідність господарських систем та законів їх еволюції. Він проголосив відмінною ознакою власної теоретичної системи економічний націоналізм, дослідження господарського розвитку нації "як середнього між індивідом і людством".
Вчений не заперечував індивідуальних чинників економічного прогресу, але виступав за свідоме формування соціально-економічного середовища, яке б спрямовувало їх у необхідне русло. Визначивши завданням на ціональної економії пошук найсприятливіших умов та засобів розвитку продуктивних сил нації, Ф. Ліст виклав своє розуміння сутності останніх, засноване на визнанні важливості нематеріальних чинників зростання національного багатства.Важливою складовою продуктивних сил вчений вважав національну індустрію, трактуючи її не лише як природний результат праці і заощаджень, але і як творчу соціальну силу, джерело майбутнього прогресу німецької держави. Вчений стверджував, що розвиток національної індустрії здійснює сприятливий вплив на динаміку всіх складових продуктивних сил нації шляхом: стимулювання прогресу науки, наукових відкриттів; удосконалення громадських інститутів; залучення до використання незадіяних раніше природних ресурсів; стимулювання розвитку транспортної інфраструктури, внутрішньої та зовнішньої торгівлі; удосконалення якості сільськогосподарської продукції та відкриття нових ринків її збуту.
Розрізняючи "мінові вартості" і "продуктивні сили", вчений на чільне місце ставив формування людського капіталу шляхом пізнання, засвоєння та примноження накопичених людством знань, ідей, винаходів, відкриттів, навичок професійної діяльності тощо. Спираючись на теорію продуктивних сил, Ф. Ліст обґрунтував концепцію економічного прогресу нації. Німецький вчений виокремлює такі стадії економічного розвитку націй: стан дикунства; стан розвитку скотарства; стан землеробства, землеробсько-ману фактурний стан, землеробсько мануфактурно комерційний стан суспільства. Вчений стверджував, що досягнення 5-ї стадії є метою розвитку усіх народів.
На його думку свобода міжнародної торгівлі буде корисною за умов, коли всі держави досягнуть однакової стадії розвитку. Вчений схвально ставився до теорії активного торговельного балансу, яку відстоювали меркантилісти, виводячи з "уроків історії" правило, згідно з яким "нація тим багатша та могутніша, чим більше вона експортує промислових виробів і чим більше вона імпортує сировиниНа відміну від класиків, протекціонізм Ф. Ліст трактував не як перешкоду, а як "найпотужнішу рушійну силу кінцевого об'єднання народів і, як наслідок, справжньої свободи торгівлі". У зв'язку з цим вчений виступав за виважений протекціонізм, який "відповідає своєму рівню промислового виховання", оскільки "будь-які надмірності протекціонізму шкідливі, тому що нації можуть прийти до вдосконалення мануфактур лише поступово". Автор "Національної системи політичної економії" не зводив діяльність держави лише до ролі "нічного сторожа. На думку вченого, "державна економія" покликана справляти стимулюючий вплив на економічний прогрес країни..Таким чином, науковою заслугою Ф. Ліста стало визначення та обґрунтування нових теоретико-методологічних положень, які не тільки засвідчили обмеженість підходів, заснованих на абстрактних узагальненнях, ігноруванні національної специфіки та нерівномірності розвитку окремих країн, але і збагатили економічну науку новими підходами до трактування предмета та методології економічного аналізу.