![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття та види надрокористування,
- •Поняття вод та водних об’єктів. Їх класифікація. Поняття та види водокористування.
- •107. Особливості управління в сфері використання та охорони вод.
- •Управління в сфері використ. Об’єктів тваринного світу
- •Зу «Про охорону нпс» як інтегроване джерело еп
- •Природоресурсні закони і кодекси як диференційовані джерела еп
- •Поняття та види права природокористування.
- •Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •Правове регулювання ведення Червоної та Зеленої книг України.
- •Виключна (морська) економічна зона та континентальний шельф як складові навколишнього природного середовища та об’єкти правової охорони і використання.
- •Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології. 75. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології.
- •Основні вимоги запровадження економіко-правового механізму в галузі екології
- •Управління в галузі використання та охорони надр.
- •Поняття вод та водних об’єктів. Їх класифікація. Поняття та види водокористування.
- •Право власності та користування лісами
- •Порядок надання ліс. Ресурсів в користування
- •Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •Правові форми права власності на природні ресурси
- •Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •Поняття та склад рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правовий режим окремих рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Характеристика субєктно-обєктного складу права власності на Ліси в Україні.
- •Підзаконні нпа як джерела еп
- •Громадське екологічне управління.
- •Поняття, ознаки і зміст екологічного управління
- •Екологічна політика України
- •Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концепція національної політики держави.
- •Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки – мета екологічної політики держави.
- •Особливості управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
107. Особливості управління в сфері використання та охорони вод.
Генеральна стратегія в галузі охорони водних ресурсів в усіх країнах світу передбачає: підпорядкування інтересів окремих водокористувачів загальнонаціональним інтересам; застосування екологічно чистих ("зелених") технологій у виробництві для поліпшення якості вод, запобігання їх забрудненню і перегріванню; можливість позитивних змін у навколишньому середовищі з урахуванням альтернативних варіантів водопостачання і водоспоживання.
Забезпечення екологічної рівноваги та повне задоволення потреб населення і суспільного господарства водою можливі при поліпшенні якості води та водного режиму річок, раціональному використанні води підприємствами всіх галузей суспільного господарства та відтворенні водних ресурсів.
Усі промислові й сільськогосподарські підприємства зобов'язані:
· проводити заходи щодо економного використання водних ресурсів;
· застосовувати сучасні ефективні й досконалі технічні засоби і технології, щоб запобігти великим втратам і забрудненню води;
· контролювати якість і кількість скинутих у водні об'єкти промислових стоків тощо.
Чинним в Україні водним законодавством регламентується використання води певної якості. із стічними водами.
Водний кодекс України – як головний регулятор охорони водних ресурсів України
Водний кодекс України регулює правові відносини з метою забезпечення збереження, наукового обгрунтування, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їхніх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водовикористан-ня. Водний фонд України включає всі води (водні об'єкти) на території України. До нього належать: поверхневі води — природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) й канали; підземні води та джерела; внутрішні морські води й територіальне море.
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів і державними органами охорони навколишнього природного середовища.
З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Водні об'єкти, віднесені у встановленому законодавством порядку до територій та об'єктів природно-заповідного фонду, охороняються та використовуються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про природно-заповідний фонд України".
На водних об'єктах, віднесених до природно-заповідного фонду, забороняється здійснення будь-якої діяльності, що суперечить їх цільовому призначенню.
У Водному Кодексі України глава 20. присвячена охороні вод від забреднення, засмічення і вичерпання, Так у статті 95. Охорона вод (водних об'єктів) говориться: усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
4.