Висновки до розділу і

1. Дошкільне дитинство – це найбільш відповідальний період у пізнавальному розвитку дитини.

2. Виділяють такі пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, пам’ять, увагу, уяву, мовлення та мислення.

3. Провідна роль у розвитку дитини належить дорослим. Тепло, турбота батьків і їх вимогливість, продиктовані любов'ю, повинні сприяти розвитку позитивної самооцінки, а холодні, ворожі відносини призводять до протилежного ефекту.

4. Від стосунків батька і матері до своєї дитини багато в чому залежить процес формування його особистості. Світогляд, становлення характеру, моральні основи, ставлення до духовних і матеріальних цінностей в першу чергу виховуються у дітей батьками. А залежить цей процес багато в чому від того, як задовольняються в сім'ї основні потреби дитини, наскільки правильно з точки зору його розвитку та виховання виявляються батьківські позиції.

5. Сучасні батьки намагаються відповідально ставитися до виховання, навчання та розвитку своїх дітей. Читають відповідну літературу, співпрацюють з ДНЗ та радяться зі своїми батьками.

Розділ 2. Експериментальне дослідження ролі батьків у пізнавальному розвитку дошкільника

2.1. Зміст експериментального дослідження

Важливо зазначити, що для діагностування певного рівня розвитку психічних властивостей дитини, її інтелектуального розвитку, спеціальних здібностей, особистісних якостей індивіда та будь-якого іншого аспекту психологічної дійсності психолог повинен володіти відповідними методами та методиками.

Дослідники вказують на те, що для того, щоб отримати достовірні і надійні результати дослідження необхідно, щоб психодіагностичні методи, які використовуються в дослідженні були науково обґрунтованими. методи повинні відповідати вимогам: валідність, надійність, однозначність і точність.

Як правило, конкретні експериментальні процедури, що приміняються в психологічних дослідженнях, будуються та грунтуються на основі тих чи інших методичних прийомах та принципах, що розроблені в психології. Так для вивчення певних характеристик особливостей поведінки та особливостей особистості, що включають детальну інструкцію для досліджуваних, чітко задану послідовність пред’явлення експериментального матеріалу та ін. Ці способи являють собою певні узагальнені схеми майбутньої експериментальної процедури, які досліднику треба конкретизувати у відповідності з цілями та задачами дослідження, місцем та часом його проведення, віковими, професійними та іншими особливостями досліджуваних.

Психологи доводять, що крім методики, що застосовується, на результати психодіагностики впливає ситуація, її розуміння досліджуваним, отримувана ним інструкція, а також особистість і поведінка самого дослідника під час тестування Дослідник приступаючи до вирішення теоретичної чи практичної задачі, має перш за все вміти бачити проблему вцілому, вміти виділяти соціально-психологічну проблематику з загальної сукупності, наприклад, педагогічних проблем, формулювати цілі та задачі дослідження в кожному окремому випадку. Обираючи той чи інший метод, дослідник має чітко усвідомлювати його переваги та недоліки що приміняються до вже вивченої сфери уявлень, вміти комбінувати різноманітні методи, перевіряючи їх за допомогою отримуємих висновків та даних, знати межі переносу експериментальних результатів на поведінку людини в звичайній ситуації. Успішне проведення психологічного дослідження можливе лише у випадку хорошого знання теорії та методології вікової, загальної психології.

Психологи стверджують, що на сьогоднішній день із всіх існуючих методик найпоширенішими є тести, котрі визначаються, як короткі стандартизовані проби, випробування, які дозволяють в обмежений період часу отримати характеристики індивідуально-психологічних особливостей людини за певними параметрами. Важливо зазначити, що різні дослідники виділяють різноманітні типи тестів. За змістом виділяють декілька груп тестів: тести інтелекту, тести здібностей, тести досягнень і особистісні тести. Сучасні тести частіше за все створюються у вигляді бланкових методик.

Варто пам’ятати, що психолог несе всю відповідальність за моральні збитки, в тому числі за збитки для соматичного і нервово-психічного здоров’я, які можуть бути завдані досліджуваному при неправильному проведенні психодіагностичного обстеження. Тому проводити обстеження має право тільки кваліфікований і підготовлений спеціаліст, який має дотримуватись професійно-етичних принципів психодіагностики

Отже, при використанні будь-яких методів та методик у психологічному дослідженні потрібно брати до уваги певні вимоги, що до них висуваються. Методика повинна бути валідною, надійною, точною і однозначною. Також при проведенні дослідження потрібно враховувати саму ситуацію дослідження, індивідуальні особливості досліджуваного, розуміння ним інструкції, вимог завдання, ставлення до дослідження. На результати впливає особистість дослідника. При організації дослідження варто спиратися на різновиди методик, які класифікуються в залежності від змісту дослідження. Зокрема виділяються тести інтелекту, тести здібностей, тести досягнень, особистісні тести. Важливо у дослідженні дотримуватись професійно-етичних норм і правил психодіагностики та соціально-етичних принципів, оскільки дослідник несе повну відповідальність за наслідки впливу дослідження на психічне здоров’я людини.

Для вивчення особливостей пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку існує безліч методів і методик їх діагностики. Необхідно зауважити, що багато методик діагностики можуть застосовуватися і в розвитку пізнавальних процесів. Діагностика пізнавальних процесів дозволяє виявити відмінні особливості розвитку пізнавальних процесів у дошкільників, а так само рівень їх сформованості. Результати діагностики дозволяють розробляти корекційні та розвиваючі програми для формування пізнавальних процесів у разі їх недостатнього розвитку.

У діагностичному обстеженні брали участь діти двох дошкільних навчальних закладів: контрольна група – діти 5-6 років ДНЗ «Сонечко» с. Катеринка та їх батьки у кількості 40 осіб (20 дітей та 20 батьків), а також експериментальна група – діти 5-6 років ДНЗ «Краплинка» сщ. Кам’яний Міст у кількості 40 осіб (20 дітей та 20 батьків).

Мета дігностики – дослідити рівень розвитку пізнавальних процесів дітей старшого дошкільного віку, а також дізнатися яким чином батьки ставляться і що роблять для їх розвитку.

Основні завдання дослідження:

1. Визначити рівень розвитку мислення, мовлення, уваги, уяви та пам’яті дітей за допомогою обраних методик;

2. Опитати батьків щодо їх ставлення до розвитку пізнавальних процесів у їхніх дітей;

3. Провести розвивальну роботу з дітьми;

4. Провести лекційну роботу з батьками;

5. Провести бесіду з вихователями обох груп;

6. Провести повторне діагностування в обох групах;

7. Порівняти результати проведених методик;

8. Розробити рекомендації батькам для покращення рівня розвитку пізнавальних процесів у їхніх дітей.

Експериментальне дослідження, проведене нами проходило в чотири етапи:

I етап. Констатуючий експеримент. До нього входять методики на визначення рівня розвитку пізнавальних процесів. Для проведення діагностичного обстеження пізнавальних процесів у дітей-дошкільників контрольної та експериментальної груп ми обрали ряд методик, які допомагають визначити рівень розвитку таких пізнавальних процесів як мислення, мовлення, пам’ять, увага та уява. Це такі:

• методика діагностики розвитку мовлення під назвою «Словникова мобільність». Дана методика призначена для визначення рівня розвитку словникового запасу дітей 4-7 років, а також здатності до використання у своїй промові засвоєної лексики. Методика складається з 6 завдань, що мають певну спрямованість. Кожне завдання оцінюється балами і інтерпретується в залежності від отриманого результату (Див. Додаток Б)

• методика діагностики розвитку пам’яті. Методика складається з двох серій експериментів.У першій серії випробовуваним пропонувалося уважно розглянути по черзі 10 кольорових цифр і після назвати ті з них, які запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової мимовільної пам'яті. У другій серії експерименту випробовуваним пропонувалося запам'ятати 10 цифр, які показувалися по черзі, і після показу випробовуваним також пропонувалося назвати ті цифри, які вони запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової пам'яті (Див. Додаток В).

• методика вивчення уваги дитини «Знайди і викресли». Методика «Знайди і викресли» призначена для визначення продуктивності і стійкості уваги. Полягала в тому, що дитині показують малюнок, на якому у випадковому порядку дано зображення простих фігур: грибок, будиночок, відерце, м'яч, квітка, прапорець. Дитині потрібно закреслювати певні предмети, названі експериментатором і при команда «стоп» зупинитися і показати, який предмет вона бачила останнім. Далі за певною формулою обчислюється загальний показник розвитку продуктивності і стійкості уваги (Див. Додаток Г).

• методика діагностики мислення дошкільників «Логічні завдання». Методика розроблена А. 3. Заком у формі «мозкового штурму» і призначена для діагностики рівня сформованості теоретичного аналізу і внутрішнього плану дій у старших дошкільників. Результати дослідження дозволяють встановити ступінь розвитку теоретичного способу вирішення завдань в цілому, зробити висновок про особливості формування у дитини такого інтелектуального уміння, як міркування, тобто яким чином дитина може робити висновки на основі тих умов, які пропонуються йому в якості вихідних, без залучення інших міркувань, пов'язаних з ситуативною, а не змістовною стороною умов. Методика може мати як індивідуальне, так і фронтальне використання. Орієнтовний час роботи: 30 - 35 хвилин. Методика складається з 22 логічних завдань, які визначають рівень розвитку уміння зрозуміти навчальне завдання, уміння планувати свої дії та уміння аналізувати умови завдання (Див. Додаток Д).

• Діагностика уяви за допомогою теста «Вільний малюнок», запропонованого авторами Г.А. Урунтасовой, Ю.А. Афонькіним та Л.Ю. Суботіною. Дитині пропонується намалювати Що-небудь незвичайне за 4 хвилини, після чого малюнкові дається оцінка за певними критеріями (Див. Додаток Е).

Для більш повної картини про розуміння батьками своєї відповідальності за розвиток своїх дітей та про їх уявлення правильного розвитку пізнавальних процесів у їх дітей, батькам обох досліджуваних груп було запропоновано відповісти на питання спеціально розробленої нами анкети (Див. Додаток Є).

ІІ етап. Формуючий експеримент. Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є ігрова діяльність. Важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок. Саме тому основним методом нашого формуючого експерименту було обрано розвиваючі ігри.

Для розвитку мовлення було обрано такі ігри «Приказки і скоромовки», «Інтерв’ю”. Для розвитку пам’яті обрано заняття, яке складається з чотирьох ігор, які спрямовані на розвиток різних видів пам’яті: довільної, мимовільної, зорової, слухової, образної а також, частково, інших пізнавальних процесів, без яких не можливий розвиток пам’яті. Для розвитку уваги - гра "Що змінилось?", вправа на розвиток стійкості та переключення уваги, картинки "Знайди відмінності". Для розвитку мислення – ігри: «Загадки» , «Покажи по-різному», «У що з цим можна грати?», «Ялина, ялинка, ялиночка». Для розвитку уяви було проведено чотири заняття – «Казка», «Сім’я» та «Магазин».

Також було проведено повчальну лекцію батькам «Пізнавальні процеси дітей дошкільного віку» та висвітлено програму розвитку дітей дошкільного віку.

ІІІ етап. Констатуючий експеримент другого порядку. На даному етапі нашого дослідження було проведено повторне діагностування таких психічних процесів, як пам’ять, увага, уява, мислення та мовлення. Результати діагностики були внесені до таблиць.

ІV етап. Порівняльний аналіз констатуючого експерименту першого та другого порядку. На цьому етапі результати констатуючого експерименту другого порядку порівнювалися з результатами констатуючого експерименту першого порядку, розглядалося чи відбулися зміни у показниках розвитку певних пізнавальних процесів та наскільки вони суттєві.

V етап. На останньому етапі нашого дослідження нами були складені рекомендації батькам, які допоможуть їм сприяти розвитку пізнавальних процесів у їх дітей.

Аналіз результатів анкетування батьків. В анкетуванні брали участь 18 батьків з експериментальної групи та 15 – з контрольної. Переглянувши анкети, заповнені батьками контрольної та експериментальної груп, та провівши бесіду з вихователями, можемо зробити наступні висновки. В середньому третина батьків обох груп регулярно відвідують батьківські збори, освідомлені з успішністю своїх дітей та взаємодіють з дошкільним навчальним закладом, тому не мало знають про рівень розвитку психічних процесів своїх дітей. Але, на жаль, більшість батьків через брак часу, безвідповідальність та інші причини не можуть так ретельно слідкувати за розвитком своїх дітей.

60% опитуваних батьків приблизно знайомі з поняттям пізнавальних процесів ще зі школи або ВУЗу. А 10% спеціально шукали інформацію при потребі.

30 % батьків самостійно обирають навчальну літературу для своїх дітей-дошкільників та займаються з ними вдома, при чому 85% з них саме матері. Батьки хлопчиків, здебільшого, можуть займатися фізичним вихованням своїх чад. Також, невеликий процент (15%) маючи доступ до інтернету, користуються онлайн-тестами та розвиваючими іграми.

Майже половина усіх батьків у повсякденному житті намагаються підручними засобами вдосконалювати розвиток тих чи інших пізнавальних процесів.

Серед опитуваних трапляються такі сім’ї (35%), де є старші брати чи сестри, які навчаються в школі і якимось чином також впливають, на думку батьків, на розвиток молодших. Звичайно цей варіант не найбільш ефективний, але, як ми знаємо провідним видом діяльності дошкільника є гра, і тому саме в процесі гри дитина найбільше запам’ятовує та вчиться – несвідомо.

Також багато батьків (75%) відповіли, що регулярно намагаються вивчати якісь вірші, приказки, скоромовки, а також навчають новим словам і правильній їх вимові. Серед опитуваних батьків, нам до уваги припала одна матуся, яка відповіла, що її донька з трьох років вичає та співає самостійно пісні.