48. Види доходів підприємства. Визнання, визначення та оцінка доходу.

Дохід визначається як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення активів чи зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов'язаних із вне­сками учасників капіталу.

Визначення доходу включає дохід від основної діяльності та дохід від інших операцій. Власне дохід від основної діяльності виникає під час звичайної діяльності і має різні назви, в тому числі: продаж, винагороди, відсотки, дивіденди, роялті та орендна плата.

МСБО 18 "Дохід" визначає дохід від основної діяльності як "вало­ве надходження економічних вигід протягом певного періоду, яке виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу".

Фактично весь дохід, який виникає в результаті операцій та подій, є доходом, але не кожний дохід є доходом від звичайної діяльності. Дохід від звичайної діяль­ності включає тільки валове надходження економічних вигід, які отримано та під­лягають отриманню підприємством на його власний рахунок. Так, звичайно дохо­дом є валова сума продажу або винагороди. З доходу виключаються суми, отриму­вані від імені третіх сторін, такі, як податок із продажу, податки на товари та послуги і податок на додану вартість, які надходять на підставі рішень уряду. За сутністю такі податки не є прямими економічними вигодами і не призводять до збільшення власного капіталу. Система оподаткування індивідуальна в кожній країні.

Критерії визнання доходу (МСБО 18 "Дохід") для трьох типів операцій: продажу продукції (товарів); надання послуг; використання іншими сторонами активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди.

Дохід для кожного типу операції визнається, коли існує ймовірність того, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надійдуть на підприємство; сума доходу може бути достовірно оцінена.

49. Облік доходів від реалізації продукції

Дохід від реалізації продукції (товарів) повинен визнаватися у разі задоволення всіх нижченаведених 5 умов: підприємство передало покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію (товар); підприємство більше не бере участі в управлінні в тому стулені, який, як правило, пов'язаний з правом власності, і не контролює продану продукцію (товари); сума доходу може бути достовірно оцінена; існує ймовірність надходження економічних вигід, пов'язаних із операцією, на підприємство; витрати, які були або будуть понесені в зв'язку з операцією, можуть бути достовірно оцінені.

Якщо підприємство зберігає незначні ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію (товар), операція реалізації і дохід визнаються

За таких обставин підприємство визнає всю суму доходу, але, ймовірно, потребує визнання зобов'язання за витратами, пов'язаними зі збереженням ризиків, як, наприклад, з очікуваними поверненнями. Іншими словами,

підприємство може передати юридичні права власності і володіння продукцією (товарами) покупцю і зберегти лише незначні ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію (товари). Наприклад: підприємство може зберегти юридичне право власності тільки для того, щоб забезпечити утримання належної йому суми — така угода інколи згадується як "резервування права власності"; підприємство роздрібної торгівлі може запропонувати покупцям виплату компенсації в разі незадоволення товаром, за умови, що може достовірно оцінити майбутні повернення; відповідно до продажу за принципом "виставити рахунок і тримати товар", поставка може затримуватися на прохання покупця, але покупець набуває права власності і приймає чек до сплати.

За таких обставин підприємство визнає всю суму доходу, але, ймовірно, потребує визнання зобов'язання за витратами, пов'язаними зі збереженням ризиків, як, наприклад, з очікуваними поверненнями.