Порядок надання ліс. Ресурсів в користування

Права та обов'язки лісокористувачів виникають на підставі юр.складів, зокрема: подання клопотання про надання у постійне або тимчасове користування ділянки лісу для відповідних цілей, до якого додаються статутні документи (статут чи положення), за­реєстровані у встановленому порядку, погоджений проект відведення зазначеної ділянки, інші документи. На підставі такого клопотання в установленому земельним законодавством порядку видається дер­жавний акт на право постійного користування земельною ділянкою, що підлягає державній реєстрації, або ж укладаються договори орен­ди землі.

Право спец. користування постійних лісокористувачів ви­никає з моменту одержання дозволу — лісорубного квитка, ордера або лісового квитка, який видається державними органами лісового господарства після затвердження лімітів використання лісових ре­сурсів, виділення лісосічного фонду в натурі (постанова Кабінету Міністрів України «Про затв. Полож. про порядок видачі дозволів на спец. використання природних ресурсів та Полож. про порядок установл. лімітів використ. ресурсів загальнодер­ж. Значення»).

16.

Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян

Загальна декларація прав людини перший документ, що проголосив основні права та свободи людиниюНайбільш повно екологічні права л-ни знайшли відображення в Конвенції ООН про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються нпс. В У. вперше закріплення екологічних прав та обов’язків відбулося з прийняттям ЗУ «Про нпс» в 1991 р., а з 1996 року екологічні права в У. належать до конституційних.

Поняття екологічних прав громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

- Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

- Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

- право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів

- кожен має право на обєднання в громадські природоохоронні формування

- Право на одержання екологічної освіти

- право на оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів держ. Влади, органів мс, їх посадових осіб.

Іншими законами передбачені наступні права: право на охорону здоровя, право на безпечні для здоровя та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання.

Екологічні права громадян мають два аспекти:

об'єктивне право - сукупність правових норм, що утворюють комплексний міжгалузевий інститут екологічного права;

суб'єктивне право - сукупність повноважень фізичних осіб у галузі екології.

Екологічні права громадян - забезпечені системою права юридичні можливості особи реалізувати у передбачених законодавством формах надані повноваження в галузі екології. Вони:

• належать кожній особі, тобто персоніфіковані;

• види екологічних прав передбачаються системою екологічного законодавства;

• форми реалізації екологічних прав громадян передбачаються і забезпечуються системою соціально-правових гарантій;

• порушені екологічні права громадян підлягають поновленню, а їх захист здійснюється в судовому та іншому порядку.

Екологічні права – це закріплені в законі і гарантовані правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дають змогу задовольнити потреби та інтереси громадян у галузі охоронм нпс, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Класифікація:

1. за рівнем правового регулювання – основн(закріплені в КУ)і та інші(закріплені в ЗУ).

2. за суб’єктами реалізації – галузеві та міжгалузеві

3. за видами регульованих відносин – еколого-політичні, економічні, соціальні, культурні

4. за формою реалізації – індивідуальні та колективні

5. за ступенем визначеності суб’єктів – абсолютні і відносні

6. за ступенем реалізації екологічних прав – майнові та немайнові

Ст..66 КУ закріпила обвязок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки.

Загальні обов’язки передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• сплачувати штрафи за екологічні порушення.

Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:

Спеціальні обов’язки поділяються на майнові і немайнові.

Обов'язки майнові:

• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;

• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).

Обов 'язки немайнові:

• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

• передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;

• надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;

• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;

• погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;

• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;

• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.

Порушеннч встановлених у зак-ві обов’язків тягне застосування заходів юридичної відповідальності до винних осіб.

Право громадян на участь у прийнятті екологічно виважених рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів

Правовими формами цього права є :

- участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нпа

- участь в обговоренні матеріалів щодо розміщення, будівництва, реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан нпс

- внесення пропозицій до органів державної влади та органів мс, юр.осіб, що беруть участь в прийняття рішень з цих питань.

Механізм реалізації цього права визначений ЗУ «про всеукраїнські та місцеві референдуми», де сказано що питання екологічного хаоактреру вноситься радами на референдум, а громадськість також може ініціювати обговорення важливих рішень

Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів

Право загального природокористування гарантується всім громадянам для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами, надання відповідних дозволів, зa винятком обмежень, передбачених законодавством України.

У порядку спеціального використання природних ресурсів громаіянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Правовими ознаками права заг.використання є:

1) загальнодоступність усіх природних ресурсів для задоволення потреб людини

2)відсутність спеціальних дозволів на таке користування та його безоплатність

3) відсутність необхідності закріплення природних ресурсів чи їх частин за конкретними особами.

Право спец.використання характеризується:

1) наявність спеціальної правосуб’єктності

2) платність використання природних ресурсів

3) обов’язковість одержання спеціальних дозволів

4) державна реєстрація дозволів

5) метою є здійснення господарської та іншої діяльності.

Правовими формами права загального використання природних ресурсівє право землекористування, право водокористування, право лісокористування, право надрокористування тощо.гарантіями захисту цих прав є заборони щодо недопущення їх порушення.

Право спеціального використання здійснюється у 2 формах: на праві власності та на праві користування природними ресурсами.

Порушеннями прав спеціального використання природних ресурсів є різнадія чи бездіяльність щодо порушення строків розгляду заяв громадян,самовільне зайняття земельних ділянок, псування с/г та інших земель, забруднення їх, знищення межових знаків, знищення або пошкодження лісу та інше.

Правовими методами захисту є:

- відновлення права

- відновлення становища

- присудження до виконання обов’язку відшкодувати шкоду в натурі

- припинення або заміна правовідношення

- визнання незаконним акта державного органу управління або органу мс, коли таким актом порушено право.