Висновки до розділу 2

1. Для попереднього діагностичного обстеження нами було обрано такі пізнавальні процеси як пам’ять, увага, уява, мислення та мовлення.

2. У ході попереднього діагностичного обстеження дошкільників нами було з’ясовано, що більша частина дітей мають середній рівень розвитку пізнавальних процесів.

3. Аналізуючи результати анкетування серед батьків нами було виявлено, що батьки намагаються якомога краще займатися зі своїми дітьми. 30% самостійно і так само 30% співпрацюють з ДНЗ. 60% батьків частково ознайомлені з пізнавальними процесами, а 10% добре знають їх особливості у дошкільників.

4. Формуючий експеримент дав позитивні результати. В експериментальній групі покращилися результати у багатьох дітей. З середнього рівня деякі діти перейшли на високий, а з низького на середній.

5. Після проведення лекцій серед батьків вихователі помітили значно кращу активність батьків та їх інтерес до своїх дітей став набагато більший. Крім того вихователі помітили значні покращення серед вихованців, у їх успіхах.

6. Після проведення експериментального дослідження нами було запропоновано батькам ряд рекомендації щодо кращого розвитку пізнавальних процесів у їх дітей.

7. Найважливішим досягненням нашого експерименту було підтвердження гіпотези. Успішне та відповідальне батьківське виховання є запорукою гарного розвитку пізнавальних процесів у їх дітей-дошкільників.

Загальні висновки

1. Дошкільний вік – це важливий етап у розвитку майбутньої особистості. Саме в цьому віці потрібно активно слідкувати за рівнем розвитку дитини, адже це є запорукою майбутнього успішного навчання у школі та дорослого життя.

2. Розрізняють декілька основних пізнавальних процесів: відчуття, сприймання, пам’ять, увагя, уява, мислення та мовлення.

3. Роль матері та батька у розвитку дитини є найважливішою, адже саме починаючи з сім’ї вібувається первинна соціалізація, формується світогляд, встановлюються цінності, формується та розвивається особистість.

4. Сучасні батьки намагаються приймати активну участь у розвитку, вихованні та навчанні своїх дітей, зокрема, за допомогою літератури, досвіду старших поколінь, інтернет-джерел, телепередач та інших джерел інформації.

5. Для проведення дослідження нами було обрано 40 дітей до експериментальної та контрольной груп (по 20 осіб) з їх батьками (по 20 осіб), визначено мету, завдання, цілі дослідження.

6. Також було обрано ряд методик на визначення рівня розвитку пізнавальних процесів у дошкільників; розроблено анкету для батьків; відібрано серію розвиваючих ігор для дошкільників та проведено навчально-просвітницьку роботу серед батьків досліджуваних.

7. У ході попереднього діагностування було виявлено, що більшість дітей мають середній рівень розвитку пізнавальних процесів. Також при попередньому обстеженні ми опитали батьків і визначили, що більшість з них намагаються різними способами розвивати своїх дітей: самостійно, у співпраці з ДНЗ або співпраці з старшим поколінням. Майже всі батьки були б не проти дізнатися як підвищувати рівень розвитку пізнавальних процесів у свої дітей.

8. Діти з задоволенням виконували експериментальні завдання, грали в розвиваючі ігри та вчилися. Батьки в свою чергу намагалися якомога більше запам’ятати з лекцій та, зі слів вихователів, почали приймати активнішу участь у житті своїх дітей.

9. Після проведення повторного діагностування в обох групах були помітні значні покращення у дітей експериментальної групи, на відміну від дітей контрольної групи, у яких відбулися незначні зміни.

10. Беручи до уваги терміни проведення дослідження та отримані результати, можна зробити висновок, що подальші заняття дадуть більш значущі зміни. Вони залежать безпосередньо від батьків дітей.

11. Після проведення експериментального дослідження нами було розроблено рекомендації для батьків, які допоможуть їм надалі розвивати пізнавальні процеси у їх дітей.

12. Значним досягненням нашого дослідження стало підтвердження поставленої на початку дослідження гіпотези, що батьківське виховання має найбільший вплив на розвиток дитини, зокрема пізнавальних процесів дошкільника.