Характеристика субєктно-обєктного складу права власності на Ліси в Україні.

Право власності на ліси — центральний інститут ліс. права, що містить сукупн. Пр.норм, спрям. на регул. Відн. власності на ліси з метою захисту, розвитку, ох. цих відносин та раціон. Використ. і відтвор. лісів.

В об'єктивн. значенні П власності на ліси — це така су­куп. Пр. норм, яка закріплює володіння, корист. і розпорядж. лісами, а також забезпечує охорону і захист П власності від протиправних дій третіх осіб. Право власності на ліси у суб'єктив. Знач. — це закріпл. у відповідних нормах ліс. права юр. можливості конкретного власника володіти, кори­стуватись і розпоряджатися належними йому лісами на свій розсуд у межах закону. Це суб'єктивне П має абсолютний характер: право­мочному суб'єкту протистоїть необмежена кількість зобов'язаних осіб, які не повинні своїми діями порушувати це право.

Відповідно до ст. 7 ЛК ліси, які знаходяться в межах тери­торії У, є об'єктами права власності Укр народу. Від імені Укр народу права власника на ліси здійснюють органи держ влади та ОМС в межах, визна­чених КУ.

Водночас ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами П вл. на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юр. особи.

Право держ. власності на ліси є юр. виразом націоналізації лісів. Державна власність на ліси є головною умовою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб сусп-ва у ліс. ресурсах на основі науково обґрунтованого рац. використання. Держава як єдиний власник визначає порядок і умови користування лісами, систему органів управління у галузі використання лісових ресурсів, способи охорони та захисту лісових багатств.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комун. або прив. власності. Право держ. власності на ліси набувається і реалізується в особі КМУ, РМ АРК, МДА відповідно до закону (ст. 8 ЛК Ук­раїни).

У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або прив. влас­ності. У ком. власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комун. власності в установл. законом порядку. П ком. вл. на ліси реалізується територ. громадами безпосер. або через утворені ними ОМС (ст. 9 ЛК України).

Право комун. власності на ліси набувається при розмежу­ванні в устан. законом порядку земель державної і комуналь­ної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з держ. власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом (ст. 11 ЛК України).

Ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Громадя­ни та юр. особи, за ріш. ОМС та органів виконавчої влади, можуть безоплатно або за плату набу­вати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадку­в. лісів згідно із законом. Громадяни і юр. особи можуть ма­ти у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановл. порядку зем. ділянках деградованих і малопродукт. угідь, без обмеження їх площі. Ліси, створені громадянами та юр. особами на зем. ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у прив. власності цих громадян і юр. осіб (статті 10, 12 ЛК України).

П прив. власності на ліси громадян та юр осіб виникає з моменту одержання ними документів, що посвід­чують право власності на земельну ділянку, та їх державної реєстрації. Ліси, отримані у спадщину інозем. громадянами, особами без громадянства та іноз. Юр.особами, підлягають відчуженню протягом одного року. Документом, що посвідчує право прив. Вл. на ліси, є держ.акт на пра­во власності на землю, наданий на відп. земельну ділянку (ст. 13 ЛК України).

За своїм змістом П. вл. на ліси містить сукупність повно­важень власників щодо володіння, користування та розпорядження лісами. Права та обов'язки громадян і юр. осіб, які мають у прив. власності ліси, особливості припин. права прив. Вл. на ліси визначені в статтях 14, 15 ЛК

Об'єктом права власності на ліси є усі ліси України, які становлять її лісовий фонд. Уся сукупність дерев, чагарників, іншої лісової рос­линності, які віднесені до поняття лісу, визначаються об'єктами права держ. власності доти, поки вони ростуть на землі. Зрубані дерева, чагарники та інші лісові ресурси не є частиною лісу, вони перетворю­ються в його продукцію, яка становить самостійний об'єкт права власності. Якщо власником лісу є держава, то правомірно заготовлені лісові ресурси можуть належати на праві власності не лише державі, а й колективу та окремим громадянам.

Право держ. Вл. не пошир. також на усі види зе­лених насаджень, які не віднесені до категорії лісів і перебувають у межах населених пунктів: окремі дерева і групи дерев, чагарники на с\г угіддях, садибах, присадибних, дачних і садо­вих ділянках. Відп. до положень зак-ва такі насадження можуть бути віднесені до комунальної, колективної чи приватної форми власності.

22.