- •Оглавление
- •Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- •Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері 99
- •Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 107
- •Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
- •1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
- •2. Організація державного управління у сфері економіки
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки
- •4. Державний контроль у сфері економіки
- •Глава 2 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері фінансів
- •1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
- •2. Організація державного управління у сфері фінансів
- •3. Державна податкова служба в Україні
- •4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
- •5. Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- •Глава 3 Державне управління банківською системою
- •1. Загальна характеристика банківської системи як об'єкта державного управління
- •2. Національний банк України як суб'єкт державного управління
- •3. Основні напрями державного впливу Національного банку України на банківську систему
- •4. Система банківського нагляду
- •Глава 4 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері реалізації митної політики
- •1. Загальна характеристика митної політики України
- •2. Система митних органів
- •3. Особливості державної служби в митних органах
- •4. Види митних режимів
- •Глава 5 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері підприємництва
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •2. Організація державного управління у сфері підприємництва
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва
- •4. Державний контроль у сфері підприємництва
- •Глава 6 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері захисту економічної конкуренції
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
- •3. Антимонопольний комітет України та його органи
- •4. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •Глава7 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері промисловості
- •1. Загальна характеристика промислової політики держави
- •2. Загальні засади організації державного управління промисловістю
- •3. Управління промисловими підприємствами
- •4. Державний контроль у сфері промисловості
- •Глава 8 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері
- •1. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері
- •2. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері
- •4. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •Глава 9 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах транспорту і зв'язку
- •1. Загальна характеристика законодавства
- •2. Організація державного управління у сферах транспорту і зв'язку
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах транспорту і зв'язку
- •4. Державний контроль та нагляд у сферах транспорту і зв'язку
- •Глава 10 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •1. Загальна характеристика державної політики у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •2. Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •4. Державний контроль у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері
- •1. Загальна характеристика державної політики в агропромисловій сфері
- •2. Організація державного управління в агропромисловій сфері
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу в агропромисловій сфері
- •4. Державний контроль та нагляд в агропромисловій сфері
- •Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •4. Державний контроль, нагляд і моніторинг у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •Глава 13 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в окремих міжгалузевих сферах
- •1. Загальна характеристика державного управління міжгалузевими сферами
- •2. Функціональний зміст міжгалузевого управління
- •3. Організація державного управління в окремих міжгалузевих сферах
- •Глава 14 Державна політика та управління у сфері інформатизації
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері інформатизації
- •2. Організація державного управління у сфері інформатизації
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері праці та соціальної політики
- •2. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики
- •3. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики
- •Глава 16 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони здоров'я
- •1. Загальна характеристика державної політики у галузі охорони здоров'я
- •2. Організація державного управління у галузі охорони здоров'я
- •3. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я
- •4. Державний контроль та нагляд у галузі охорони здоров'я
- •Глава 17 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері освіти
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері освіти
- •2. Організація державного управління у сфері освіти
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері освіти
- •4. Державний контроль у сфері освіти
- •Глава 18 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері науки
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері науки
- •2. Організація державного управління у сфері науки
- •3. Роль Вищої атестаційної комісії України у сфері науки
- •Глава 19 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері культури
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері культури
- •2. Організація державного управління у сфері культури
- •3. Здійснення реєстраційно-дозвільних функцій у сфері культури
- •4. Державний контроль та нагляд у сфері культури
- •Глава 20 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •1. Загальна характеристика сфер молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •2. Організація державного управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •3. Сприяння держави участі громадськості у справах молоді, фізичної культури та спорту
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави Глава 21 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері юстиції
- •1. Загальна характеристика державної правової політики
- •2. Організація державного управління у сфері юстиції
- •3. Форми діяльності Міністерства юстиції України
- •4. Державний контроль у сфері юстиції
- •Глава 22 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах безпеки і охорони державного кордону
- •1. Загальна характеристика основ національної безпеки України
- •2. Організація державного управління у сфері безпеки
- •3. Державний кордон та його захист і охорона
- •Глава 23 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері внутрішніх справ
- •1. Загальна характеристика сфери внутрішніх справ
- •2. Організація державного управління у сфері внутрішніх справ
- •3. Міліція — складова частина органів внутрішніх справ
- •4. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ
- •Глава 24 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері оборони
- •1. Загальні засади організації оборони
- •2. Збройні Сили України та військовий обов'язок
- •3. Організація державного управління у сфері оборони
- •4. Контроль у сфері оборони
- •Глава 25 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері закордонних справ
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері зовнішніх зносин
- •2. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- •3. Дипломатична служба
- •4. Державний контроль у сфері закордонних справ
- •Розділ IV Організація виконавчої влади в Автономній Республіці Крим Глава 26 Правові засади організації виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- •Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим
- •Глава 28 Органи виконавчої влади, підвідомчі Раді міністрів Автономної Республіки Крим
- •Глава 29 Державний контроль щодо виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- •Розділ V Адміністративне право і управління в основних сферах місцевого самоврядування Глава 30 Загальна характеристика управлінської спрямованості місцевого самоврядування
- •Глава 31 Управління в господарсько-економічних сферах
- •Глава 32 Управління в соціальній і гуманітарно-культурній
- •Глава 33 Управління у сферах охорони громадського порядку та адміністративно-політичної діяльності
- •Розділ VI Громадські організації та адміністративне право Глава 34 Збільшення різноманітності видів громадських організацій
- •Глава 35 Участь громадських організацій у реалізації функцій органів виконавчої влади
- •Розділ VII Особливості здійснення адміністративної юрисдикції Глава 36 Зміст адміністративної юрисдикції
- •Глава 37 Адміністративна відповідальність фізичних осіб: загальна характеристика чинного законодавства
- •1. Нормативно-правові акти, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних осіб
- •2. Адміністративні правопорушення за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення
- •Глава 38 Адміністративна відповідальність юридичних осіб у різних сферах їх функціонування
- •Глава 39 Особливості адміністративних правопорушень, що підлягають розгляду адміністративними судами
- •1. Подвійна природа адміністративних правопорушень
- •2. Необхідність дотримання принципів реалізації публічно-владних повноважень
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору Глава 40 Вплив європейської інтеграції на національні системи державного управління
- •Глава 41 Орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору
- •Глава 42 Основні принципи права Європейського Союзу
- •1. Походження основних принципів права Європейського Союзу
- •2. Характеристика основних принципів права Європейського Союзу
- •Глава 43 Юрисдикція Європейського суду з прав людини у справах адміністративно-правового характеру
- •1. Загальна характеристика юрисдикції Європейського суду
- •2. Недопущення порушень права особи на справедливий судовий розгляд
- •3. Загальні положення застосування Європейської конвенції з прав людини
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах Глава 44 Організація публічної адміністрації
- •1. Державна адміністрація
- •2. Органи місцевого самоврядування
- •Глава 45 Побудова публічної служби
- •Глава 46 Основні правові форми діяльності публічної адміністрації
- •Глава 47 Контроль за діяльністю публічної адміністрації
- •Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- •Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
До органів виконавчої влади загальної компетенції в екологічній сфері належать Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. їх повноваження з цих питань визначаються Конституцією України та окремими законодавчими актами.
До органів виконавчої влади спеціальної компетенції в екологічній сфері належать Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет із земельних ресурсів, Державний комітет по водному господарству, Державний комітет лісового господарства, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та деякі інші.
Зазначені органи в межах своїх повноважень здійснюють переважно надвідомчі функції управління в екологічній сфері.
Ряд інших центральних органів виконавчої влади здійснюють функції управління в екологічній сфері тільки в межах відповідних органів (Міністерство транспорту та зв'язку, Міністерство промислової політики, Міністерство аграрної політики та інші).
Серед спеціально уповноважених органів державного управління в екологічній сфері найбільше коло повноважень має Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди). Його статус визначений у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», в ряді інших законодавчих актів, а також у Положенні про це міністерство, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р.
Указом Президента України від 20 квітня 2005 р. № 67535 запроваджені спрямування і координація міністром охорони навколишнього природного середовища діяльності Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства України, Державного комітету України із земельних ресурсів. Порядком спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. у редакції від 21 грудня 2005 р. із змінами та доповненнями визначено шляхи спрямування і координації:
• формування державної політики у відповідній сфері та контролю за її реалізацією центральним органом виконавчої влади;
• внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблених центральним органом виконавчої влади проектів нормативно- правових актів та погодження проектів нормативно-правових актів цього органу, які підлягають державній реєстрації в установленому порядку;
• внесення пропозицій Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади, а за поданням зазначених керівників — їх заступників;
• визначення порядку обміну інформацією між міністерством та центральним органом виконавчої влади;
• затвердження структури центрального органу виконавчої влади;
• одержання звітності центрального органу виконавчої влади.
Основними завданнями Мінприроди є:
• забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (землі, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, розвитку мінерально-сировинної бази, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
• здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, геологічного вивчення надр, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, організації охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі;
• здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, зокрема за використанням та охороною земель, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, охорону та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, формування, збереження та використання екологічної мережі, з питань поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, а також забезпечення здійснення державного геологічного контролю, державного геодезичного нагляду за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю.
Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:
• готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
• бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
• відповідно до законодавства забезпечує розроблення і виконання державних програм з питань охорони навколишнього природного середовища, формування національної екологічної мережі, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, геологічного вивчення та раціонального використання надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, сприяє розробленню регіональних програм із зазначених питань та координує їх виконання;
• бере у межах своїх повноважень участь у здійсненні заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
• реалізує єдину науково-технічну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр, топографо- геодезичної та картографічної діяльності, бере участь у формуванні національної системи науково-технічної інформації, виступає замовником науково-дослідних робіт з питань, що належать до його компетенції;
• координує здійснення органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінприроди;
• відповідно до законодавства організовує та проводить державну екологічну експертизу, експертизу програм, планів та проектів з геологічного вивчення надр;
• організовує в межах своїх повноважень проведення моніторингу навколишнього природного середовища, геологічного середовища і мінерально-сировинної бази, забезпечує формування та функціонування географічних, екологічних, геологічних та інших інформаційних систем;
• забезпечує ведення державних кадастрів рослинного і тваринного світу, бере участь у веденні державного водного кадастру;
• забезпечує ведення державного балансу запасів корисних копалин, державних кадастрів родовищ і проявів корисних копалин, формування Державного фонду родовищ корисних копалин України та Державного фонду надр, проведення державної експертизи та оцінку запасів корисних копалин, передачу розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння;
• бере участь у вдосконаленні системи обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його компетенції.
Мінприроди має право:
• одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
• застосовувати у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення, складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення;
• передавати відповідно до законодавства правоохоронним органам матеріали про виявлені правопорушення;
• залучати в установленому порядку спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до компетенції міністерства;
• скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до компетенції міністерства, і інші права.
Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що належать до сфери його управління.
Зокрема, у системі Мінприроди функціонують: Державна екологічна інспекція, Державна служба заповідної справи, Державна екологічна інспекція Азовського моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі.
Управління і контроль у галузі використання та охорони земель здійснює Державний комітет України із земельних ресурсів (Держком- зем) як центральний орган виконавчої влади та його органи на місцях. Положення про Держкомзем затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р.
Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища. Держкомзем організовує в межах своїх повноважень виконання актів законодавства, узагальнює практику застосування таких актів з питань, що належать до його компетенції, розробляє та подає Кабінету Міністрів України через міністра охорони навколишнього природного середовища пропозиції щодо реалізації державної політики у галузі земельних відносин, використання та охорони земель і вдосконалення законодавства.
Основними завданнями Держкомзему є:
• розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи та подання їх Кабінетові Міністрів України через міністра охорони навколишнього природного середовища;
• координація роботи з проведення земельної реформи;
• здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;
• організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру, підготовка земельно-кадастрової документації;
• здійснення землеустрою і проведення моніторингу земель;
• розроблення державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, проведення моніторингу земель, відтворення родючості ґрунтів, ведення державного земельного кадастру і територіального планування;
• проведення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також тех- ніко-економічного обґрунтування таких програм і проектів.
Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань наділений відповідними повноваженнями, визначених Земельним кодексом України та іншими актами законодавства.
Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп) є центральним органом виконавчої влади, повноваження якого визначені Водним кодексом України та Положенням про цей орган, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р.
Основними завданнями Держводгоспу є: участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики з питань розвитку водного господарства і меліорації земель, управління галуззю та здійснення єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки і техніки, нових технологій та передового досвіду роботи; регулювання відносин у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, розроблення та участь у реалізації відповідних загальнодержавних, міждержавних і регіональних програм; задоволення потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах та проведення їх міжбасейнового перерозподілу; здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів і земель.
Державний комітет лісового господарства України (Держкомлісгосп) є центральним органом виконавчої влади, який відповідно до Лісового кодексу України здійснює державне управління і контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Положення про цей орган затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р.
Держкомлісгосп вносить у встановленому порядку пропозиції міністрові охорони навколишнього природного середовища щодо формування державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, полювання та мисливського собаківництва, забезпечує їх реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, що належать до його компетенції. Держкомлісгосп узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх в установленному порядку на розгляд Міністра охорони навколишнього природнього середовища.
Основними завданнями Держкомлісгоспу є: підготовка і внесення міністрові охорони навколишнього природного середовища пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, полювання та мисливського собаківництва, а також охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, мисливських тварин, підвищення ефективності лісового і мисливського господарства та забезпечення її реалізації; здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері лісового і мисливського господарства та полювання; розроблення та організація виконання державних і регіональних (місцевих) програм у сфері охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, а також участь у розробленні та виконанні програм з питань охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства.
До основних повноважень Держкомлісгоспу законодавством віднесено: розроблення та видання нормативно-правових актів з питань ведення лісового і мисливського господарства, полювання (в тому числі в умовах радіоактивного забруднення); координація виконання плану заходів у сфері лісового і мисливського господарства, полювання та мисливського собаківництва; державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з питань ведення лісового і мисливського господарства, полювання, а також нагляд за застосуванням пестицидів та агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах та ряд інших.
Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) в екологічній сфері здійснює: розроблення й координацію заходів щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення; реалізацію державної політики щодо охорони здоров'я; організацію вивчення впливу навколишнього природного середовища на здоров'я людей; забезпечення державного санітарного нагляду за виконанням законодавства з питань санітарно-епідемічного благополуччя населення та ряд інших.
Ряд важливих функцій управління в екологічній сфері здійснює Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).
Крім зазначених спеціально уповноважених органів державного управління в екологічній сфері, окремі функції управління в цій сфері покладені на Національне космічне агентство України, Державний комітет ядерного регулювання України, Державний комітет рибного господарства України та ряд інших органів виконавчої влади.