- •3.Морально-етичний кодекс фахівця в галузі реклами та зв’язків з громадськістю
- •10.Соціальна орієнтованість фахових критеріїв етики і моралі.
- •11.Вчинок як критерій моральних якостей фахівця в умовах свободи вибору.
- •12.Основні етичні принципи діяльності рекламіста.
- •13.Специфіка професійної моралі та професійної етики фахівця зв’язків з громадськістю
- •16. Пропагандистські функції рекламіста і пр- фахівця в колі етико-правових засад і принципів.
- •17.Моральні засади рекламіста в умовах конфлікту інтересів у сфері економіки та політики.
- •18.Фрілансинг як етична проблема. Кодекс праці фрілансера.
- •25.Етичні принципи збереження конфіденційності інформації в пр-діяльності? Якими є режими домовленостей про оприлюднення інформації
- •26.Етичні норми втручання фахівця із зв’язків з громадськістю у приватне життя громадян при роботі з інформацією?
- •27. Робота з чутками як один із методів інформаційно-аналітичної діяльності в сфері зв’язків з громадськістю: етичний аспект.
- •29.Конфлікт інтересів у фаховій практиці рекламіста та фахівця із зв’язків з громадськістю.
- •30.Основні критерії і правила поведінки рекламіста й фахівця із зв’язків з громадськістю при збиранні інформації в умовах екстремальних ситуацій.
- •31.Моральні установки особистості як етико-психологічний фактор рекламної діяльності.
- •32. Оманлива реклама: світова практика контролю
- •34.Концепція соціально-етичного маркетингу і проблеми психології особистості
- •35.Законодавчий та Конституційний захист громадян України щодо морально-етичних порушень в галузі реклами.
- •36.Поняття психологічної безпеки реклами в аспекті морально-етичних проблем.
- •37.Основні принципи психологічної безпеки реклами: морально-етичних агальні вимоги.
- •39.Морально-етичні загрози в сфері психологічної безпеки реклами.
- •40.Актуальність і організація психологічного моніторингу реклами як методу убезпечення загроз в інформаційно-психологічній сфері
- •41.Професійне (кадрове) забезпечення психологічної експертизи реклами.
- •42.Сутність і природа спілкування. В чому його специфіка як типу людських стосунків?
- •43.Моральна культура спілкування: етнонаціональних контекст.
- •44.Суть моральних передумов спілкування: повага, співчуття, гуманність, альтруїзм, милосердя і їх роль в професійній діяльності.
- •45.Моральний аспект культури спілкування і її форми морально-етичного характеру: цінності, норми, звичаї, традиції.
- •46.Ввічливість як характерологічна складова особистості, її роль в службових стосунках.
34.Концепція соціально-етичного маркетингу і проблеми психології особистості
Концепція соціально-етичного маркетингу сформувалася на початку 80-х років і заснована на ідеї, що пріоритет необхідно надавати загальнолюдським інтересам. Маркетинг зобов'язаний здійснювати баланс між потребами і бажаннями споживачів, цілями виробників і довгостроковими інтересами суспільства .
Ця концепція виникла під впливом багатьох зовнішніх чинників, зокрема погіршення якості довкілля,обмеженості природних ресурсів, приросту населення.
Концепція вимагає збалансування усіх трьох чинників:
прибутків підприємства;
споживчих потреб цільової групи;
інтереси суспільства.
В умовах соціально-етичного маркетингу мають враховуватися інтереси суспільства. Так, реклама не має маніпулювати і викликати психологічні проблеми особистості. Найчастіше індикаторами психологічних проблем виступають негативні емоції (страх, тривога, стрес), психічні стани (напруження, втома, тривожне очікування, хвилювання, дратівливість), особливості поведінки (невдачі, помилки, конфлікти), результати діяльності (низька продуктивність, брак, аварії). Відомо, що рекламісти часто полюбляють використовувати, наприклад, невдачі людей, для стимулювання збуту.
35.Законодавчий та Конституційний захист громадян України щодо морально-етичних порушень в галузі реклами.
Захист громадян України щодо морально-етичних порушень в галузі реклами здійснюється такими нормативними актами, як:
Конституція України. Оскільки, цей нормативний акт має вищу юридичну силу, то реклама не має порушувати статей закріплених в даному документі. Зокрема ст. 15, 21, 24,28,33,34,35.36,41,54.
Закон України «Про рекламу». Так, у ІІ розділі вказані загальні вимоги до реклами, в яких вказується, що реклама не повинна порушувати певних морально-етичних норм ( ст.. 7 «Принципи реклами», ст..8 «Загальні вимоги до реклами» , ст.. 20 « Реклама і діти»). Останній , четвертий розділ так і називається «Контроль за дотриманням та відповідальність за порушення законодавства про рекламу». В цьому розділі вказано, що контроль за дотриманням покладений ( у межах своєї компетенції) на Антимонопольний комітет, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Закон про Захист суспільної моралі . В даним законом регулюється обіг і розповсюдження інформації, яка зможе нашкодити суспільній моралі. Даним законом забороняється виробництво та розповсюдження реклами, яка пропагує жорстокість, насильство, шкідливі звички, неповагу до святинь поширення порнографії, дискримінацію за національною, релігійною ознакою. Стаття 14 цього закону регулює рекламну діяльність та її особливості при реалізації продукції сексуального чи еротичного характеру. Державний нагляд за додержанням цього закону у межах своєї компетенції здійснюють: МОЗ України, МОН України, Міністерство юстиції України, ГПУ,Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі.
Також, частково захист громадян щодо морально-етичних порушень в галузі реклами частково підпадає під компетенцію законів «Про захист прав споживачів»; «Про інформацію»; « Про телебачення і радіомовлення».