- •Оглавление
- •Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- •Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері 99
- •Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 107
- •Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
- •1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
- •2. Організація державного управління у сфері економіки
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки
- •4. Державний контроль у сфері економіки
- •Глава 2 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері фінансів
- •1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
- •2. Організація державного управління у сфері фінансів
- •3. Державна податкова служба в Україні
- •4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
- •5. Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- •Глава 3 Державне управління банківською системою
- •1. Загальна характеристика банківської системи як об'єкта державного управління
- •2. Національний банк України як суб'єкт державного управління
- •3. Основні напрями державного впливу Національного банку України на банківську систему
- •4. Система банківського нагляду
- •Глава 4 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері реалізації митної політики
- •1. Загальна характеристика митної політики України
- •2. Система митних органів
- •3. Особливості державної служби в митних органах
- •4. Види митних режимів
- •Глава 5 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері підприємництва
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •2. Організація державного управління у сфері підприємництва
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва
- •4. Державний контроль у сфері підприємництва
- •Глава 6 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері захисту економічної конкуренції
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
- •3. Антимонопольний комітет України та його органи
- •4. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •Глава7 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері промисловості
- •1. Загальна характеристика промислової політики держави
- •2. Загальні засади організації державного управління промисловістю
- •3. Управління промисловими підприємствами
- •4. Державний контроль у сфері промисловості
- •Глава 8 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері
- •1. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері
- •2. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері
- •4. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •Глава 9 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах транспорту і зв'язку
- •1. Загальна характеристика законодавства
- •2. Організація державного управління у сферах транспорту і зв'язку
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах транспорту і зв'язку
- •4. Державний контроль та нагляд у сферах транспорту і зв'язку
- •Глава 10 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •1. Загальна характеристика державної політики у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •2. Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •4. Державний контроль у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері
- •1. Загальна характеристика державної політики в агропромисловій сфері
- •2. Організація державного управління в агропромисловій сфері
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу в агропромисловій сфері
- •4. Державний контроль та нагляд в агропромисловій сфері
- •Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •4. Державний контроль, нагляд і моніторинг у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •Глава 13 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в окремих міжгалузевих сферах
- •1. Загальна характеристика державного управління міжгалузевими сферами
- •2. Функціональний зміст міжгалузевого управління
- •3. Організація державного управління в окремих міжгалузевих сферах
- •Глава 14 Державна політика та управління у сфері інформатизації
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері інформатизації
- •2. Організація державного управління у сфері інформатизації
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері праці та соціальної політики
- •2. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики
- •3. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики
- •Глава 16 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони здоров'я
- •1. Загальна характеристика державної політики у галузі охорони здоров'я
- •2. Організація державного управління у галузі охорони здоров'я
- •3. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я
- •4. Державний контроль та нагляд у галузі охорони здоров'я
- •Глава 17 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері освіти
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері освіти
- •2. Організація державного управління у сфері освіти
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері освіти
- •4. Державний контроль у сфері освіти
- •Глава 18 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері науки
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері науки
- •2. Організація державного управління у сфері науки
- •3. Роль Вищої атестаційної комісії України у сфері науки
- •Глава 19 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері культури
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері культури
- •2. Організація державного управління у сфері культури
- •3. Здійснення реєстраційно-дозвільних функцій у сфері культури
- •4. Державний контроль та нагляд у сфері культури
- •Глава 20 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •1. Загальна характеристика сфер молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •2. Організація державного управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •3. Сприяння держави участі громадськості у справах молоді, фізичної культури та спорту
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави Глава 21 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері юстиції
- •1. Загальна характеристика державної правової політики
- •2. Організація державного управління у сфері юстиції
- •3. Форми діяльності Міністерства юстиції України
- •4. Державний контроль у сфері юстиції
- •Глава 22 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах безпеки і охорони державного кордону
- •1. Загальна характеристика основ національної безпеки України
- •2. Організація державного управління у сфері безпеки
- •3. Державний кордон та його захист і охорона
- •Глава 23 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері внутрішніх справ
- •1. Загальна характеристика сфери внутрішніх справ
- •2. Організація державного управління у сфері внутрішніх справ
- •3. Міліція — складова частина органів внутрішніх справ
- •4. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ
- •Глава 24 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері оборони
- •1. Загальні засади організації оборони
- •2. Збройні Сили України та військовий обов'язок
- •3. Організація державного управління у сфері оборони
- •4. Контроль у сфері оборони
- •Глава 25 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері закордонних справ
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері зовнішніх зносин
- •2. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- •3. Дипломатична служба
- •4. Державний контроль у сфері закордонних справ
- •Розділ IV Організація виконавчої влади в Автономній Республіці Крим Глава 26 Правові засади організації виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- •Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим
- •Глава 28 Органи виконавчої влади, підвідомчі Раді міністрів Автономної Республіки Крим
- •Глава 29 Державний контроль щодо виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- •Розділ V Адміністративне право і управління в основних сферах місцевого самоврядування Глава 30 Загальна характеристика управлінської спрямованості місцевого самоврядування
- •Глава 31 Управління в господарсько-економічних сферах
- •Глава 32 Управління в соціальній і гуманітарно-культурній
- •Глава 33 Управління у сферах охорони громадського порядку та адміністративно-політичної діяльності
- •Розділ VI Громадські організації та адміністративне право Глава 34 Збільшення різноманітності видів громадських організацій
- •Глава 35 Участь громадських організацій у реалізації функцій органів виконавчої влади
- •Розділ VII Особливості здійснення адміністративної юрисдикції Глава 36 Зміст адміністративної юрисдикції
- •Глава 37 Адміністративна відповідальність фізичних осіб: загальна характеристика чинного законодавства
- •1. Нормативно-правові акти, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних осіб
- •2. Адміністративні правопорушення за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення
- •Глава 38 Адміністративна відповідальність юридичних осіб у різних сферах їх функціонування
- •Глава 39 Особливості адміністративних правопорушень, що підлягають розгляду адміністративними судами
- •1. Подвійна природа адміністративних правопорушень
- •2. Необхідність дотримання принципів реалізації публічно-владних повноважень
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору Глава 40 Вплив європейської інтеграції на національні системи державного управління
- •Глава 41 Орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору
- •Глава 42 Основні принципи права Європейського Союзу
- •1. Походження основних принципів права Європейського Союзу
- •2. Характеристика основних принципів права Європейського Союзу
- •Глава 43 Юрисдикція Європейського суду з прав людини у справах адміністративно-правового характеру
- •1. Загальна характеристика юрисдикції Європейського суду
- •2. Недопущення порушень права особи на справедливий судовий розгляд
- •3. Загальні положення застосування Європейської конвенції з прав людини
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах Глава 44 Організація публічної адміністрації
- •1. Державна адміністрація
- •2. Органи місцевого самоврядування
- •Глава 45 Побудова публічної служби
- •Глава 46 Основні правові форми діяльності публічної адміністрації
- •Глава 47 Контроль за діяльністю публічної адміністрації
- •Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- •Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
3. Сприяння держави участі громадськості у справах молоді, фізичної культури та спорту
Особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних громадських організацій та державні гарантії забезпечення їх діяльності визначає законодавство України.
Молодіжні громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема: молодіжні та дитячі громадські організації зобов'язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству; інформація, що міститься у статутах, про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов'язана з діяльністю молодіжних та дитячих громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом.
Засновниками молодіжних громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку.
Засновниками спілок молодіжних громадських організацій є молодіжні громадські організації.
Статус молодіжних громадських організацій і їх спілок визначається відповідно до законів України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та «Про об'єднання громадян».
Державна підтримка молодіжних громадських організацій здійснюється у формах:
• надання молодіжним та дитячим громадським організаціям інформації про державну політику щодо дітей та молоді;
• надання методичної та організаційної допомоги з питань соціального становлення та розвитку молоді і дітей;
• сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді та дітям або сприяють зайнятості молоді.
Молодіжні громадські організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» фізкультурно-спортивний рух в Україні спирається на різнобічну діяльність громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.
Первинною гілкою самодіяльної організації фізкультурного руху є колективи фізкультури на підприємствах, в установах, організаціях, що об'єднують на засадах добровільності громадян за їх інтересами щодо участі у фізкультурно-спортивному русі.
Громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості (добровільні спортивні товариства, спортивні федерації, клуби тощо) реалізують завдання, визначені у ст. 2 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», на всіх рівнях і напрямах фізкультурно-спортивної діяльності у взаємодії з державними органами, профспілками, іншими об'єднаннями громадян, суб'єктами підприємництва, відповідними міжнародними організаціями.
Спортивна федерація є громадською організацією фізкультурно-спортивної спрямованості. Порядок, особливості створення та діяльності спортивної федерації визначаються відповідно до законів України «Про фізичну культуру і спорт» та «Про об'єднання громадян».
Спортивна федерація може мати місцевий або всеукраїнський статус. Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань спорту визначає перелік видів спорту (версії), відповідно до специфіки яких спортивна федерація має право набувати всеукраїнського статусу незалежно від наявності місцевих осередків у більшості областей України, в АРК, у містах Києві та Севастополі.
Спортивній федерації надається статус національної спортивної федерації відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт».
Статус національної спортивної федерації надається тільки одній легалізованій у встановленому законом порядку спортивній федерації з відповідного виду спорту (версії) за таких умов: її реєстрації як всеукраїнської громадської організації; відповідності її статутних документів, у тому числі щодо мети, завдань та структури, статутним та регламентним вимогам, структурі відповідної міжнародної спортивної організації; проведення нею спортивних змагань та фізкультурних заходів; наявності в її структурі висококваліфікованих спортсменів, тренерів, суддів та фахівців; наявності в її структурі легалізованих у встановленому порядку місцевих осередків (федерацій, асоціацій, спілок, об'єднань тощо) та їх взаємодії з місцевим органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту щодо розвитку відповідного виду спорту (версії) згідно з укладеним двостороннім договором.
У громадському секторі сфери фізичної культури і спорту створюються умови, які б сприяли входженню спортивних клубів до структурних осередків всеукраїнських федерацій з видів спорту. У перспективі потрібно вдосконалювати механізми взаємодії федерацій та органів виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Всеукраїнські спортивні федерації мають активізувати співпрацю з відповідними міжнародними організаціями.
В Україні зараз функціонують добровільні спортивні товариства: «Гарт», «Динамо», «Колос», «Спартак», «Україна» і ЦСКА, які в своїй діяльності керуються законами України «Про фізичну культуру і спорт», «Про об'єднання громадян», іншими нормативно-правовими актами та своїми статутами (положеннями).
Олімпійський рух в Україні — це громадський рух, який базується на добровільному об'єднанні громадян і організацій з метою пропаганди ідей олімпізму, здорового способу життя, розвитку фізичної культури та спорту, що координується Національним олімпійським комітетом України. '0
Суб'єктами олімпійського руху України є: національні спортивні федерації (з олімпійських видів спорту або неолімпійських видів спорту та такі, що визнані Національним олімпійським комітетом України); державні установи та громадські організації фізкультурно- спортивного спрямування, що сприяють розвитку олімпізму в Україні; відповідні органи з фізичної культури і спорту у складі Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування; фізкультурно-спортивні товариства; осередки Національного олімпійського комітету України; атлети та інші акредитовані особи на Олімпійських іграх; представники Олімпійської академії України; окремі громадяни, які сприяють розвитку спорту та олімпізму, та інші.
Закон України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» забезпечує правове регулювання відносин, спрямованих на розвиток олімпійського і паралімпійського руху в Україні, гарантує державну підтримку його учасникам. Метою цього Закону є сприяння створенню передумов для успішної підготовки та участі членів збірних команд України в Олімпійських, Паралімпійських іграх, вихованню молоді засобами спорту в дусі олімпізму, залученню населення до здорового способу життя, зростанню міжнародного авторитету держави.
Національний олімпійський комітет України (далі — НОК) — незалежна, неурядова, всеукраїнська громадська організація, яка є основним координатором Олімпійського руху в Україні, розвиває та захищає його згідно з Олімпійською хартією.
НОК України в своїй діяльності керується законодавством України, Олімпійською хартією і власним Статутом, який був затверджений Асамблеєю засновників НОК України 22 грудня 1990 р. Нова редакція Статуту НОК України затверджена X позачерговою Генеральною асамблеєю НОК України 22 квітня 1999 р. Органами управління НОК України є: Генеральна асамблея, Виконавчий комітет і Президент НОК.
Генеральна асамблея — це вищий орган управління НОК України, який складається з членів НОК України і проводить свої засідання не рідше одного разу на рік. До виняткової компетенції Генеральної асамблеї належить вирішення таких питань: затвердження статуту НОК, а також змін і доповнень до нього; визначення основних напрямів діяльності та розвитку НОК; розгляд з питань розвитку олімпійського руху в Україні; прийняття основоположних та обов'язкових для всіх членів рішень з питань діяльності НОК; прийняття і виключення членів НОК; інші повноваження, визначені статутом.
Виконавчий комітет здійснює керівництво поточною діяльністю НОК у період між Генеральними асамблеями. Обирається Виконавчий комітет строком на чотири роки з членів НОК Генеральною асамблеєю.
Президент НОК очолює Виконком, представляє НОК в Україні і за кордоном, репрезентує олімпійський рух України та захищає його інтереси в Міжнародному олімпійському комітеті (МОК) та інших організаціях, виконує інші функції, передбачені Статутом.
Контролюючим органом НОК є Ревізійна комісія, основне завдання якої — контроль за фінансово-господарською діяльністю НОК. Ревізійна комісія діє на підставі Положення, що затверджується Генеральною асамблеєю.
Членство в НОК України є добровільним і може бути індивідуальним, почесним та доброчинним.
Індивідуальними членами НОК можуть бути громадяни України, які досягли віку 18 років, визнають статут НОК України і Олімпійську хартію, сприяють та підтримують організаційно або фінансово його діяльність.
До складу НОК України обираються фізичні особи:
• представники НСФ з олімпійських видів спорту (по два від кожної), які утворюють більшість на генеральній асамблеї та у виконкомі;
• атлети — учасники Олімпійських ігор (15 осіб), які повинні залишити НОК України після закінчення третьої олімпіади з моменту останніх Олімпійських ігор, у яких вони брали участь;
• представник (один) Олімпійської академії України;
• представники (по одному) осередків НОК України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
• представники (по одному) фізкультурно-спортивних товариств і організацій, а також організацій управління фізичною культурою та спортом Міністерства оборони та Міністерства освіти і науки;
• представники інших суб'єктів олімпійського руху в Україні.
Будь-який член НОК України, котрий іде у відставку, за пропозицією виконкому може бути обраним генеральною асамблеєю почесним членом НОК України за особливі заслуги. Почесні члени запрошуються на засідання генеральних асамблей та інших заходів, що проводяться під егідою НОК України, де вони мають право консультативного голосу.
За пропозицією виконкому генеральна асамблея може обрати членом — доброчинцем НОК України високоповажних осіб, які зробили вагомий внесок у розвиток Олімпійського руху в Україні. Вони запрошуються на засідання генеральних асамблей та інших заходів, що проводяться під егідою НОК України. Члени-доброчинці не мають права голосу.
До складу НОК України та виконкому входять члени МОК в Україні.
Обрання у члени НОК України здійснюється рішенням генеральної асамблеї за пропозицією виконкому за умови:
• наявності у Виконкомі зареєстрованого подання компетентного органу субєкта, що рекомендує свого кандидата (ів) для обрання до складу НОК України на термін, що визначається у такому поданні;
- визнання кандидатами положень установчих документів НОК України, норм та правил Олімпійської хартії, положень Всесвітнього антидопінгового кодексу та Етичного кодексу МОК;
- сприяння кандидатами діяльності НОК України.