- •Загальні питання проектування
- •Засоби підвищення довговічності
- •Межі підвищення довговічності
- •Шляхи підвищення надійності
- •Створення похідних машин на базі уніфікації
- •1.3. Методика конструювання
- •Конструктивна спадкоємність
- •Рівноміцність
- •Класифікація режимів навантаження
- •Класифікація навантажень, що діють на деталі
- •Коефіцієнти навантажень
- •Оцінка напруженого стану
- •Концентратори напруг і коефіцієнти концентрації напруг
- •Вибір запасів міцності та допустимих напруг
- •Оцінка фактичного стану напруженості
- •Несуча здатність деталей в умовах змінних напруг
- •Основні закономірності спрацювання
- •Шляхи зменшення впливу спрацювання
- •Визначення власної жорсткості
- •Контактна жорсткість та шляхи її підвищення
- •Шляхи підвищення контактної жорсткості
- •Вільні коливання
- •Особливості коливального процесу в багатомасових системах
- •Навантаження на опори машини при вібраціях
- •Розрахунок віброізоляторів
- •52 Динамічний розрахунок механізмів
- •1 Нерознімні з'єднання
- •1.1 Зварювання
- •1.2 Паяння
- •1.3 Зклеювяння
- •1.4 Заформування
- •1.5 Заклепочні з’єднання та вальцьовані.
- •1.6 З’єднання запресуванням
- •1.7 З’єднання поясками, фальцями та лапками
- •2 Рознімні з’єднання
- •2.1 Нарізні з’єднання
- •За допомогою пружинних шайб,
- •2.2 Штифтові з’єднання
- •2.3 Шпонкові, шліцьові та профільні з’єднання.
- •2.4 Штикові (байонетні) з’еднання
- •3 Рухомі з’єднання
- •3.1 Муфти
- •3.2 Глухі муфти
- •1.3.3. Зчіпні муфти
Коефіцієнти навантажень
При дії змінних навантажень, коли режим роботи може бути представлений упорядкованим графіком навантаження, коефіцієнт довговічності визначають з рівняння:
, (1.2)
де Qекв — еквівалентне навантаження.
Еквівалентне навантаження — це умовне постійне, що має забезпечити бажану довговічність при заданому режимі роботи. Воно може бути визначене з рівняння, що має в основі гіпотезу накопичення пошкоджень від втоми матеріалу в процесі циклічних навантажень.
, (1.3)
де No=105÷107 — базова кількість циклів, що відповідає довгочасній границі витривалості більшості машинобудівних матеріалів,
m=6÷9 (в залежності від виду матеріалу).
З врахуванням вищесказаного коефіцієнт довговічності (рівняння 1.2) може бути визначений:
(1.4)
Коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження виникає в результаті неточності виробництва, монтажу а також внаслідок деформацій, що змінюють відносне положення деталей. З рис.1.3 видно, що перекіс деталі, насадженої на вал, викликає нерівномірність розподілу навантаження в зоні посадки та появу на граничній ділянці підвищеного тиску. Таке явище характерне для підшипників, фрикційних передач, зубців коліс механічних передач та тому подібних деталей. Визначається коефіцієнт нерівномірності як:
(1.5)
Рисунок 1.3. Схема нерівномірного розподілення навантаження.
Розрахункове значення kн для окремих контактуючих пар знаходять з довідникових таблиць.
Коефіцієнт динамічності kд враховує додаткові навантаження Qд, які обумовлені кінематичними зазорами в передаточних ланцюгах і виникають внаслідок ударів, вібрацій. Такі явища характерні для кінематичних пар, що мають конструктивні зазори в робочій зоні (зубчаті передачі, шарніри важільних механізмів та т.і.).
(1.6)
Найбільш вірогідні значення kд можна отримати з експериментальних досліджень. При проектуванні механізмів, робота яких супроводжується вказаним додатковим навантаженням, значення kд знаходять з відповідних довідникових таблиць по робочій швидкості та точності виготовлення. В інших випадках kд не враховують.
Коефіцієнт умови передачі навантаження kу вживають у випадках, коли передача робочого навантаження між ланками механізму відбувається за рахунок тертя. Тоді в якості робочого навантаження виступає Qном (або Qекв), а в якості розрахункового Qр' необхідна сила притискання. Так, при передачі потужності фрикційною передачею з циліндричними котками (рис.1.4) робочим навантаженням буде колова сила Qекв, а базовим розрахунковим навантаженням — Qp'. Коефіцієнт ky становить:
(1.7)
Рисунок 1.4. Схема фрикційної передачі.
Визначимо ky для наведеного прикладу. Для забезпечення надійної, без проковзування, роботи передачі необхідно створити з деяким запасом притискання котків. На основі рівняння для сили тертя можемо записати:
, (1.8)
де β=1,2÷1,25 — запас зчеплення,
f — коефіцієнт тертя.
Використовуючи рівняння (1.7), з рівняння (1.8) отримаємо:
(1.9)
Коефіцієнт режиму роботи визначається динамічністю зовнішнього навантаження (зовнішнього середовища) а також інерційністю мас, що рухаються.
, (1.10)
де Qін — додаткове навантаження, викликане інерційністю рухомих мас.
Коефіцієнт режиму роботи знаходять з довідникових таблиць для певного типу обладнання.
17