34.Амортизація основних засобів. Розрахунок, облік та звітність. Відображення на схемах рахунків

МСБО 16 визначає амортизацію (Depreciation) як систематичний розподіл вартості об'єкта основних засобів, що підлягає амортизації, протягом строку його корисної експлуатації.

Терміном корисної експлуатації (Useful Life) є період, протягом якого підприємство передбачає використати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), що підприємство очікує одержати від його використання. Кожну частину об'єкта основних коштів, собівартість якої є значною стосовно загальної собівартості цього об'єкта, варто амортизувати окремо.

Вартість, що підлягає амортизації (Depreciable Amount), розраховують як різницю між собівартістю активу (або іншою сумою, що заміняє його собівартість у балансі) і його ліквідаційною вартістю.

У свою чергу, ліквідаційною вартістю (Residual Value) є попередньо оцінена сума, що підприємство одержала б сьогодні від продаж активу після вирахування оцінених витрат на продажів, якби цей актив уже перебував у віці й стані, очікуваному наприкінці рядок його корисної експлуатації. Іншими словами, якщо підприємство придбало автомобіль за 50000 грн., припускає експлуатувати його 5 років і сьогодні подібний автомобіль після п'яти років його б можна продати за 8000 грн. (витрати на продажів очікуються в межах 1000 грн.), то: Вартість автомобіля, що підлягає амортизації = 50000 - (8000 - 1000) = 43000 (грн)

Земля й будинки є окремими активами, тому їх варто враховувати окремо, навіть якщо вони були придбані разом. Земля, за винятком окремих випадків (наприклад, будівельних майданчиків і кар'єрів для поховання відходів), не амортизується.

ПРЯМОЛІНІЙНИЙ МЕТОД

При використанні прямолінійного методу (Straight-Line method) вартість об'єкта основних засобів списують однаковими частками протягом усього періоду його експлуатації. Сума щорічних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома способами.

При першому способі розрахунок здійснюють розподілом вартості об'єкта, що підлягає амортизації, на рядків його корисної експлуатації.

Метод зниження залишку (Diminishing Balance Method) передбачає визначення суми

амортизаційних відрахувань множенням балансової вартості об'єкта основних коштів на початок звітного періоду на постійну норму амортизації. Норму розраховують по формулі:

де n - кількість років корисної експлуатації об'єкта.

Різновидом розглянутого методу є метод подвоєного зниження залишку. При цьому методі як норма амортизації використають подвоєну ставку амортизаційних відрахувань, розраховану методом прямолінійного списання. Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань отриману норму амортизації варто помножити на балансову вартість об'єкта на початок звітного періоду.

Амортизаційні відрахування = 2 х Норма амортизації х Балансова вартість.

Метод одиниць продукції передбачає нарахування амортизації на підставі сумарного вироблення об'єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру. Норму амортизації розраховують на одиницю діяльності по формулі: Норма амортизації = (Собівартість об'єкта - Ліквідаційна вартість)/

Розрахунковий обсяг діяльності (виробництва)

Припинення нарахування амортизації. Згідно МСБО 16 нарахування амортизації активу варто починати, коли він придатний до використання, тобто коли цей актив перебуває в місці й у стані, необхідному для його використання способом, передбаченим керівництвом. Нарахування амортизації об'єкта припиняється з дати, що наступає раніше: дати, коли об'єкт класифікують як призначений для продаж (або включають з ліквідаційну групу, призначену для продаж) відповідно до МСФО 5, коли припиняється визнання його активом.

Нарахування амортизації не припиняються на годину простою активу або його вибуття з експлуатації й утримання для наступного продаж, поки цей актив не буде повністю амортизований. Однак у випадку застосування виробничого методу (методу суми одиниць) амортизації амортизаційні відрахування можуть рівнятися нулю під час простою виробничих потужностей.

Облік амортизації. Використовують окремий регулюючий рахунок, що має назву «Накопичена амортизація основних засобів». Підприємства, які ведуть фінансовий облік витрат по їхніх елементах, відображають нараховану амортизацію записом: Дт «Витрати на амортизацію» Кт «Накопичена амортизація основних коштів».

Якщо фінансовий облік витрат здійснюється по їхній функціональній ознаці, нарахована амортизація буде відбита записом: Дт рахунку «Виробничі накладні витрати»; Дт рахунку «Витрати на збут»; Дт рахунку «Загальні й адміністративні витрати»; Кт рахунку «Накопичена амортизація основних коштів».

Отже, частина амортизаційних відрахувань (наприклад, адміністративних будинків і т.п.) включають до складу витрат звітного періоду й відображають у Звіті про прибутки й збитки, а частина (наприклад, амортизацію виробничого встаткування) - до складу запасів (незавершеного виробництва або готової продукції), які приводять у балансі.