29.Конфлікт інтересів у фаховій практиці рекламіста та фахівця із зв’язків з громадськістю.

Конфлікт інтересів — правове поняття; ситуація, за якої сторона, що укладає угоду, потенційно може одержати безпосередню вигоду, здійснюючи дії, які завдають збиток іншій стороні.

Фахівець із зв’язків з громадськістю – професіонал, який може створити привабливий образ будь-якої персони і організації в очах громадськості. Він вибудовує ефективні стосунки організації з представниками влади, споживачами, партнерами і суспільством в цілому.

Фахівець з реклами необхідний будь-якій структурі. Він готує і поширює інформацію про якість, особливості і переваги товарів та послуг; планує рекламні кампанії і координує дії тих, хто займається виготовленням реклами – дизайнерів, копірайтерів; контролює рекламний бюджет організації.

Рекламісти і піарники дуже схожі, тому можна їх навіть назвати конкурентами. Конфлікт може виникнути у разі впливу на імідж одної компанії на якусь персону або навпаки. Якщо це одна й та ж компанія то конфлікт може винукнути в розподілі інструментарію або тактики роботи, адже в обох різні підходи до роботи.

30.Основні критерії і правила поведінки рекламіста й фахівця із зв’язків з громадськістю при збиранні інформації в умовах екстремальних ситуацій.

На жаль, в умовах всеосяжної комерціалізації часто беруть вверх не цивільна позиція і професіоналізм, а вигода від отриманого матеріалу.Під час формулювання мети комунікації необхідно умовно поділити її на кілька допоміжних цілей (отримати пропозиції та зауваження, викликати інтерес, підвищити рівень обізнаності тощо). Мета і завданнякомунікації повинні бути зрозумілими длякожного учасника процесу; Щодо етичних вимог при роботі з інформацією та дотримання етичних норм при користуванні джерелами інформації рекламісти і піарщики повинні:

- дотримуватися найвищих стандартів точності та правдивості, уникаючи непомірних вимог чи нечесних порівнянь та вказуючи авторство запозичених у інших ідей чи слів;

- поважати конфіденційність отриманої чи представленої в процесі професійної діяльності інформації.

- оберігати конфіденційність інформації, отриманої від колишнього чи нинішнього клієнта;

- не повинен розголошувати чи використовувати таку конфіденційну інформацію, спричиняючи шкоду клієнту чи для отримання особистої фінансової вигоди, крім тих випадків, коли клієнт представив таку інформацію для загального використання або дав ясне погодження на її розголошення.

-не повинен використовувати інформацію про клієнта з метою отримання фінансової чи іншої вигоди; Повинні відповідально ставитися до процесу збирання , оброблення та поширення інформації. Неупередженість, уникнення конфлікту інтересів, уважна перевірка джерел інформації, точність і акуратність при збиранні матеріалу є гарантією того,що вони чесно виконують роботу.

31.Моральні установки особистості як етико-психологічний фактор рекламної діяльності.

Етичні правила для виробників реклами товарів обмеженого користування: не забувати вміщувати попередження про шкоду паління; не рекомендувати ліки, що дозволено продавати лише за рецептом лікаря (психотропні або наркотичні речовини) в немедичних виданнях; не рекламувати методи профілактики, діагностики, лікування, терапевтичні ефекти без дозволу Міністерства охорони здоров’я України; не гарантувати абсолютного ефекту від ліків; не давати надії хворим на невиліковні або важковиліковні хвороби; не рекламувати порнографічні предмети та друковану порнопродукцію; не рекламувати зброю, військову техніку, озброєння; не вживати означальних слів найкращий, тільки, лише, абсолютно, єдиний і под.; не рекламувати нетрадиційні методи лікування без ліцензії-дозволу на діяльність цілителів. Пристойність та непристойність як елемент реклами. Використання спекулятивних тем у рекламі (зелена тема; дитяча тема; жіноча тема; еротична тема); «отруйна реклама» (реклама шкідливих товарів); «порівняльна реклама» (співставлення рекламованого товару). Етичні заборони: поширення реклами на заборонені товари (зброю, наркотики, сексуальні послуги); дискримінація за ознаками походження, соціального, майнового стану, расою, національністю, статтю, мовою, ставленням до релігії, ідеології, місцем проживання, партійністю, професією; спонукання до дій, що можуть завдати шкоди здоров’ю чи життю людей, довкіллю, спричинити злочин; використання прийомів, методів, засобів, що діють на підсвідомість людей; використання державної символіка України та інших країн; рекламування несертифікованих та неліцензованих товарів, що потребують таких документів; використання імені або зображення людини без її згоди; імітація іншої реклами.