- •Поняття та види надрокористування,
- •Поняття вод та водних об’єктів. Їх класифікація. Поняття та види водокористування.
- •107. Особливості управління в сфері використання та охорони вод.
- •Управління в сфері використ. Об’єктів тваринного світу
- •Зу «Про охорону нпс» як інтегроване джерело еп
- •Природоресурсні закони і кодекси як диференційовані джерела еп
- •Поняття та види права природокористування.
- •Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •Правове регулювання ведення Червоної та Зеленої книг України.
- •Виключна (морська) економічна зона та континентальний шельф як складові навколишнього природного середовища та об’єкти правової охорони і використання.
- •Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології. 75. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології.
- •Основні вимоги запровадження економіко-правового механізму в галузі екології
- •Управління в галузі використання та охорони надр.
- •Поняття вод та водних об’єктів. Їх класифікація. Поняття та види водокористування.
- •Право власності та користування лісами
- •Порядок надання ліс. Ресурсів в користування
- •Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •Правові форми права власності на природні ресурси
- •Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •Поняття та склад рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правовий режим окремих рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Характеристика субєктно-обєктного складу права власності на Ліси в Україні.
- •Підзаконні нпа як джерела еп
- •Громадське екологічне управління.
- •Поняття, ознаки і зміст екологічного управління
- •Екологічна політика України
- •Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концепція національної політики держави.
- •Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки – мета екологічної політики держави.
- •Особливості управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
Особливості управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
Стаття 3. Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря
Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до закону здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Під управлінням у сфері охорони та використання атмосферного повітря розуміється діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, спрямована на збереження, поліпшення та відновлення стану атмосферного повітря, запобігання і зниження рівня забруднення атмосферного повітря, дотримання вимог атмосфероохоронного законодавства, попередження правопорушень у цій сфері та захист екологічних прав громадян.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» управління у сфері охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Мінприроди України, Мінохорони здоров'я України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Серед основних функцій управління у сфері охорони атмосферного повітря виділяють: стандартизація і нормування у галузі охорони атмосферного повітря; здійснення екологічної та санітарно-гігієнічної експертизи; організація і здійснення контролю та моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря; державний облік шкідливих впливів на атмосферне повітря; вирішення спорів з питань охорони і використання атмосферного повітря тощо.