- •Застосування мсфз в україні
- •Мета, етапи і цілі гармонізації фз
- •Склад і перелік мсбо- мсфз
- •Особливості застосування стандартів для держ сектору.
- •6.Статус мсфз, географія їх застосування , переваги
- •7. Користувачі, склад та елементи фз і умови їх визнання
- •8. Конценпуальна основа, облікова політика, облікові оцінки
- •9. Концепсії капіталу. Визначення та приклади
- •10. Якісні характеристики фін звітів та основні припущення при їх складанні. Визначення та приклади
- •11. Склад фінансових звітів, звітний період
- •12. Елементи балансу, їх визнання і види оцінок
- •13. Структура активу балансу, перелік статей, їх визнання і види оцінок
- •14. Класифікація статей балансу, їх розміщення в балансі
- •15. Формати подання балансу, їх недоліки та переваги
- •16. Події після дати балансу, їх відображення в обліку та звітності
- •17. Призначення та структура звіту про власний капітал
- •18.Призначення та структура звіту про всеосяжний прибуток
- •19.Порядок визнання статей доходів та витрат і алгоритм розрахунку чистого прибутку (збитку) у звіті про всеосяжний прибуток при різних форматах його подання.
- •22.Формати поданні звіту про всеосяжний прибуток. Переваги та недоліки
- •23.Порядок розрахунку показників прибутку на акцію та відображення у формах звітності
- •24.Зміст і структура звіту про рух грошових коштів.
- •25. Методики складання звіту про рух грошових коштів. Сутність та алгоритми прямого та непрямого методів.
- •26. Алгоритм розрахунків грошових потоків від операційної діяльності.
- •27. Алгоритм розрахунків грошових потоків від інвестиційної діяльності.
- •28. Алгоритм розрахунків грошових потоків від фінансової діяльності.
- •29. Склад і представлення приміток до фз.
- •Вказівки на відповідність звітності вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності;
- •Виклад застосованих облікових політик;
- •Пояснювальна інформація щодо статей, приведених безпосередньо в основних формах финансових звітів;
- •Інші розкриття.
- •30. Поняття та приклади обліковій політики. Зміни облікових політик.
- •Цього вимагають відповідний стандарт чи інтерпретація;
- •31. Поняття та приклади облікових оцінок. Зміни облікових оцінок.
- •32. Виправлення помилок в обліку, відображення на рахунках та у звітності
- •33. Визначення, визнання, оцінка, облік основних засобів за різними варіантами придбань. Відображення на схемах рахунків
- •34.Амортизація основних засобів. Розрахунок, облік та звітність. Відображення на схемах рахунків
- •35.Переоцінка основних засобів, умови, форми та відображення в обліку і звітності. Відображення на схемах рахунків
- •36.Припинення визнання основних засобів. Облік і звітність. Відображення на схемах рахунків
- •38. Визначення, визнання і первісна оцінка нематеріальних активів
- •39.Оцінка нематеріальних активів після визнання. Відображення на схемах рахунків
- •40. Відображення витрат на дослідження та розробку зі створення нематеріальних активів. Відображення на схемах рахунків
- •42.Визначення, визнання та первісна оцінка запасів за різними каналами придбання
- •43.Облік придбання та вибуття запасів. Відображення на схемах рахунків
- •44. Порядок відображення запасів за чистою вартістю реалізації
- •45.Облік короткострокових (поточних) виплат працівникам. Відображення на схемах рахунків
- •46.Облік виплат по закінченні трудової діяльності. Відображення на схемах рахунків
- •47.Облік виплат при звільненні працівників. Відображення на схемах рахунків
- •48. Види доходів підприємства. Визнання, визначення та оцінка доходу.
- •49. Облік доходів від реалізації продукції
- •50. Облік доходів від надання послуг та інших доходів
- •51. Облік доходів від використання активів іншими сторонами
- •52. Аналіз майнового стану підприємства
- •53.Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
- •54. Аналіз фінансової незалежності підприємства
- •55.Аналіз ділової активності підприємства
- •56.Аналіз прибутковості підприємства
- •57.Аналіз ринкової активності
- •58.Ознаки, об’єкти та методи діагностики можливого банкрутства
- •59. Дискримінантні моделі прогнозування банкрутства. Моделі альтмана, спрінгейта, ліса
- •60.Виявлення ознак поточної, критичної чи надкритичної неплатоспроможності підприємства за рекомендаціями мінекономіки україни
31. Поняття та приклади облікових оцінок. Зміни облікових оцінок.
У результаті невизначеності господарської діяльності складання фінансових звітів передбачає застосування попередніх (прогнозних) оцінок до майбутніх умов і подій.
Об'єктом оцінок зазвичай є: сумнівна дебіторська заборгованість; строки корисної експлуатації активів, що амортизуються; знецінювання запасів; справедлива вартість фінансових активів і фінансових зобов'язань; забезпечення гарантійних зобов'язань; період відстрочки витрат і доходів і т.п.
Такі облікові оцінки базуються на судженні керівництва підприємства з врахуванням останньої наявної інформації. Однак у процесі діяльності, у результаті нових подій, нагромадження досвіду й одержання нової інформації може виникнути необхідність у перегляді попередньої облікової оцінки.
Зміна в обліковій оцінці — корегування балансової вартості активу або зобов'язання або суми періодичного споживання активу, що є результатом оцінки поточного статусу й очікуваних майбутніх вигід й обов'язків, пов'язаних з активами й зобов'язаннями.
Відповідно до МСБО 8 результат зміни облікових оцінок включається до складу доходів або витрат у періоді: а) коли відбулася така зміна, якщо воно впливає тільки на цей період; б) коли відбулася ця зміна, і в наступних звітних періодах, якщо воно
впливає на всі ці періоди.
Наприклад, зміна оцінки суми безнадійних боргів відбулася у 2010 р. Відповідно, впливає тільки на період 2010 р і далі.
Зміни в облікових оцінках варто відображати в складі тих же витрат або доходів, у які результати оцінок включалися раніше. Наприклад, якщо амортизація об'єкта основних коштів були відбиті в статті «Витрати на збут», змінена сума амортизації також буде включена в цю статтю.
Якщо зміни в облікових оцінках мають істотний вплив на поточний звітний період або, як очікується, істотно будуть впливати на наступні періоди, характер і суму таких змін варто розкривати.
Якщо суму змін в облікових оцінках визначити неможливо, інформацію про цьому також варто розкривати.
Іноді складно відрізнити зміна облікової політики й зміна облікових оцінок.
Наприклад, в одних країнах зміна методу нарахування амортизації розглядають як зміну в обліковій політиці, а в інші - як зміна в облікових оцінках.
Згідно МСБО 8 у таких випадках зміну розглядають як зміну облікових оцінок.
Тому зміна методу амортизації варто розглядати як зміну облікової оцінки очікуваної
моделі одержання економічних вигід амортизованого активу.
32. Виправлення помилок в обліку, відображення на рахунках та у звітності
Всі помилки в обліку і звітах можна поділити на дві частини : помилки попередніх періодів і помилки звітного (поточного) періоду.
При складанні фінансових звітів можуть бути допущені помилки в результаті: помилок у математичних розрахунках; помилок у застосуванні облікової політики; неправильної інтерпретації фактів господарської діяльності; неуважності; шахрайства.
Такі помилки стосуються визнання, оцінки, подання й розкриття елементів фінансової звітності. Вплив помилок на показники фінансової звітності залежить від її характеру й істотності (мал. 6.2).
Фінансові звіти не відповідають Міжнародним стандартам фінансової звітності, якщо вони містять істотні помилки або несуттєві помилки.
Помилки попереднього періоду — це пропуск або перекручування у фінансових звітах за один або більше попередніх періодів, які виникли в результаті невірного використання або зловживання достовірною інформацією:
а) яка була доступна на момент затвердження фінансових звітів за зазначені періоди до випуску;
б) очікувалося з достатньою впевненістю, що така інформація буде отримана й прийнята в увагу при підготовці й поданні цих фінансових звітів.
При цьому помилка вважається суттєвою, якщо пропуск або перекручування статті, індивідуально або колективно, може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на підставі фінансових звітів. Істотність помилки залежить від розміру й характеру пропуску або перекручування, розглянутих з урахуванням конкретних обставин. Прикладами істотних помилок є:
включення у фінансові звіти попереднього періоду суттєвих сум незавершеного виробництва й дебіторської заборгованості по фінансових контрактах;
втрата значної кількості даних у результаті збою системи облікової інформації.
Згідно МСБО 8 суттєві помилки попереднього періоду варто виправляти ретроспективно в першому комплекті фінансових звітів, затверджених до випуску після виявлення таких помилок. Помилку виправляють шляхом перерахунку порівнянної інформації за наведений у звітності попередній період (періоди), у якому виникла помилка.
Наприклад, у 2012 р виявлено помилку 2011 р. Відповідно, перерахуванню підлягають залишки балансових статей на початок 2012 р.
Коли на початок поточного звітного періоду неможливо визначити сукупний вплив помилки на попередні періоди, для виправлення помилки необхідно перелічити порівнянну інформацію перспективно починаючи з найбільш ранньої дати, коли це можливо зробити.
У фінансовій звітності варто розкривати наступну інформацію про виправлення помилок:
а) характер помилки попереднього періоду;
б) для кожного періоду, наведеного у звітності, якщо це можливо, суму коректування: кожної статті фінансового звіту, на яку це вплинуло; базового й розведеного прибутку на акцію, якщо застосовується МСБО 33;
в) суму коректування на початок найбільш раннього попереднього періоду, приведеного у звітності.
Якщо ретроспективний перерахунок є неможливим для кожного попереднього періоду, необхідно розкрити обставини, які привели до виникнення такої умови, і пояснити, як і за рахунок чого виправлена помилка. У фінансовій звітності наступних періодів не слід повторювати розкриття інформації про виправлення помилок.
Приклад ілюстрації застосування ретроспективного підходу до виправлення помилок.
Отже, зайві запаси 2009 р. знімаються з собівартості реалізації 2010 р. (1750 - 150) і додаються до собівартості реалізації 2009 р. перерахованого (1100 + 150).
Помилки звітного року. Відображають в обліку і звітності лише звітного року і не потребують перерахунку попередніх періодів. Тому відображають як звичайну помилку – способом сторно або додаткової проводки. Якщо ж рахунки доходів і витрат закриті, то корегування проводять ч/з рахунок фінрезультату звітного (поточного) року.