2.2. Програма формуючого експерименту

Формуючий експеримент – це особливий метод психологічного дослідження, який полягає у тому, що дослідник певним чином будує навчання (виховання) досліджуваного з метою отримати певні зміни у психіці.

У нашому випадку нам необхідно покращити рівень розвитку пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку та надати батькам основну інформацію про розвиток пізнавальних процесів у їхніх дітей.

У експериментальному дослідженні брала участь експериментальна група ДНЗ «Краплинка» сщ. Кам’яний Міст у кількості 20 чоловік. Віковий діапазон від 5 до 6 років. Експеримент проходив з 24 січня по 25 квітня 2012 року.

Принципи, на яких будувалась розвиваюча робота, наступні:

1. Поетапна передача дітям ігрових вмінь, що ускладнюються в процесі спільної діяльності дорослого з дітьми.

2. Заохочення експериментатором дитячої ініціативи.

3. Використання не збагаченої ігрової обстановки. Тобто пропонується використовувати не готові іграшки, а їх замінники. Діти повинні будуть самі шукати ті предмети, які їм підходять.

4. Орієнтація дошкільників на спільну ігрову діяльність, спілкування в процесі гри, створення та реалізація творчих задумів.

Розвиваюче заняття №1. Розвиток мовлення дитини дошкільного віку.

Для покращення розвитку мовлення у дітей дошкільного віку існує безліч вправ. Ми обрали розвиваючі ігри під назвою «Приказки і скоромовки» та «Інтерв’ю».

Суть першої полягає в тому, що дітям було запропоновано промовляти приказки та скоромовки, намагаючись як можна чіткіше та скоріше вимоляти слова. Усі діти з задоволенням виконували завдання, крім одного хлопчика. На питання чому він не грається з усіма, він відпові, що дуже сумує за мамою. Але експериментатору вдалося заговорити його так, що він вже через 15 хвилин з задоволенням промовляв за усіма цікаві дитячі скоромовки. Ця вправа благотворно позначається на розвитку мовного апарата, а також добре впливає на дикцію, а заодно і збагачує словниковий запас.

Наступна гра під назвою «Інтерв’ю» Дана вправу направлено на те, щоб навчити дитину давати чіткі розгорнуті відповіді і будувати правильні діалоги. За допомогою цього цікавого для більшості дітей заняття можна навчити малюка формулювати питання, висловлюючи в них головну думку. Проводити заняття подібного роду можна з дитиною у віці вже від 4 років. Для цього слід запропонувати їй зіграти в гру: дорослий повинен бути відомою людиною (лікарем, письменником, музикантом, актором), а дитина - журналістом, який бере у нього інтерв'ю. Перед початком гри слід разом з дитиною підготувати список питань. У дитини слід запитати, що цікавить саме її?  Під час вправи розвивається пам'ять, з'являються соціальні навички, вдосконалюється словниковий запас і вміння вести діалог. Дитина повинна навчитися: задавати питання так, щоб той, у кого він бере інтерв'ю, давав йому розгорнуту повну відповідь. Також можна помінятися ролями з дитиною і взяти інтерв'ю у неї. 

Розвиваюче заняття №2. Розвиток пам’яті.

Для покращення розвитку пам’яті ми використали комплекс вправ на розвиток мимовільної, довільної, зорової, слухової та образної пам’яті. Також ці вправи націлені і на розвиток інших пізнавальних процесів, без яких не можливий розвиток пам’яті: сприймання, уваги, уяви, наочно-образного мислення, а також класифікації і угрупування. При проведені даних занять враховувалися індивідуальні особливості кожної дитини і підбирався індивідуальний підхід.

Перше з цих завдань називається «Гра в слова». Експериментатор зачитує дитині ряд слів, а потім пропонує їх пере назвати декілька разів. Є декілька варіантів різних слів. Якщо один з варіантів не дуже добре відтворюється дитиною, то можна використати інший або взагалі використати усі варіанти, але з деяким проміжком у часі.

Наступне завдання має таку ж назву, але декілька інший зміст. Дитині так само як і в попередньому занятті пропонується ряд слів, які треба відтворити, але додається додаткова умова: знайти спільне між цими словами (наприклад букву «с» на початку слова). При цьому від дитини не потрібно вимагати відразу правильної відповіді. Також не можна підказувати. Нехай дитина подумає, порівняє слова, відчує слово. Ця робота також важлива не тільки для розвитку пам’яті, але і для розвитку інших розумових здібностей, особливо мови.

Третє завдання з серії для розвитку пам’яті називалося “Гра у вірші». У цій вправі потрібно дитині розповісти історію про героїв відомого мультфільма «Пригоди Віні Пуха». У цій історії П’ятачок отримав у подарунок м’яч і вигадав про нього пісеньку (зачитується). Дитині необхідно пригадати усіх героїв мультфільма і вигадати як кожен із них співав би, якби опинився на місці П’ятачка. Якщо дитина не може згадати тембри голосів певних героїв – то можна подивитися сам мультик.

Останнє завдання має назву схожу з попереднім «Ігри із віршами». Тут дитині зачитується вірш, після чого треба запитати про що він, що в ньому робить герой цього вірша, навіщо він це робить та що йому допомагає це робити. Також пропонується після вправи спробувати вивчити цей вірш. Є декілька варіантів віршів.

Розвиваюче заняття №3. Розвиток уваги.

Для розвитку уваги досліджуваних нами було запропоновано їм наступні заняття:

1. Гра «Що змінилося?». Суть цієї гри полягає в тому, що перед дитиною на столі розставляється ряд предметів. Дитині пропонується запам’ятати їх. Після чого предмети накриваються, дитина відвертається, а предмети тим часом переставляються на інші місця. Коли дитина обертається вона повинна сказати, які предмети де лежали. Правильні відповіді оцінюються в балах. А в кінці цієї гри, коли усі діти пройдуть її, обирається переможець, той у кого більше балів. Змагальний момент відіграє роль стимула у даному завданні, так я к діти намагаються наввипередки запам’ятати більше ніж хтось інший.

2. Вправа на розвиток стійкості та переключення уваги. Дитині зачитується ряд слів і пропонується при називанні певного слова видавати відповідний жест (наприклад: ліжко – плескання в долоні), а потім при називанні ще якихось слів видавати інший відповідний жест. Таким чином додавати складності завданню з кожним разом. Ця вправа тренує переключення уваги. Стійкість уваги дитини тренується таким чином: дитині треба дати газету чи журнал і запропонувати викреслити у рядку якусь одну букву. Додаючи складності треба запропонувати паралельно підкреслити іншу букву. Обов’язково треба хвалити дитину, якщо вона правильно виконує завдання, але ні в якому разі не сварити, а навпаки допомогти або підбадьорити.

3. Гра «Знайди відмінності». В наш час існує безліч таких малюнків. Завдання полягає в тому, що дитині пропонується два схожих, але з відмінностями, малюнки. Їй треба знайти певну кількість відмінностей. Також можна запропонувати дитині два малюнка, які мають дещо безглуздий зміст і їй треба буде знайти невідповідності.

4. Гра «Загадки». У цій грі експериментатор зачитує дітям загадки, в яких робить наголос на властивостях або характеристиках певних предметів або тварин. Дитині необхідно за низкою ознак виділити предмет. Також необхідно запропонувати дитині самостійно скласти загадку про цей самий або інший предмет. Треба заохочувати будь-яку спробу дитини скласти загадку, навіть саму примітивну, адже для цього її віку це завдання доволі важке.

Розвиаюче заняття №4. Розвиток мислення.

Для розвитку мислення дітей дошкільного віку ми підібрали декілька цікавих завдань. Перше з низ називається «У що з цим можна грати?». Дитині пропонується декілька предметів неоднозначного призначення і їй треба придумати, що з цим предметом можна робити. Наприклад з паличкою можна: міряти температуру, мішати суп або катати тісто і т.д. Треба, щоб дитина навчилася виділяти схожість по формі, кольору з якимись функціональними предметами. Ця вправа розвиває творче мислення, вміння заміщати одним предметом інші.

Наступна гра називається «Покажи по-різному». У ції грі діти вчаться операції порівняння, а також розвивають свою уяву. Їм пропонується стати в коло, експериментатор говорить уявити їм, що вони проходять високі ворота – тоді вони йдуть як і раніше, якщо низькі – пригинаюються. Якщо хтось невчасно пригнувся, той виходить з гри. Так само можна пропонувати пари слів важкий-легкий, швидкий-повільний і т.д. Таким чином у цій грі діти ще й вчаться розрізняти слова-антоніми.

Остання гра з обраної нами серії називається «Ялина, ялинка, ялиночка». У цій грі ведучий пропонує дітям «піти до лісу» — діти йдуть залою. Ведучий розповідає: «У лісі стоять високі ялини — станьте рівно, як ці стрункі ялини, підтягніться, випряміться». Діти зупиняються, приймають позу правильної постави (голова, тулуб, ноги випрямлені) і розводять руки — «гілки» — трохи вбік, долонями вперед.

«Підемо далі в ліс, подивимося, чи є у високої ялини сестрички». Діти йдуть за педагогом. Він зупиняється: «От і сестрички ялини — ялинки, вони нижчі, але такі ж стрункі». Потім ведучий пропонує дітям стати, як ялинки: прийняти правильну поставу, але в напів-присіді.

«Підемо, діти, пошукаємо ще сестричок ялин. Ось вони, зовсім малі, але й удалі: гарні й теж стрункі». Ведучий просить дітей «стати маленькими ялиночками». Діти сідають навпочіпки, тримають голову прямо, спина випрямлена, долоні трохи розведені в боки. Гра повторюється кілька разів. Після того як діти засвоять рухи, ведучий пропонує їм відповідно до команди прийняти необхідне положення тіла (ялини, ялинки, ялиночки). Найуважніші отримують жетони. У цій грі тренується правильна постава, зміцнюються м’язи тулуба і кнцівок, тренується увага та дія порівняння.

Розвиваюче заняття №5. Розвиток уяви.

На першому занятті, яке спрямоване на розвиток уяви дітям була зачитана казка про Білосніжку. Після того як була зачитана казка провелося обговорення її. Усі діти говорили, що у них вдома є такий мультфільм. Потім дітям було запропоновано зіграти цю казку в ролях. Процес розподілу ролей був дуже цікавим. Дві дівчинки постійно сварилися, хто буде Білосніжкою, а хто відьмою. В результаті ні одна з дівчаток експериментальної групи не захотіли її грати і тому екпериментатор взяла цю роль собі, чому діти дуже зраділи. Коли ролі вже були розподілені діти не знали з чого починати. Коли прозвучала команда «Починаємо!», вони тільки стояли і здивовано дивилися, але згодом коли вже розігралися, всім дуже сподобалося і вони раділи, особливо у тих сценах, де були задіяні усі. Дуже сміялися над тим, як експериментатор виконувала свою роль.

На наступному занятті дітям булозапропоновано зіграти в «Магазин», тим більше, що в дитячому садку були іграшки, які підходили для цієї гри. Діти вже після гри в «Казку» самостійно почали розподіляти ролі і вигадувати сюжет гри. Вони придумали, що буде маленький торговий центр, де буде декілька магазинів з різними товарами. Де з іграшками, де з продуктами, де з одягом або книжками. Було декілька продавців, покупці, а також, що виявилося цікавим одна дівчинка запропонувала бути прибиральницею в цих магазинах. Згодом виявилось, що її матір також працює прибиральницею. Дітям дуже сподобалася така гра.

Одним з варіантів, запропонованих нами була гра у «Сім’ю». Діти швидко, без допомоги експериметатора розібрали ролі, навіть їй запопонували грати бабусю. Визначилось декілька сімей. Одна з них була без дітей. Усі інші мали по 2-3 дитини у сім’ї. Діти з задоволенням біля 40 хв. Грали в цю гру, поки їм не набридло і деякі не почали сваритися. Закінчили гру ми спокійно і домовилися зустрічатися частіше.

На батьківських зборах у садочку нам виділили час, який ми використали для проведення просвітницько-навчальної лекції для батьків «Пізнавальні процеси дітей дошкільного віку». Майже усі батьки були присутні і зацікавилися даною темою. Після проведення деякі батьки підходили, задавали питання. Нами було роздруковано ряд ігрових занять і роздано батькам для самостійного заняття з їхніми дітьми.

Також нами була висвітлена програма розвитку дітей старшого дошкільного віку. У цій програмі нами було виділено чотири основних напрямки:

1. Завдання ігрової діяльності;

2. Завдання пізнавального розвитку дитини;

3. Мовленєвий розвиток;

4. Загальні орієнтири щодо компетентності дитини.

Ці завдання були висвітлені саме зі сторони розвитку дитини у сім’ї. Батьки уважно слухали інформацію і записували деякі положення для себе.

Після проведення експериментального дослідження вихователь помітила, що діти стали трохи активнішими у навчальних заняттях, а батьки стали у ільшій кількості ходити на збори і почали розпитуванти один одного про розвиток своїх дітей.