9. Особливості трудових відносин неповнолітніх. Умови прийняття на роботу

За загальним правилом, що міститься у частині першій статті 188 КЗпП, допускається приймати на роботу лише неповнолітніх осіб, які вже досягли 16 років. Щоправда, як виняток, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника), можна приймати на роботу й осіб, які досягли 15 років. Також допускається приймати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Але це, виходячи зі змісту частини третьої статті 188 КЗпП, можливо, якщо додержуватися таких умов:

• прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають лише учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;

• такі особи можуть виконувати тільки легку роботу, яка не заподіює шкоди їхньому здоров’ю;

• їхня робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися винятково у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);

• потрібна згода одного з батьків (або особи, що їх замінює, — усиновлювача чи опікуна).

Крім того, усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Обмеження щодо застосування праці неповнолітніх

В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років. Так, у статті 190 КЗпП встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Також у зв’язку з особливостями фізичного розвитку підлітків забороняється залучати осіб, котрим не виповнилося 18 років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Окрім цього, забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП).

Пільги та гарантії

Для всіх працівників, які ще не досягли 18 років, чинним законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу. Так, якщо для дорослих працівників нормальна тривалість робочого часу відповідно до частини першої статті 50 КЗпП становить 40 год. на тиждень, то підлітки у віці до 16 років не повинні працювати понад 24 год. на тиждень, а працівники віком від 16 до 18 років — понад 36 год. на тиждень (п. 1 частини першої ст. 51 КЗпП). Разом з тим заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості їхнього робочого часу виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій, які працюють у звичайному (повному) режимі робочого часу.

Щодо щорічних відпусток, то відповідно до частини першої статті 195 КЗпП їх надають неповнолітнім працівникам у зручний для них час. Тривалість же щорічної відпустки згідно з частиною другою статті 75 КЗпП та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. становить для неповнолітніх працівників 31 календарний день.

Відповідно до статті 196 КЗпП для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб, котрим не виповнилося 18 років. Відмовляти у прийнятті на роботу і професійному навчанні на виробництві зазначеним особам, направленим у рахунок броні, забороняється — така відмова може бути оскаржена ними до суду.