Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263

Глава 40 Вплив європейської інтеграції на національні системи державного управління 263

Глава 41 Орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору 265

Глава 42 Основні принципи права Європейського Союзу 267

1. Походження основних принципів права Європейського Союзу 267

2. Характеристика основних принципів права Європейського Союзу 268

Глава 43 Юрисдикція Європейського суду з прав людини у справах адміністративно-правового характеру 271

1. Загальна характеристика юрисдикції Європейського суду 271

2. Недопущення порушень права особи на справедливий судовий розгляд 273

3. Загальні положення застосування Європейської конвенції з прав людини 275

Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277

Глава 44 Організація публічної адміністрації 277

1. Державна адміністрація 277

2. Органи місцевого самоврядування 280

Глава 45 Побудова публічної служби 281

Глава 46 Основні правові форми діяльності публічної адміністрації 284

Глава 47 Контроль за діяльністю публічної адміністрації 286

1 Господарський кодекс України // Відомості1 Верховної Ради України. — 2003. — № 18, 19-20, 21-22. — Ст. 144 (із змінами).

2Samuelson P., Nordhaus W. Economics. 14th ed. 1992.

3Про державні цільові програми: Закон України від 18 березня 2004 p. № 1621-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 25. — Ст. 352.

4Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст: Закон України від 4 березня 2004 № 1580-IV// Відомості Верховної Ради України. -2004. — № 24. — Ст. 332.

5Про засади державної регуляторної політики у сфері підприємництва: Закон України від 11 вересня 2003 p. № 1160-IV// Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 9. — Ст. 79.

6Про Державну програму зайнятості населення на 2001-2004 роки: Закон України від 7 березня 2002 р. № 3076-ИІ// Відомості Верховної Ради України. — 2002. - №31. — Ст. 215.

7Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави: Закон України від 7 лютого 2002 p. № 3022-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 24. — Ст. 166.

8Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу: Закон України від 7 лютого 2002 p. № 3023-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — N° 24. — Ст. 167.

9 Казенні підприємства були утворенні відповідно до ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні» (1991 p.), який у зв'язку із набуттям чинності Господарським кодексом України втратив чинність.

10 Про затвердження Положення про Міністерство економіки України: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 777 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 39. — Ст. 1563.

11 Про Державну інспекцію з контролю за цінами: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1432// Офіційний вісник України. — 2000. — № 38. — Ст..1621; Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 50. — Ст. 2162.

12 Про стандартизацію: Закон України від 17 травня 2001 p. № 2408-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 31. — Ст. 145 (зі змінами).

13 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 № 755-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 31. — 32. — Ст. 263 (зі змінами).

14 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 6 вересня 2005 p. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 48. - Ст. 483.

15 Див.: статті 4 і 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; статті 1, 2, 7 Закону України «Про Національний банк України».

16 Індикативне регулювання, що передбачає встановлення для банків обов'язкових економічних нормативів, визначення норм обов'язкових резервів, процентної політики тощо, не є предметом розгляду в цьому підручнику.

17 В юридичній літературі із банківсько-правової тематики існують й інші підходи до поняття банківського регулювання. Наприклад, Я. А. Гейвандов вважає, що банківське регулювання є різновидом діяльності (управлінського впливу) держави в банківській сфері. При цьому він пропонує залежно від методів банківського регулювання класифікувати його на адміністративне (імперативне) або цивільно-правове /Гейвандов Я. Правовые проблемы банковского регулирования // Банковское право. — 2000. — № 2. — С. 2-3).

18 Столяренко В. Сравнительный анализ основных функций Центральных банков в России и за рубежом // Банковское право. — 1999. — № 4. — С. 80-91.

19 Базельський комітет з банківського нагляду є комітетом органів банківського нагляду, створеним у 1975 р. головами центральних банків десяти промислово розвинених європейських країн. До його складу входять керівники підрозділів банківського нагляду і центральних банків Бельгії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США. Засідання Комітету проходять у Банку міжнародних розрахунків у Базелі, де розміщується його Секретаріат.

20 Більшість учених-адміністративістів не вважають запровадження терміна «держав­на регуляторна політика» цілком обґрунтованою і вдалою новелою вітчизняної пра­вової науки, хоч і підтримують змістовне навантаження цієї форми державного впли­ву на підприємництво.

21 Офіційний вісник України. — 1999. — № 9. — Ст. 306.

22 Урядовий кур'єр. — 2001. — № 47-48.

23 Дерегулювання — сукупність заходів, спрямованих на зменшення втручання дер­жавних органів у підприємницьку діяльність, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку підприємництва. (Про деякі за­ходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України // Офіційний вісник України. —1998. — № ЗО. — Ст. 119).

24 Юридичний вісник України. — 2002. України. — 2002. — № 11. — С.2-27.

25 Тут наводиться «класична» структура промислового підприємства. Залежно від ви­ду діяльності, розміру підприємства вона може змінюватися.

26 Утворено шляхом виділення із складу Міністерства палива та енергетики України відповідно до Указу Президента України від 25 липня 2005 р. № 1123 // Урядовий кур'єр. — 2005. — 27 липня.

27 Урядовий кур'єр. — 2005. — 27 липня. 140

28 Див.: Указ Президента України «Про ліквідацію Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України» від 19 липня 2005 р. № 1109 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 29. — Ст. 1701.

29 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1998.— № 6. C. 82.

30 Офіційний вісник України. — 2004. — № 46. — Ст. 512.

31 Офіційний вісник України. — 2002. — № 42. — Ст. 1938.

32 Офіційний вісник України. — 2002. — № 3.— Ст. 99. 180

33 Офіційний вісник України. — 2000. — № 52.— Ст. 2298.

34 Офіційний вісник України. — 1998. — № 28. — Ст. 1041. 182

35 Указ Президента України «Про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України» від 20 квітня 2005 р. № 675 // Урядовий кур'єр. — 2005. — 22 квітня.

36 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг Ук­раїни, затверджене Указом Президента України від 4 квітня 2003 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 15. — Ст. 650.

37 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища, за­тверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. // Офіційний вісник України. — 2006. — № 44. — Ст. 2949.

38 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 23. — Ст. 698.

39 Положення про Міністерство промислової політики України, затверджене постано­вою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. // Офіційний вісник. — 2006. — № 45. — Ст. 2996.

40 Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. // Офіційний вісник України. — 2007. — № 1. — Ст. 26; Питання Міністерства фінансів України. Указ Президента України від 20 квітня 2005 р. // Офіційний вісник України. — 2005. — № 16. — Ст. 825.

41 Офіційний вісник України. — 2003. — № 12. — Ст. 529; Офіційний вісник України. — 2004. — № 10. — Ст. 579; Офіційний вісник України. — 2005. — № 2. — Ст. 80.

42 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 39. — Ст. 581.

43 Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2006 р. // Офіційний вісник України. — 2006. — № 24. — Ст. 1767.

44 Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 4 люто­го 1998 р. // Юрид. вісн. України. — 1998. — № 18.

45 Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 p. № 2657-ХІІ // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1992. — № 48.

46 Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 9 січня 2007 p. № 537-V // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 12. Ц ст. 511.

47 Відомості Верховної Ради України. —1994. — Ц 6. — Ст. 31.

48 Офіційний вісник України. — 2006. — № 45. — Ст. 3001.

49 Офіційний вісник України. — 2007. — № 81. — Ст. 3025.

50 Офіційний вісник України. — 2008. — № 22. — Ст. 643.

51 Офіційний сайт Державного комітету статистики України www.ukrstat.gov.ua

52 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини тре­тьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно» (справа про безоплатну медичну допомогу) від 29 травня 2002 року № 10-рп/2002.

53 Офіційний вісник України. — 2006. — № 45. — Ст. 3000.

54 Офіційний вісник України. — 2000. — № 51. — Ст. 2207. 9-R9V7

55 Офіційний вісник України. — 2007. — № 91. — Ст. 3330.

56 Офіційний вісник України. — 2006. — № 22. — Ст. 1602.

57 Офіційний вісник України. — 2000. — № 46. — Ст. 2001. 260

58 Офіційний вісник України. — 2003. — № 37. — Ст. 1998.

59 Офіційний вісник України. — 2005. — № 1. — Ст. 28.

60 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 37. — Ст. 336.

61 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 48. — Ст. 253.

62 Положення про координаційну раду з пріоритетного напряму розвитку науки і техніки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — № 51. — Ст. 2306.

63 Про Державний фонд фундаментальних досліджень: постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 р. № 1717 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 52. — Ст. 2344.

64 Під терміном юстиція (лат. justitia — справедливість, правосуддя) розуміють систе­му судових та пов'язаних з їх діяльністю установ. Крім судів, до цієї системи вклю­чають прокуратуру, органи слідства, адвокатуру, нотаріат тощо. Юридична енцикло- пеція: В 6-ти т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. — К.: Укр. енцикло­педія, 2001. — Т. 6. — 499 с.

65 Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» // Офіційний вісник України. — 2006. — № 45. — Ст. 3020.

66 Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав лю­дини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 784 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 22. — Ст. 1655.

67 Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Законом України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV // Офіційний вісник України. — 2004. — № 15. — Ст. 1028.

68 Типове положення про відділ реєстрації актів цивільного стану районного, районно­го у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції, затверджене наказом Мін'юсту від 17 квітня 2002 р. № 30/5 (у ред. наказу Мін'юсту від 22 квітня 2008 р. № 6435), зареєстроване у Міністерстві юстиції 17 квітня 2002 р. № за № 371/6659 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 16. — Ст. 881.

69 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — Ст. 351.

70 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 2. — Ст. 5.

71 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 52. |® Ст. 455.

72 Офіційний вісник України. — 2004. — № ЗО. — Ст. 210.

73 Офіційний вісник України. — 2003. — № 9.

74 Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 32. — Ст. 225.

75 Офіційний вісник України. — 2006. — № 28. — Ст. 2022.

76 Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 27-28. — Ст. 180.

77 Там само. — 1996. — № ЗО. — Ст. 142.

78 Тодика Ю. М., Журавсъкий В. С. Конституційне право України. — К., 2002. — С. 474—475.

Про екологічну мережу України: Закон України від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 45. — Ст. 502

?999^Н~№ ?0^И-^В1С^Д_Т ⁶4?з°^{ВТНЯ 19}" ^Р' " ^{ВІДОМОСТІ} Верховної Ради

Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1991. — № 14. — Ст. 170.

79 Органи державної влади України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К., 2002. — С. 266.

80 Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К., 2003. — С. 91—92.

81 Постанова Верховної Ради АРК «Про систему органів виконавчої влади Автоном­ної Республіки Крим та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Верхов­ної Ради Автономної Республіки Крим» від 18 лютого 2004 р.

82 Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 2002. — С. 172.

83 Питання щодо поняття та основних видів адміністративних послуг окремо висвітлюються у наступному розділі цього підручника.

84 Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 р. // Відомості Верхов­ної Ради України. — 2002. — № 36. — Ст. 266.

85 Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: За­кон України від 11 вересня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 9. — Ст. 79.

86 Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон Ук­раїни від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 27. — Ст. 218.

87 Екомережа — єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фон­ду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповід­ного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

88 Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Вер­ховної Ради України. — 2006. — № 7. — Ст. 379.

89 Про питну воду та питне водопостачання: Закон України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 16. — Ст. 112.

90 Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 27. — Ст. 218.

91 Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 р. // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1999. — Ц 28. — Ст. 230.

92 Про народні художні промисли: Закон України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 41. — Ст. 199.

93 Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради Ук­раїни. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

94 Про Цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 14. — Ст. 124.

95 Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 люто­го 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 12. — Ст. 81.

96 Про аварійно-рятувальні служби: Закон України від 14 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 4. — Ст. 25.

97 Про дорожній рух: Закон України від ЗО червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 31. — Ст. 338.

98 Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 5. — Ст. 21.

99 Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 27. — Ст. 218.

100 Характеристику поняття «дерегулювання» див.: Адміністративне право України: Академічний курс: У 2-х т. T. 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова) та ін. — К., 2007. — С. 83-84.

101 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (консти- туційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) 10 січня 2008 року № 1-рп/2008, справа № 1-3/2008.

102 Ромашов РЛ., Нижник Н.С. Государство, общество, личность: проблемы совмести­мости. — M., 2005. — С. 253-254.

103 Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. станом на 18.01.2005 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 1. — Ст. 1.

104 Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. — К., 1999.

105 Тут і далі для зручності термін «державний орган» вживається як узагальнююче по­няття для всіх суб'єктів публічно-владних повноважень, якщо інше прямо не зазна­чено.

106 Урядовий кур'єр. — 2004. — 20 квітня.

107 Європейський суд з прав людини функціонує під егідою Ради Європи і знаходиться в Страсбурзі. Його не слід плутати з Судом Європейського Союзу (його ще називають Судом Справедливості), який дислокується в Люксембурзі.

108 У вітчизняній науковій літературі безпідставно склався стійкий переклад цього терміна з англійської мови як «державне управління». Однак поняття публічної адміністрації не тотожне поняттю державного управління, воно значно ширше за об­сягом і складніше за змістом. У зв'язку з цим доцільно використовувати буквальний Український еквівалент терміна — «публічна адміністрація».

109 Такий підхід до компетенції місцевої влади закріплений і Європейською хартією місцевого самоврядування (п.п. 2, 4, 5 ст. 4).

110 Слід підкреслити, що адміністративне право зарубіжних країн демонструє різно­манітність термінології з цього питання: «адміністративний акт», «адміністративна Дія», «адміністративне рішення», «акт публічної адміністрації» таін.

Наприклад, у Великій Британії — парламентський комісар, в Італії — цивільний за­хисник, в Іспанії — народний захисник, в Індії — локайоктамі, в Португалії — про­водар юстиції, у СІЛА — громадський адвокат, або помічник громадян і т. п. Усього в сучасних умовах понад 90 країн мають близько 150 різних органів і структур, які виконують функції омбудсмана.